Хоч як дивно, але факт: у Чернівцях регулярно працює не більше шести лазень. Відвідування державного закладу коштує споживачеві три—шість гривень. Віник, щоб попаритися по-справжньому, можна купити на місці ще за троячку. Якщо прагнете комфорту, а грошей не рахуєте — звертайтеся до приватної лазні. За годину доведеться викласти від 40 до 120 гривень. Окрім того, 10—25 гривень заплатите, якщо забажаєте, за масаж. А за той самий віник тут доведеться заплатити вже червінець. Разом з тим, якщо вірити результатам перевірок, майже кожна, навіть приватна, лазня в Чернівцях нині потребує капітального ремонту. Однак власники обмежуються косметичними оновленнями. Кажуть, бракує коштів.
Страждають не лише чернівчани. Не пощастило чистьохам усіх 417 населених пунктів області — їх обслуговує лише 40 лазень. Картина набагато сумніша, аніж у післявоєнний період. Приміром, лише протягом 1945—1946 років у регіоні було відкрито 242 місця, де могли попаритися сільські мешканці. А от нині буковинцям доводиться купатися за принципом «та скільки тої зими». За таких обставин говорити про розвиток інфраструктури туризму смішно.
