Уже вкотре парламентський Комітет з питань соціальної політики та праці розглядав сумнозвісний документ — Закон «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян». Цього разу — пропозиції Президента до схвалених парламентом 4 липня 2002 року змін до закону, якими передбачалося повертати проіндексовані грошові заощадження вкладникам щорічно, починаючи з 1 січня 2003 року, у межах не менш як один відсоток ВВП. Однак глава держави не погодився з такою редакцією закону, бо вона потребує додаткових 2,1 млрд. грн. із Держбюджету. Комітет вирішив запропонувати Верховній Раді подолати вето Президента. Однак депутати — члени комітету усвідомлюють, що за нинішнього розкладу сил у парламенті подолати вето навряд чи вдасться.
Водночас не може задовольнити і те, що на сьогодні зроблено урядом: 50 гривень компенсації — це мізерно мало. Тому, якщо депутати не подолають вето, до парламенту буде подано нові редакції законопроектів про відновлення вкладів в Ощадбанку колишнього СРСР.
У день уряду, в парламенті розглядатимуть заходи Кабінету Міністрів з реалізації стратегії подолання бідності в Україні. Спочатку уряд звітував перед профільним комітетом. Згадану стратегію було затверджено рік тому президентським указом, і нині мав би завершуватися її перший етап. Однак, як не намагався заступник державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики Микола Солдатенко довести, що рівень життя наших співвітчизників невпинно підвищується, скільки він не показував таблиць і графіків про зростання реальних доходів, зарплати, зайнятості, товарообігу і зниження цін, — це не переконувало. «Навпаки, сьогодні триває поглиблення бідності, — сказав депутат Леонід Вернигора. — Подивіться, які ціни на зерно і скільки коштує буханка хліба, як відбувається приватизація і продаж землі...». «За жодною позицією роботу уряду з подолання бідності не можна визнати задовільною, —додав голова комітету Василь Хара. — Немає механізмів виконання навіть тих мізерних заходів, закладених у стратегії, немає реформи оплати праці, конкретного графіка зростання мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму, хоч це і конституційна норма. А всі статистичні показники про зростання доходів і середньої зарплати зроблено на основі доходів заможних верств населення, а не бідних». У запропонованому комітетом проекті парламентської постанови «Про заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації стратегії подолання бідності в Україні» передбачається визнати роботу уряду недостатньою і доручити Кабміну під час підготовки проекту Держбюджету-2003, зокрема, передбачити кошти на підвищення розміру мінімальної зарплати до рівня не нижче 65% від прожиткового мінімуму, зростання зарплати бюджетникам і допомоги малозабезпеченим сім’ям, сім’ям із дітьми, інвалідам з дитинства, для догляду за дітьми до трьох років, проведення індексації грошових доходів громадян, виплату втрачених заощаджень у сумі не менше 2 млрд. грн.
Чималий резонанс спричинив розгляд проекту закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Профільним комітетом у підготовці цього документа є Комітет ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, а соціальний комітет подав свої пропозиції до другого читання. У депутатів є сумніви, чи доцільно за нинішньої економічної ситуації запроваджувати змішану систему пенсійного страхування, як це пропонує уряд: тобто коли частина пенсійних відрахувань вноситиметься на особисті рахунки і виплачуватиметься після досягнення пенсійного віку, а частина — до солідарного пенсійного фонду. У військових є свої зауваження до намірів змінити порядок нарахування їм пенсій. Тож вирішено створити робочу групу спільно з представниками уряду, Пенсійного фонду та депутатів з пенсійного, соціального та оборонного комітетів.