Ціла колонія сов кочує з дерева на дерево в межах облюбованого сільського «мікрорайону» в селі Бугрин Гощанського району.
А ось пенсіонера Віталія Галузу вони, що називається, «дістали». Саме в густій зелені посадженої господарем біля власної оселі ялини знайшли прихисток вухаті сови з усієї округи. Ні, господар зовсім не проти їх сусідства, якби ж то не шкодили жерстяному даху.
Весняної пори птахи раптово зникають. Десь у глухих, безлюдних місцях влаштовують гнізда і відкладають яйця. Але на початку літа повертаються у село з молодим виводком. Зачувши небезпеку, пташенята розпушують пір’я і стають схожими на пухнасті кулі. Здалеку й не помітиш їх. Хоча дорослі птахи чималі за розміром (сягають до 40 сантиметрів), проте добре маскуються у кронах дерев, бо їх рудасто-буре чи темно-рудувате пір’я дуже схоже на кору.
Чому ці споконвіку відлюдкуваті птахи почали селитися біля людей? Мабуть, тому, що тут легше прожити — є чим поживитися, та й, схоже, з екологією в Бугрині все гаразд.
Рівненська область.
