Фараони знали «гіперболоїд інженера Гаріна»?

Деякі сучасні дослідження приводять до висновку, що люди далеких епох були, принаймні, не дурніші від нас. Хоча б у плані технічного оснащення. Якщо це так, то багато загадок минулого стають зрозумілішими. Наприклад, таємниці єгипетських пірамід Гізи. Адже кожен, хто коли-небудь бачив ці споруди, безсумнівно, запитував одне й те саме: як древні єгиптяни, котрі не мали у своєму розпорядженні сучасної будівельної техніки, змогли спорудити велетні, що вражають своїми масштабами людську уяву.

Від моменту виникнення два століття тому такої науки, як єгиптологія, вчені висунули безліч теорій будівництва усипальниць фараонів. Однак жодна з них не дає повної картини того, як це відбувалося насправді. Дивлячись на піраміди Гізи, важко повірити, що це справа рук людини, а не далеких прибульців з космосу.

Згідно з новітньою теорією, під час зведення пірамід використовувалася технологія, що дозволяла контролювати гравітацію! Знайдені в паризькому Луврі, Британському і Берлінському музеях папіруси свідчать про те, що у Стародавньому Єгипті було досконально вивчено будову атома і що для різьблення по каменю і шліфування використовувався квантовий генератор, іншими словами — лазер. Це, на думку професора архітектури і експерта-єгиптолога при ООН Сейїда Каріма, доводить помилковість усіх попередніх теорій зведення пірамід, зокрема, використання піщаних насипів і настилів, що рухаються, для підняття обтесаних кам’яних блоків вагою у дві з половиною тонни кожний. До слова, на найбільшу з пірамід Гізи —усипальницю Хеопса, висота якої під час будівництва становила 147 метрів, пішло 2,3 млн. таких блоків.

На думку С. Каріма, папіруси доводять, що древні єгиптяни «приборкали» тяжіння точно так, як у наші дні це роблять у спеціальних камерах для підготовки до космічних досліджень. Учені вважають, що в давні часи люди вміли пересувати камені на великі відстані, «зменшуючи» їхню вагу за рахунок використання акустичних коливань та електростатичної напруги.

Що стосується лазера, то швейцарські фахівці зробили відкриття, котре підтвердило, що в Стародавньому Єгипті знали, що таке лазерні промені. Цей висновок зроблено на підставі аналізу хрусталика з намиста, що належало одній із цариць. Вони встановили, що хрусталики були нанизані на дуже тонкий золотий дріт, а їхні точені отвори діаметром менш як один міліметр могли бути «просвердлені» тільки за допомогою лазерного променя.

Мимоволі постає запитання про джерела Олексія Толстого, коли він писав свій «Гіперболоїд інженера Гаріна» — чи він настільки осягнув минуле, чи геніально передбачив майбутнє?