3 грудня виповнилося 280 років від дня народження Григорія Савича Сковороди — українського мислителя, який випередив час, визначив своє місце серед людей загадковим афоризмом: «Світ ловив мене, але не спіймав». Щоправда, це не заважає нащадкам ювіляра відчувати свою причетність до особистості-легенди. Така честь випала Харківському державному педагогічному університету — першому вузові, удостоєному імені Г. Сковороди. Звіряючися з думками великого попередника, тут готують нове покоління просвітителів, надзавдання яких — формувати досконале суспільство.
Ідеальний учитель — шлях до ідеального суспільства
Соціальні та педагогічні погляди Сковороди грунтуються на вченні про «спорідненість», «споріднену працю». Людина, котра розпізнала свою «спорідненість», стає воістину щасливою. І тільки через духовну улаштованість окремої особистості, за Сковородою, можна прийти до ідеалу досконалого людського суспільства. Але оскільки не кожна людина здатна до творчого зусилля самопізнання, з’являється проблема соціальної педагогіки.
Ідеальний педагог у Сковороди нагадує сократівську «родопомічницю»: завдання наставника — не повчання, не інтелектуальний диктат, а ненадокучлива, делікатна допомога учневі, зайнятому пошуком справжнього покликання. Отже, виховуючи людину, яка отримує задоволення від власної праці й приносить користь людям, саме педагоги усувають багато суперечностей у суспільстві.
«Педагогічною майстернею Сковороди» вважається один із найстаріших у країні вузів, що виховує кадри вчителів на тій самій слобожанській землі, в якій спочиває Григорій Савич. Дух великого мислителя майже зримо присутній у стінах аудиторій Харківського державного педагогічного університету, що став справжньою національною лабораторією з вивчення скарбниці багатогранної творчої спадщини Г. Сковороди. Звіряючи сучасний навчальний процес з новаторськими ідеями великого творця минувшини, ХДПУ ім. Г. Сковороди вийшов за межі суто шкільного просвітництва і готує не просто педагогів, а вчителів різних професій. І нехай не кожній людині дано поєднати в своїй особистості стільки талантів і здібностей, скільки їх було поєднано в Сковороді, але фахівця суміжних професій у цьому вузі можуть зробити з будь-якого студента. Юристи, психологи, соціологи, музиканти виходять з дипломами педуніверситету та усвідомленням своєї причетності до особистості багатогранного Сковороди, котрий був, як відомо, не тільки педагогом-філософом, а й державотворцем, юристом, музикантом, економістом.
— Випередивши свій час, Григорій Сковорода вперше сформулював закон продуктивності праці, пов’язавши інтереси і потреби особистості з вільною працею, чим підказує нинішньому поколінню правильний шлях до побудови оновленої держави, вільної і демократичної, — розмірковує ректор ХДПУ ім. Г. Сковороди Іван Прокопенко. Фахівець з економічної теорії, академік І. Прокопенко, можливо, вперше в Україні запроваджує сьогодні в програму навчання економічні роботи Г. Сковороди.
Майже 11 років Григорій Сковорода викладав етику в Харківському колегіумі. Його лекції відрізнялися від традиційного викладання катехізису в школах. Глибоко знаючи Біблію, Сковорода мав фундаментальну освіту. Знаючи п’ять мов, багато подорожував Європою.
— Сьогодні ми розуміємо, що засвоєння іноземних мов — не самоціль, — каже академік І. Прокопенко. — Це дуже зручний засіб розвивати пам’ять, реалізовувати здібності людини. Кожний другий наш випускник як другу спеціальність має іноземну мову, що дає їм пріоритет на ринку праці.
На 17 факультетах вузу і в коледжах навчається майже 15 тисяч студентів, тут працює півторатисячний колектив викладачів і співробітників, серед яких 16 докторів наук. І хоча ми щорік випускаємо близько трьох тисяч фахівців, концентруємося на якісних параметрах, а не на кількості. Водночас сучасне суспільство розширює завдання вузу, ставлячи мету формувати не тільки обізнану особистість, а ще й громадянина, патріота. Як і за часів Сковороди, нинішня освічена людина має збагачувати свою батьківщину. Я переконаний, що авторитет нації, держави немислимий без авторитету освіти.
Пам’ятати — щоб шанувати, знати — щоб захищати
У педагогічному університеті ім. Г. Сковороди завжди виходили з того, що освіта кожного наступного покоління будується на критичній оцінці досвіду попередників. Григорій Сковорода стосовно цього —вчитель учителів. Але щоб «не затоптати» великого попередника, спираючися на його плечі, нинішнє покоління освітян має дуже делікатно підходити до наукового дослідження його творчості. Сентенціям, що почастішали останнім часом за кордоном, нібито Г. Сковорода є родоначальником сектантства в православ’ї, саме наші вчені-педагоги мають дати кваліфіковану відсіч, вважає Іван Прокопенко. Але захищати вченого, слабо знаючи його творчість, неможливо.
— Ми пишаємося тим, що дату народження Григорія Савича Сковороди за рішенням ЮНЕСКО внесено до календаря знаменних подій, — каже Іван Федорович. — Але спадок цієї талановитої людини досі не вивчено. Багато його творів усе ще чекають своїх дослідників, бо написані латинською і старослов’янською мовами. Найцікавіший пласт його багатогранної творчості — літературний —у нашому університеті успішно вивчено і випущено збірку «Сковородинівське поетичне бароко» автором спецсемінару з його творчості, доктором філології Леонідом Володимировичем Ушкаловим. А ось роботи Сковороди у сфері філософії, економіки та юриспруденції ще чекають своїх дослідників.
...Ювілей заведено відзначати подарунками. Тільки цього ювілейного року вуз видав 2000 авторських публікацій за творчістю Г. Сковороди, присвятив йому серію науково-практичних конференцій, зокрема міжнародну. Підтримуючи зв’язок із земляками великого філософа, харківський вуз подарував його рідному селу Чорнухи, що на Полтавщині, бібліотеку. Співробітники університету склали також карту пересувань мандрівного філософа. Свого часу на території харківської кузні педагогічних кадрів з’явився перший пам’ятник Г. Сковороді. Він уже десять років прикрашає вхід головного корпусу навчального комплексу ХДПУ і створений винятково на студентські пожертвування. Так університет виконав обіцянку харків’ян, дану ще наприкінці XVІІІ ст., що тут, у Харкові, вперше буде увічнено пам’ять про Сковороду в бронзі та камені. А в рік його 280-річчя на добровільні пожертвування студентів, професорів, співробітників вузу і спонсорів поряд із першим пам’ятником Г. Сковороді з’явився перший пам’ятник учительці. Але на цьому вуз не зупинився у своїх новаціях. На його прохання кращі художники Харкова створили багатоплановий триптих «Г. С. Сковорода — філософ і педагог», який символізуватиме в одній із навчальних аудиторій «ідею трьох світів» українського філософа. Офіційне відкриття триптиха — кульмінація в комплексі заходів, присвячених ювілею Григорія Савича Сковороди.
Харків.
