З позавчорашнього дня Юрій Вередюк перестав бути «бомжем». Свіжа могила стала для нього захищеним «дахом», найнадійнішим «місцем прописки». Звинувачений Донецькою прокуратурою у вбивстві Ігоря Александрова і виправданий суддівським вердиктом «вільний» краматорський громадянин назавжди стулив вуста...
Він помер у ніч з п’ятниці на суботу в будинку своєї співмешканки Галини Костюхіної. За висновком медиків, причиною його передчасної смерті стала гостра серцева недостатність, інфаркт міокарда. До того ж він хворів на туберкульоз. Галина Костюхіна підтвердила оперативно-слідчій групі, що Юрій почувався зле напередодні і навіть був на прийомі в тубдиспансері. Візит до лікарів не допоміг, і вона побігла викликати «швидку». Коли повернулася, застала свого співмешканця у ще тяжчому стані. Він помер у її присутності.
Раптова смерть «бомжа» привернула до себе увагу своєю неймовірною вчасністю. Мабуть, це помітив кожен, хто стежить за перебігом «справи Александрова». Як відомо, Апеляційний суд Донецької області відкинув за недостатністю доказів версію прокуратури: краматорський «бомж» одержав замовлення «полякати» схожого на Александрова адвоката і перестарався з бейсбольними битками. Сам підозрюваний безбожно плутався у свідченнях, та й уся його хирлява постать заперечувала образ спритного «виконавця». Щоб такому доручити «замовлення» — треба дуже не поважати себе. Здається, крім обвинувачувачів ніхто всерйоз не сприйняв цю версію.
Справу направили на повторне розслідування, з чим Донецька прокуратура не погодилася і оскаржила рішення суду. І ось на завтра, 25 липня, було призначено розгляд цієї скарги у Верховному Суді. А незадовго до смерті Юрій Вередюк, який досі ухилявся від зустрічі з журналістами та інтерв’ю, зронив загадкову фразу: «Я мовчати не буду». Він не виконав своєї чи то обіцянки, чи то погрози. Інфаркт міокарда не залишив нам шансів дізнатися, про що він не збирався мовчати...
— Надто багато запитань викликає ця «природна» смерть, — прокоментували ситуацію «ГУ» в тимчасовій слідчій комісії ВР, яка займається розслідуванням резонансних справ. — Наприклад, чи не «допомогли» Вередюку із серцевим нападом? З історії криміналістики нам відомі такі прецеденти. Ми триматимемо цю загадкову смерть на контролі комісії. Принаймні вже підготували звернення до Генпрокуратури з чітким переліком запитань: причина смерті, результати експертиз нас дуже цікавлять.
У Генпрокуратурі повідомили, що розслідування обставин смерті краматорського «бомжа», який з волі загадкових обставин не тільки попрощався зі світом у 45 років, а й став найважливішим фігурантом «справи Александрова», взяв під особистий контроль Святослав Піскун. Хоча ще в понеділок зранку його підлеглі з Донецької прокуратури твердо запевнили журналістів у відсутності будь-яких даних, що свідчили б про невипадкову смерть Вередюка.
Результати судово-токсикологічного і судово-гістологічного досліджень зразків тканин органів трупа будуть готові за два тижні. А завтра очікується вердикт Верховного Суду. Оскільки виправдальний вирок Апеляційного суду не набрав законної сили, стверджують донецькі правоохоронці, Юрій Вередюк перебуває у статусі звинуваченого. Посмертно звинуваченого. Чи виправдає його ВС — сьогодні ще невідомо. Зате достеменно знаємо інше — це також буде посмертно.
Втім, адвокат родини Александрова Богдан Ференц переконаний, що смерть Вередюка не вплине на розгляд у Верховному Суді прокурорської скарги, адже все вже зафіксовано в матеріалах справи. І «нестиковки» слідства, і свідчення Юрія. На жаль, «інфаркт міокарда» перешкодить в майбутньому з’ясувати причини, з яких «бомж» почав фігурувати у справі як звинувачений, пояснив «Інтерфакс-Україні» пан Ференц.
Можливо, це і є причиною гострого серцевого нападу? А може, все значно простіше. Кожна людина смертна. І звинувачений «бомж» не застрахований від раптової смерті. Тільки не наша вина, що ми не беремо на віру цю припустиму версію. Надто довго нас цинічно дурили, щоб і цього разу не спрацював «умовний рефлекс» на «хвальшивий» сигнал!
Людмила КОХАНЕЦЬ. Ліна КУЩ.