У потоці сучасної художньої літератури не часто надибуєш на видання, адресовані дітям. І важко дорікнути в цьому письменникам. Бо новітня доба історії України вимагає нині передусім осмислення й очищення її замулених джерел та усвідомлення того, хто ми є у світовому обширі. Та відповіді на виклики тривожного часу. Тому й домінують тепер художня документалістика та публіцистика.
І все ж дитяча книжка є, про що свідчить щорічна черга літераторів до лауреатства Державної премії імені Лесі Українки, яку присуджують за «високоідейні, художньо досконалі твори для дітей». Щоправда, наша малеча та школярики обирають собі для душі не обов’язково твори авторів з тієї черги, про що й подумалося на велелюдному зібранні саме такої публіки днями в Національному музеї Тараса Шевченка. Там відбувалося розкішне літературно-мистецьке свято з нагоди виходу в світ книжки Тетяни Майданович «Охоронниця слова. Казки і казкові історії», що побачила світ у видавництві «Криниця».
Мені приємно було бачити це щиросердне дійство, в якому головну роль грали не критики, не друзі автора за принципом «я — тобі, ти — мені». Бо виважене оціночне слово, скажімо, авторитетної дитячої письменниці Тамари Коломієць та маститого видавця книжки — народного художника України, лауреата Шевченківської премії Леоніда Андрієвського потонуло в захоплюючих виступах дітвори. Дівчатка й хлопчики підготовчої та молодшої груп Великого дитячого хору Національної радіокомпанії України, вихованці вокального відділення Дитячої музичної школи № 33 столичного Солом’янського району та Будинку дитячої творчості Шевченківського району виконували пісні на слова Т. Майданович, читали її поезії, в яких бринить дитяча душа і лине юний вимрій.
Це було не перше таке спілкування автора зі своїми юними читачами, яким вже давно полюбилися герої і мотиви їхніх діянь у пригодницькому дитячому світі. Бо твори для дітей Тетяни Майданович відомі широкому колу поціновувачів такої літератури ще з 80-х років минулого століття. Вірші з її збірок «Квітковий дощ» та «Калина цвіте пізно» увійшли до тритомної антології, випущеної видавництвом «Веселка», де вміщено кращі зразки української літератури для дітей. А 2006 року у видавництві «Криниця» вийшла її книга поезій і пісень з нотами (музика Л. Левченко-Бутуханової) «Калиновий птах», звідки черпають чарівне казкове слово не лише столичні дитячі хорові колективи. Але збірник «Охоронниця слова. Казки і казкові історії» найповніше представляє казковий доробок письменниці.
Казки Тетяни Майданович, як зазначили рецензенти Л. Хитровська та Ю. Ярмиш (покійний), підтримують віковічні моральні цінності народних казок, заохочують до праці, вчать бути жалісливими та милосердними. Засуджують заздрощі. Допомагають дітям боротися зі шкідливими звичками та недобрими рисами характеру. Вчать бути щирими і співчутливими, спостережливими й небайдужими до інших людей. Читаючи казки, діти набувають нових знань про природу, про світ навколо них. Сюжети казкових історій у цій книжці — прості, добрі й лагідні. Вони сприймаються дітьми з довірою, бо розвивають почуття, наповнюють душі кращими людськими якостями, зміцнюють інтелект, мають пізнавальне, виховне та розвиваюче значення.
Неперевершене емоційне враження від знайомства з цією книгою доповнюють витончено-ніжні кольорові ілюстрації молодої художниці Іванни Гереги, випускниці Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука. В них поєднано елементи сучасної графіки й живопису та деякі риси українського народного декоративно-ужиткового мистецтва, зазначив у передмові до збірки авторитетний художник Л. Андрієвський.
Малюнки Іванни Гереги в книжці «Охоронниця слова» роблять видимим той яскравий духовний світ радісної Любові і Краси, в який ми потрапляємо на казкових стежках Тетяни Майданович. Бо в цій книжці слово і образ мають спільне джерело — українську багатовікову християнську культуру. І спільну мету — захищати добро та справедливість, зазначив видавець, благословляючи книжку в дорогу до дитячих сердець.
Як показало яскраве літературно-мистецьке свято в Національному музеї Тараса Шевченка, «Охоронниця слова» дійшла до них. Тож саме таке літературно-художнє видання має неабиякі претензії на здобуття авторитетної премії імені Лесі Українки.
