Доктор філологічних наук, завідувач кафедри українознавства Херсонського державного педагогічного університету Ярослав Голобородько досліджує духовну культуру Таврійського краю. Він став основоположником нового наукового напряму, що дістав назву таврієзнавство. У 1999 році наша газета перша розповіла читачам про цю дослідницьку течію, твори та наукові здобутки молодого вченого. Нині він продовжує досліджувати свій край, популяризувати відомості про нього:

«З-поміж численних місій, що їх століттями здійснювала Україна в загальнолюдському цивілізаційному просторі, виокремлюється одна, особлива — збагачення світу неповторними талантами, непересічними особистостями, унікальними феноменами.

Чимало митців європейського та світового рівнів народилися на терені сучасної Херсонщини. У різних куточках сотні тисяч людей читають написані ними книжки, вивчають їхню спадщину в школах, коледжах, університетах різних профілів. Видатні краяни стали гордістю української та інших національних культур, невід’ємною часткою нашого духовного буття.

На херсонській землі народився вчений Дмитро Овсянико-Куликовський — доктор філології, професор, автор численних мовознавчих і літературознавчих праць, монографій, мемуарист, відомий на початку XX століття культурний і громадський діяч, один із класиків тодішньої гуманітарної думки, якого за визначні наукові досягнення 1907 року було обрано почесним академіком Санкт-Петербурзької Академії наук.

У степовій Таврії, в Каховці, народилася й зростала ще одна яскрава постать — живописець, графік, плакатист, фотомитець, письменник і педагог Михайло Жук, який залишив помітний слід в українській художній культурі першої половини XX століття. Таврієць М. Жук, викладаючи в Чернігівській духовній семінарії, мав вплив на формування світогляду Павла Тичини.

У Херсоні з’явився на світ і сформувався визначний письменник, журналіст, публіцист і редактор, один із фундаторів вітчизняної пригодницької та науково-фантастичної романістики Григорій Адамов. Його книжкою «Таємниця двох океанів» захоплювалося не одне покоління читачів.

Наприкінці XІX століття в таврійському селі Чаплинцях народився драматург Микола Куліш, п’єси якого («Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната», «Вічний бунт», «Маклена Граса») залишаються вершиною світової художньої культури. На початку 30-х років XX століття німецький письменник Ф.Вольф, переклавши Кулішеву драму «Патетична соната», охарактеризував її як «донині найбільший витвір української драми» і підкреслив, що цей твір «можна порівняти у світовій літературі лише з такими драматичними шедеврами, як «Фауст» і «Пер Гюнт». Отож М. Куліша було поставлено в один ряд із Й.-В.Гете та Г. Ібсеном.

Неподалік, у Каланчаку, в останні роки XІX століття народився Іван Дніпровський — відомий український поет, прозаїк і драматург 20-х — початку 30-х років XX століття, який увійшов у «велику» літературу насамперед своєю психологічною драмою «Яблуневий полон», де глибоко й проникливо осмислив трагедію нації періоду національно-громадянської війни.

Таврійська земля дала світові одну з найзагадковіших мистецьких постатей XX століття — поета-реформатора, інтелектуала-експериментатора, засновника «поезії без берегів» Олексія Кручьоних, фундатора чи не найскладнішої поетичної течії в європейській та світовій авангардній культурі.

У Херсоні з’явився на світ, навчався й почав свою літературну діяльність поет, прозаїк, публіцист і драматург Борис Лавреньов, апогей творчості якого припав на 20-ті роки XX століття. Його оповідання «Сорок перший», повісті «Гравюра на дереві», «Сьомий супутник» — серед найяскравіших художніх надбань російської літератури. А фільм Г. Чухрая «Сорок перший», поставлений за оповіданням Б.Лавреньова, був номінантом Канського кінофестивалю 1957 року: одержав спеціальну премію за оригінальний сценарій, гуманізм і високу поетичність.

У XX столітті мистецький та інтелектуальний потенціал краю продовжував плідно розвиватися.

Тут народився один із найкращих українських акторів Микола Гринько. Особливого визнання набула його діяльність у кіно. Інтелектуально-філософські фільми Андрія Тарковського «Солярис», «Дзеркало», «Сталкер», в яких він знімався, стали явищем світового значення. А фільм-шедевр «Андрій Рубльов» з актором-херсонцем — одна з найкращих стрічок світового кінематографа.

З Херсонщини почався також життєвий шлях і митців Сергія Бондарчука та Євгена Матвєєва. Їхні фільми, кіногерої вже багато років немовби живуть поруч із нами своїм самостійним життям і давно стали важливою часткою національної та пан-національної художньої свідомості.

В Олешках, теперішньому Цюрупинську, народився відомий письменник другої половини XX століття Костянтин Кудієвський — автор оповідань, повістей, романів, кінодраматург, який активно розвивав романтичний струмінь у літературі, за що критики охрестили його представником «школи Олександра Гріна» у сучасній прозі.

Митці, пов’язані з таврійською землею, своїми художніми та духовними ідеями помітно впливають на світ, на його інтелектуальний розвій та гуманістичне піднесення».