Велику чергу під зонтами я побачив ще далеко від Палацу мистецтв Львова. Причиною цього дійства були дощ і... форум видавців, який уже вдев’яте проводить у місті Лева виставку сучасного українського книговидання. Щорік кількість бажаючих узяти в ньому участь зростає. І цієї осені на Львівщині зібралися представники близько 600 видавництв, поліграфічних підприємств, бібліотек та книготорговельних організацій. На конкурс подано понад 500 книжок, а серед почесних гостей форуму — голова Держкомінформу Іван Чиж, голова Комітету Верховної Ради з питань духовності та культури Лесь Танюк, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, народні депутати України, письменники і науковці.
Цього разу форум поставив за мету не лише визначити кращі українські книги та видавництва, а й допомогти його учасникам отримати інформацію про різні аспекти видавничої діяльності. Було організовано проведення семінарів із загальноправових проблем, авторського права, податкового законодавства. Особливо цікавило питання, що станеться після 1 січня наступного року, коли буде скасовано пільгу на податок на прибуток від реалізації видавничої продукції, які перспективи матимуть українські видавці й чому держава не розуміє значення книги для духовного розвитку країни.
Багато на форумі говорилося про нові закони, що їх подано на розгляд до уряду нашої держави. На семінарі, організованому видавництвом юридичної літератури «Юрінком Інтер», їх було детально обговорено. Зокрема, проект закону «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» передбачає п’ятирічні податкові пільги для виробників та видавців. Розробники проекту скористалися досвідом не лише ближнього сусіда — Росії, а й деяких інших країн, де книговидання — складова частина культурного розвитку, має підтримку з боку держави і сьогодні вже є, як то кажуть, самодостатнім. Законопроект не тільки проголошує звільнення книговиробників та видавництва від податку на додану вартість (папір, картон, целюлоза, інші поліграфічні матеріали тощо) та податку на прибуток, а ще й зобов’язує кошти, отримані завдяки цим пільгам, спрямовувати на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і запровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції. А щоб ці зобов’язання виконувалися, встановлено економічні механізми впливу. Все дуже просто: не бажаєш розвиватися — пільг не матимеш.
На форумі видавці навіть провели спеціальну акцію на підтримку цього законопроекту. Тепер — слово за Верховною Радою України. Сподіватимемося, що цього разу, як сказав голова Держкомінформу Іван Чиж, видавничу «справу не забалакають» і книговидання матиме гідну підтримку з боку держави, а ми — змогу читати книжки, які по кишені кожному.
Розповіли видавці на форумі і про застарілість нашого законодавства, яке певною мірою сьогодні вже стримує подальший розвиток книговидання. Наприклад, Закон України «Про податок на додану вартість» звільняє від сплати податку продаж книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва. А як бути з книжками, підручниками та посібниками, що мають технічні додатки? Йдеться про видання, які поряд із традиційним поліграфічним оформленням мають ще й сучасний технічний додаток —»CD» (лазерний диск для роботи на комп’ютерній техніці). Зазвичай «CD» є додатком до підручників (що сприяє поліпшенню вивчення надрукованого матеріалу) або довідкової літератури. Такий додаток істотно доповнює книгу, робить зручнішим користування нею, дозволяючи, хоч як це дивно, іноді її здешевити, оскільки для донесення інформації на технічному носії не витрачаються ані папір, ані інші матеріали, які використовують у поліграфічному процесі. До речі, спритні ділки це вже зрозуміли й на порушення законів роблять електронні версії виданих відомими видавництвами книг, які і розповсюджують під їхньою маркою. Нещодавно одну з таких груп затримано в одному з регіонів нашої країни.
Загалом форум відповідав обраному гаслу «Час читати». Серед відзначених переможців та номінантів конкурсу книжок цього року було, як ніколи, багато нових видавництв. Ці вселяє надію на те, що українська книга житиме й надалі.