Тонна пшениці третього класу — 393 гривні, четвертого — 377, ячменю — 288. Такі ціни зафіксовано на Житомирській агропромисловій біржі. Фахівці кажуть, що й собівартість вирощеного зерна цього року буде приблизно такою ж. У середньому, звичайно. Бо чимало залежить від того, на який урожай ділити затрати.
У Єрчиках Попільнянського району, де хлібний лан займав 960 гектарів, зі значної частини площ вийшло по 75 центнерів з гектара. Просто тут засівали тільки елітними та суперелітними сортами. А на жнивах працював і німецький комбайн, вартість якого не злякала керівників фірми. За вагомих урожаїв окупиться швидко, запевняють тут, бо стара малопотужна техніка для такого дорідного поля — то неминучі великі втрати. У цьому районі перші закінчили жнивувати якраз ті господарства, де виходить по 50—60 центнерів з гектара.
«Середнякам» важче. Жнива в них тягнуться довше. Зношена техніка вимагає великих затрат на пальне, запчастини, та й втрати під час збирання більші. А за жнивами — осінній засів, придбати «горючку» для якого багатьом уже нема за що, бо й молоко надто дешеве. Тож облдержадміністрація провела спеціальну нараду, на якій і було дано вказівку негайно організувати біржові торги, а керівників хлібопекарських підприємств закликали купити зерно в господарствах області.
Проте немало й таких господарств, що їх уже ніяка ціна й ніяка підтримка не врятує, хоч і витратились вони небагато — тільки на сівбу. Але ж і врожай за такої «ощадливої» агротехніки просто мізерний. Та ще й за якістю зерно, вирощене на полі, що давно не бачило поживи, тягне на найнижчу оцінку. От і в Головиному Черняхівського району: не встигли вийти в поле, як комбайни поламалися. Але зібраного вистачило, щоб оцінити врожай: на дві жмені більш ніж торік у землю посіяли. З яким ентузіазмом збирали далі, можна здогадатися. Тепер, схоже, залишилась надія тільки на те, що, може, «приголубить» каменедобувне підприємство, що в цьому ж селищі. Але ж не в усіх аутсайдерів є такі «односельчани»...
Житомирська область.
