опинився 230-тисячний Кременчук у літню спеку
Другий рік поспіль, практично день у день, перед кременчужанами гостро постає проблема погіршення якості питної води. Цього літа показники знизилися настільки, що головний державний санітарний лікар міста Віктор Акімов своїм приписом заборонив уживати воду, що централізовано подається КП «Кременчукводоканал», для пиття та приготування їжі. До речі, «Голос України» інформував читачів про цю надзвичайну подію.
Вода неприємно запахла ще на початку липня. Затим у Дніпрі почався мор риби. Згодом із кранів потекла рудого кольору рідина, яку і водою не назвати. Люди занепокоїлись і стали ремствувати. Міська влада мовчала і трималася до останнього — мабуть, уже й тому, що і сама толком не могла пояснити, в чому ж таки причина біди, а відтак щось ефективне їй протиставити. Чергові санітарно-хімічні аналізи проб води виявилися вкрай поганими. Далі діватись було вже нікуди, і головного санлікаря підтримали в мерії на засіданні комісії з питань надзвичайних ситуацій та техногенно-екологічної безпеки. Було терміново вироблено низку авральних заходів: усіх керівників підприємств зобов’язано розвозити воду в дитячі садки та лікарні, населенню рекомендували брати її з колодязів, попередньо обстежених співробітниками міськСЕС, а водопровідною користуватись виключно для технічних потреб. Біля водовозок, які стали курсувати містом, вишикувалися довжелезні черги.
Як і ведеться за подібних ситуацій, усі стали висувати версії надзвичайної події. Розхожою стала та, начебто якусь хімічну гидоту скинули в Дніпро черкаські підприємства. Але комісія не виявила в акваторії ніяких видимих скидів та змін колірності води. До того ж черкаські санлікарі повідомили, що ніяких викидів у ріку в місті не здійснювалося. Проста і зручна версія відпала.
Дедалі ясніше ставало, що все значно гірше, бо йдеться про екологічну катастрофу далеко не містечкового масштабу. І що їй протиставити, ніхто до пуття не знав. Місцеві екологи схильні вважати винуватцем гниття води синьо-зелені водорості, які за сильної спеки активно розмножуються, цвітуть, відмирають і гниють. Під час обльоту Кременчуцького водосховища фахівці зафіксували кілька великих добре помітних на водній поверхні водоростевих плям. Процес гниття потребує кисню, тож його кількість у воді катастрофічно зменшується. Від усіх цих змін вода стає просто гидотною. Можна припустити, що так триватиме доти, доки не спаде спека.
До того ж, на думку вчених, водозабір міськводоканалу розташований не надто вдало — у тихій застійній воді, де оті водорості і розмножуються з шаленою швидкістю. Ще минулого року спеціалісти Українського НДІ екологічних проблем рекомендували перенести водозабір в інше місце, та справа ця недешева. Можна розчистити водний проріз, але, знову ж таки, де взяти гроші? Міський голова Микола Глухов уже ноги в Києві оббив, щоб вибити обіцяні Кременчуку 2 млн. грн. з резервного фонду на розв’язання проблем питної води, та віз ще з місця не зрушив. Навіть 25 тис. грн. на проведення досліджень з Полтави «видавлювали» заледве не всім міським людом.
Тим часом Дніпро тяжко хворіє і вже не може сам себе лікувати. Досить відчутно погіршують ситуацію інтенсивна робота водосховища і КремГЕС. Від чого у річковій воді з’являється надлишок заліза, а в питній знайшли марганець, причому значно більше норми. Марганець надає воді неприємного коричнево-червоного кольору, погіршує її смак, а від контакту з хлором, яким її дезінфікують, утворюється ще й бридкий запах. Отож, куди не кинь — всюди клин. Єдине, чим можуть утішатися кременчужани, так це тим, що купання на міських пляжах доки не заборонене, хоч і не рекомендоване. І ще тим, що на час дії постанови про заборону вживання для пиття і приготування їжі водозабірної води всі без винятку абоненти сплатять на 20% менше, ніж передбачено тарифом.
