Доброчесне декларування — це інструмент антикорупційної політики: наближається строк подання щорічних електронних декларацій

Згідно із Законом України «Про запобігання корупції», особи, уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, можуть подати щорічні декларації через офіційний вебпортал Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідні декларації подаються:

·  особами, які у 2025 році займали посади або мали статус, що передбачає обов’язок подання декларації;

·  особами, які у 2025 році припинили перебування на відповідних посадах або втратили такий статус.

«Декларування — це один із основних антикорупційних інструментів, які забезпечують підзвітність роботи державних службовців та посадовців усіх рівнів перед суспільством. Закликаю декларантів доброчесно виконувати цей обовʼязок», — наголосила голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна. 

Своєчасне та повне подання декларації є обов’язком суб’єктів декларування.

Законодавством також визначено процедури виправлення відомостей: уточнену декларацію можна подати протягом 30 календарних днів після подання первинної.

Недотримання встановлених строків або подання недостовірних відомостей тягне за собою юридичну відповідальність.

У 2025 році набули чинності зміни, якими підвищено пороги адміністративної та кримінальної відповідальності за недостовірне декларування (Закон України від 17.06.2025 № 4496-IX).

Адміністративна відповідальність настає у разі зазначення у декларації недостовірних відомостей на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у 2026 році становить від 499 200 грн до 2 496 000 грн.

Кримінальна відповідальність за статтею 366-2 Кримінального кодексу України настає:

·      за частиною першою – якщо розбіжність становить від 750 до 2 500 прожиткових мінімумів (від 2 496 000 грн до 8 320 000 грн);

·     за частиною другою – якщо така розбіжність перевищує 2 500 прожиткових мінімумів (понад 8 320 000 грн).

Також переглянуто підхід до визначення порогу кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (стаття 368-5 КК України). Кримінальна відповідальність настає у разі, якщо вартість набутих активів перевищує законні доходи особи на 3 000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2026 році становить 4 992 000 грн і більше.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.