Цього разу ми аналізуємо кредитний договір однієї з найбільших російських фінустанов — ВТБ Банку. Під які умови пропонує гроші ця банківська установа? Які перешкоди чекають позичальників на всіх етапах позичання грошей — від подання заявки до погашення боргу? Спробуємо розібратися.

Список страхових компаній обмежено

Договір передбачає обов’язок позичальника здійснити страхування фінансового ризику банку, а також обов’язкове особисте страхування на користь банку. Це є негативним моментом для позичальника, адже страхування передбачає додаткові витрати.

Також якщо кредит береться під іпотеку, то обов’язковим буде і страхування предмету іпотеки на користь банку. Це є убезпеченням банку від можливих збитків, але неабияк б’є по кишені позичальника.

Ще одним із мінусів кредитного договору ВТБ Банку є те, що договір страхування може бути укладено лише із страховою компанією, перевіреною банком. Тобто банк направляє свого потенційного позичальника до конкретної страхової компанії, де він зобов’язаний укласти договір на умовах страхової компанії. Як показує практика, ці умови страховиком не переглядаються. Залишається єдине: або погоджуватися з умовами договору, або відмовитися від кредиту.

Застава, гарантія, порука

За договором, що пропонується ВТБ Банком, в заставу можуть передаватися квартири, будинки, земельні ділянки, паркомісця, майнові права на цінні папери, майнові права на нерухоме майно. Цікаво те, що якщо предмет застави втратить ліквідність, тобто впаде в ціні, то банк вимагатиме надання в заставу іншого майна споживача або здійснення іншого забезпечення. Якщо такого майна не буде надано, то банк може достроково припинити дію угоди, що означає виникнення проблеми негайного повернення банку суми кредиту та відсотків за ним. Між іншим, вимагати дострокового повернення кредиту, оплати відсотків банк може в будь-якому разі порушення позичальником своїх зобов’язань за договором, наприклад, за прострочення чергового платежу.

Одночасно передбачено такий вид зобов’язання, як порука. Наявність таких зобов’язань позичальника перед банком ускладнює процес погашення заборгованості, адже що більший перелік забезпечення зобов’язань, то заплутаніший процес.

Кредитним договором передбачена можливість погашення кредиту тре-тьою особою. Тобто зобов’язання за цим договором не є нерозривно пов’язаним з особою позичальника, що в разі скрутного становища останнього дасть позичальнику можливість уникнути штрафних санкцій. Але якщо «повернути медаль на інший бік», то погашення кредиту позичальника третьою особою є фактичним уступанням права, яке перейде від банку до третьої особи, і невідомо, як це вплине на позичальника (позитивно чи негативно), адже відносини позичальника і третьої сторони треба буде врегулювати окремо. А враховуючи нестабільне фінансове становище позичальника, умови погашення позичальником в майбутньому боргу, переданого третій стороні, можуть бути гірші, ніж умови, які було запропоновано банком під час укладення кредитного договору.

Відсотки перетворяться на неприємний сюрприз?

Процентна ставка банку може бути фіксованою або змінюваною. Потенційний позичальник сам обирає її вид. Якщо процентна ставка є фіксованою, але платник не виконує свої зобов’язання, банк може підвищити кредитну ставку до 5 відсотків річних. При цьому про зміну процентної ставки банк письмово повідомляє свого позичальника шляхом направлення листа та нового графіка повернення кредиту. Ця зміна ставки не буде одностороння, бо сторони перед підписанням договору погоджують, що розмір відсотків може змінюватись шляхом укладання договору про внесення змін до основного договору.

Розмір базового відсотка в перший рік дії договору дорівнює значенню Українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні на строк 12 місяців за останній робочий день. Інформація про розмір індексу публікується на сайті Національного банку України за адресою www.bank.gov.ua. Інформацію про зміну індексу позичальник відстежує самостійно.

Це відповідає вимогам, встановленим законодавством, а саме Цивільним кодексом (стаття 1056-1). Однак, чи стане це негативом або позитивом, сказати неможливо. Адже у кредитному договорі ВТБ Банку не вказано розміру відсотків (він вказується тільки під час підписання договору). Можна лише припустити, що при встановленні фіксованої процентної ставки відсоток буде вищий, ніж при встановленні плаваючої процентної ставки.

Дострокове погашення кредиту можливе

Цей договір передбачає можливість дострокового повного або часткового повернення кредиту. У разі повного повернення кредиту особа сплачує всі нараховані відсотки на дату повернення кредиту, а якщо відбувається часткове погашення боргу, то банк проводить корегування графіка повернення кредиту. Також договір не передбачає будь-яких виплат (неустойки чи компенсації збитків), а тому є позитивним з цієї точки зору. Тобто з позичальника не стягуватимуть коштів у разі погашення боргу раніше встановленого договором строку.

Увага: колектори

Негативним моментом кредитного договору ВТБ Банку є те, що банк має право без згоди позичальника, в разі прострочення виконання зобов’язання останнім, звернутися до третьої сторони (майнових поручителів, поручителів-гарантів, колекторських агентств). Мінусом є також і те, що банк надасть усю інформацію про боржника третім особам чи колекторським компаніям, хоча вона становить банківську таємницю. Стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність регламентує порядок розкриття банківської таємниці і встановлює конкретний перелік осіб та органів, хто може її отримати. Що стосується колекторських компаній чи третіх осіб, то вони відсутні у цьому переліку. Проте, підписуючи договір, позичальник фактично добровільно дає згоду на передачу банком персональних даних третім особам.

Труднощі сприйняття

Мінусом договору є складність тексту. Людина, вивчаючи його перед підписом, не завжди може зрозуміти визначені в договорі умови. Кредитний договір містить велику кількість пунктів, які є відсильними, і хоча шрифт зручний для читання, потенційний позичальник може в ньому заплутатися і розгубитися. Кількість сторінок договору — середньостатистична для документів такого роду, на них докладно висвітлено всі аспекти майбутніх відносин кредитора і боржника.

Майбутній суд

Згідно з положеннями Цивільного кодексу (ЦК) України загальний строк позовної давності становить три роки. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК строк для нарахування пені і штрафу є спеціальним і має становити один рік. ЦК України передбачає також можливість зміни строку за домовленістю сторін. Кредитним договором ВТБ Банку передбачено, що строк позовної давності до вимог про стягнення пені і штрафів, передбачених цим договором, встановлюється у три роки. Тому перед підписанням кредитного договору потенційному позичальникові необхідно зважити всі за і проти і визначитися, чи варто підписувати цей договір, чи краще не ризикувати.

Разові комісії та інші платежі

Договір передбачає разову комісію, що стягуватиметься з позичальника в день підписання договору. У разі прострочення виконання зобов’язань позичальником розмір платежу збільшується на суму комісійних винагород, неустойки та інших платежів (якщо вони мають місце), в тому числі відшкодування витрат та збитків банку, пов’язаних із неналежним виконанням позичальником умов договору. Позичальник має оплачувати надані йому супутні банківські послуги відповідно до графіка, що є частиною договору. Графік включає в себе: щомісячні платежі з повернення кредиту, відсотки, комісійні винагороди, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки. Усі ці можливі платежі позичальника є негативним моментом договору, адже вони впливатимуть на його матеріальне становище.

Положення, що стосуються обов’язку боржника погасити витрати банку з «вибивання» з нього боргу, які витрачено на послуги юридичних чи інших компаній, — відсутні, що є позитивним.

Штрафні ставки

Кредитним договором встановлено, що в разі прострочення позичальником зобов’язань з повернення кредиту, він має сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення в національній валюті. Це є негативним моментом договору. Відповідно до стптті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. За таких умов пеня значно менша.

На момент підписання договору сторони, як правило, приділяють увагу насамперед умовам виконання зобов’язання, а не наслідкам, які настануть у разі порушення умов договору. Під час перемовин між потенційними сторонами договору щодо співпраці в певному напрямі пропозиції платника коштів стосовно зменшення відповідальності за прострочення оплати досить неохоче сприймаються отримувачем коштів, та й обґрунтувати такі пропозиції нелегко, адже в момент підписання договору сторони зобов’язуються виконувати свої зобов’язання належним чином.

Частина 2 статті 551 ЦК України визначає: якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодав-ства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшено в договорі. Відтак сторони мають право самостійно визначити розмір неустойки в договорі, навіть коли такий розмір встановлено законом. Частина 1 статті 231 Господарського кодексу (ГК) України наголошує, що закон стосовно окремих видів зобов’язань може визначати розмір штрафних санкцій, зміна яких за погодженням сторін не допускається. Мова йде про грошові зобов’язання, а саме: про відповідальність за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань, і оскільки чинним є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», є всі підстави вважати, що грошові зобов’язання — це саме той окремий вид зобов’язань (про який ідеться у статті 231 ГК України), штрафні санкції за порушення яких встановлені законом та не змінюються за погодженням сторін. Закон України «Про відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань» визначає відносини, на які його дія не поширюється. Зокрема, на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб’єктів переказу грошей через платіжні системи.

Отже, для інших грошових відносин він є обов’язковим. Обов’язковість для учасників грошових відносин Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» випливає також зі змісту цього нормативно-правового акта, позаяк, на відміну від ЦК України, зазначений закон є спеціальним, який регулює конкретний вид правовідносин. Відтак, зважаючи на викладене, можна стверджувати, що якщо відносини між сторонами не належать до відносин, на які не поширюється дія Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», то розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на викладене, сторони мають право встановлювати в договорі розмір пені на власний розсуд, однак до стягнення слід вимагати лише суму, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Документів вимагатимуть безліч

 

Для отримання кредиту позичальнику необхідно надати банку чималий пакет документів. До них насамперед належать документи, що підтверджують фінансовий стан позичальника; право власності на майно, що є забезпечувальним у договорі; договір про страхування; документи, що підтверджують сплату страхових платежів та інші. Великий перелік документів, які треба представити, також не є позитивним моментом укладення договору. Крім цього, договір передбачає не лише одноразове подання зазначених документів під час укладення договору, а подання цих документів щорічно, в тому числі довідки про доходи не лише позичальника, а й членів його сім’ї, довідки про заборгованість в інших банках і будь-які інші довідки та документи, які забажає отримати банк.

ПРОБЛЕМИ

Кредитний договір ВТБ Банку, як і будь-який кредитний договір, не є ідеальним з точки зору споживача, має мінуси і плюси. Проте, на жаль, у договорі ВТБ Банку мінусів більше:

— обов’язкове страхування не лише фінансових ризиків банку, а й життя позичальника, страхування має відбуватися лише в перевіреній банком компанії. Усе це суттєво збільшує витрати потенційного позичальника, обмежуючи право вибору страхувальника;

— наявність застави і можливість вимоги щодо її збільшення призведе до непередбачуваності можливих витрат. Варто також урахувати, що застава майна здійснюється в нотаріальному порядку, що означає додаткові витрати позичальника;

— штрафні санкції в інтересах банку завищені і не відповідають законодавству України. Щоб їх зменшити, позичальнику доведеться звертатися до суду;

— також збільшено на користь банку і термін позовної давності за вимогою щодо сплати пені за прострочення погашення кредиту чи відсотків за ним;

— банк має можливість у разі навіть найменшої провини позичальника припинити з ним договір достроково і вимагати повернення всього боргу (для цього в позичальника буде не більш як 60 календарних днів).

Останнім часом з’явилася інформація, що ВТБ Банк зупиняє кредитування і розробляє нові умови цієї операції. Сподіваємося, що наші зауваження будуть враховані. Якщо ні, то:

ми не можемо рекомендувати нашим читачам укладення кредитного договору з ВТБ Банком.

Дарина КУРІЛЕНКО, юрист.

 

Колаж Євгена ХИЛЯ.