Ранкове засідання 21 квітня


На початку пленарного засідання парламент прийняв Постанову про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» (реєстр. № 2332).
Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд, представляючи проект постанови, відзначила, що це — спільне напрацювання представників усіх фракцій коаліції. Метою проекту, за словами
О. Сироїд, є створення юридичного підґрунтя для пред’явлення Україною міжнародної претензії до Російської Федерації у зв’язку зі збройною агресією. У цьому документі сформульована хронологія всієї збройної агресії, міститься перелік усіх міжнародних зобов’язань, які порушила Росія, а також всіх негативних наслідків, які зазнала Україна внаслідок окупації та війни. Постанова також містить перелік заходів, на яких Україна послідовно наполягатиме для подолання наслідків збройної агресії з боку Росії.

Під час обговорення більшість промовців підтримали проект постанови. А Андрій Лозовий (Радикальна партія Олега Ляшка) перед голосуванням заявив, що кожен депутат, який не підтримає цю постанову, — «ватник і агент Кремля». 259 голосами проект постанови прийнято за основу і в цілому.
Згідно з постановою, Верховна Рада України вимагає від Російської Федерації:
— невідкладно звільнити усіх військовополонених, заручників та незаконно утримуваних громадян України;
— терміново вивести з території України всі військові формування збройних сил Російської Федерації та припинити будь-яку підтримку терористичних організацій на сході України;
— безумовно виконувати Мінські домовленості щодо відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України, а також стосовно забезпечення постійного моніторингу на україно-російському державному кордоні та верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації; забезпечити дотримання режиму державного кордону по всій лінії україно-російського державного кордону;
— негайно повернути анексовані території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під контроль України;
— повністю відшкодувати всю заподіяну збройною агресією шкоду в обсязі, визначеному у підготовленій Кабінетом Міністрів України консолідованій претензії України до Російської Федерації;
— негайно припинити незаконне (без згоди України) переміщення з території Російської Федерації через державний кордон України вантажів під приводом надання «гуманітарної допомоги» населенню окремих районів Донецької і Луганської областей України;
— відвести від україно-російського кордону збройні сили Російської Федерації.
Опісля депутати прийняли в першому читанні ще один законопроект, який стосується воєнного часу — проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері підтвердження відповідності, виготовлення, виробництва, реалізації, придбання продукції, робіт та послуг, що призвело до створення реальної або потенційної загрози національній безпеці України у воєнній сфері.
Автор законопроекту Артур Герасимов (Блок Петра Порошенка), представляючи законопроект, зазначив, що понад 70 військовослужбовців загинули під час боротьби за Донецький аеропорт лише через те, що були одягнуті в бронежилети та каски неналежної якості. «Постачання неякісної військової продукції — це не просто порушення законодавства, а загроза національній безпеці та обороні», — наголосив парламентарій і додав, що командир військової частини не повинен щодня думати, скільки машин сьогодні заведеться.
Під час дискусії депутати наголошували на тому, що всі причетні до постачання неякісної зброї чи обмундирування повинні понести серйозне покарання. Павло Кішкар («Самопоміч») наголосив, що важливо не так покарати винних у постачанні неякісного військового обладнання та обмундирування, як створити таку систему закупівель, щоб унеможливити корупційну складову. Натомість Юрій Тимошенко («Народний фронт») заявив, що всіх, хто нажився на закупівлі неякісної військової продукції, треба судити за законами воєнного часу. «Я вимагаю зрадників розстрілювати за законами воєнного часу. Якщо ми цього не робитимемо, ми ніколи не зупинимо війну», — заявив у сесійній залі парламентарій. Водночас позафракційний Юрій Левченко висловив думку, що під відповідальність мають потрапляти лише державні службовці, а не волонтери чи добровольці.
Згідно із законопроектом, придбання продукції, робіт та послуг оборонного призначення, що не відповідають встановленим стандартам та вимогам технічних регламентів, якщо вони призвели до загрози заподіянню шкоди обороноздатності України, — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна. А якщо такі дії вчинені організованою групою чи призвели до тяжких наслідків, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна. У цілому прийнято Закон «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (реєстр. №2011), яким надано військовозобов’язаним, на утриманні яких перебуває дитина-інвалід підгрупи «А» віком до 18 років, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації — 282 «за».
Наступний законопроект стосувався пенсій науковим працівникам, викладачам вишів. У цілому прийнято законопроект про внесення змін до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», який відновлює отримання наукових пенсій для викладачів.
Голова Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич («Народний фронт»), представляючи законопроект, наголосила, що необхідно виправити помилку, яку закладено під час ухвалення Держбюджету-2015, коли викладачам вищих навчальних закладів, які продовжують працювати, було зменшено розмір уже нарахованих пенсій. Л. Гриневич навела такий факт: у Київській політехніці після змін до законодавства звільнилося 124 науково-педагогічні працівники.
Законопроект передбачає надання права науковцям під час роботи на наукових, науково-педагогічних посадах на отримання «наукових» пенсій, призначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та тимчасове (до 1 січня 2016 року) обмеження її розміру до 85 відсотків. Тобто з пенсії викладачів-пенсіонерів цьогоріч утримуватимуть 15-відсотковий податок, як і з інших працюючих пенсіонерів.
Під час обговорення лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк висловив думку, що старі викладачі мають звільняти місце новим обдарованим науковцям, однак фракція підтримає законопроект тільки тому, що в сфері технічної вищої освіти виникла катастрофічна ситуація з науковими кадрами. А Микола Томенко (БПП) звернув увагу, що виникла ситуація, коли у технічних вишах взагалі нікому викладати. На його переконання, треба виправити помилку уряду — повернути професуру, яка творить українську науку, а також повернути у всіх вишах обов’язкове викладання української мови та історії.
У першому читанні також прийнято проекти законів «Про внесення змін до Закону України «Про екстрену медичну допомогу», яким передбачається встановити надбавки до зарплати медпрацівникам; про внесення змін до законів України «Про охорону дитинства» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо державної підтримки учасників АТО та їх дітей з метою здобуття освіти. За основу також прийнято зміни до Кодексу законів про працю, які передбачають гарантії для працівників при прийнятті на роботу та випробувальному терміні.
На початку пленарного засідання головуючий оголосив про створення у парламенті міжфракційного депутатського об’єднання «За єдину Українську помісну православну церкву», головою якого обрано Володимира Ар’єва.
 

Факт

Як повідомив «Голосу України» один із доцентів хімічного факультету Одеського національного університету імені Мечникова, раніше він отримував пенсію у розмірі 4100 гривень, а тепер — 1900 гривень.

 

Ярослав Дубневич, Оксана Продан.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.