Наші дослідники можуть буквально все! Про це нагадали організатори ІX Всеукраїнського фестивалю науки та виставки-презентації досягнень вчених, що урочисто відкрилася в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона. «Наше завдання — популяризувати досягнення науки і агітувати талановиту молодь, щоб вона пов’язала своє життя з дослідницькою діяльністю, — розповів на прес-конференції віце-президент НАНУ Антон Наумовець. — Щоб завдяки науці Україна посіла гідне місце на світовій арені».
Виставка триватиме до 21 травня. Свої досягнення — майже 600 наукових розробок у галузі охорони здоров’я, інформаційних технологій, машинобудування, житлово-комунального й сільського господарства та енергетики — показали 48 установ НАНУ. Водночас цього разу в експозиції вперше представлено наукові ліцеї (на знімку) та інші профільні навчальні заклади, а також мистецький блок, де вивчатимуть «фізику музики» разом із лірником Тарасом Компаніченком та «хімію гончарства» з майстром Зоєю Предко.
Є тут і своєрідне «тактичне макраме». Заступник директора академічного Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича Андрій Рагуля показує плетену балаклаву та рукавиці для «спецназу», які неможливо порізати ножем чи битим склом. «У наших штурмових костюмах російський спецназ «засвітився» під час трагічної історії з мюзиклом «Норд-Ост», — коментує він. Поряд на стенді — пластини для бронежилетів 5-го класу захисту. Це композитна броня на основі карбіду кремнію і склопластику. Таку почали виготовляти ще за часів війни в Афганістані. Витримує до 12 пострілів із «Калашникова» з десятиметрової відстані. Нині невеликими партіями «броники» виготовляють для наших бійців. Є тут і розробки цивільного призначення: приміром, міцний леміш для сільгосптехніки з бейнітного чавуну з кулястим графітом чи плетена сітка, яку використовують для захисту фюзеляжу літака від блискавки. Таке «мереживо» у наших розробників колись придбала компанія «Боїнг».
Ударостійке скло, технології виготовлення зварних корпусів легкоброньованих машин, нанотехнології, що можуть бути використані в оптиці під час створення тепловізорів, — усе це тільки невелика частка того, що може запропонувати НАНУ до «оборонного» замовлення.
Усім, хто цікавиться досягненнями наших вчених, запропонують провести наукові вік-енди, відвідати засідання круглих столів, послухати лекції наших науковців. Загалом у рамках фестивалю заплановано понад тисячу заходів, що відбудуться в різних містах країни. Організатори — НАНУ, МОН, «Мала академія наук України», галузеві академії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, КПІ та Фонд «Відкрита політика».
Ерік Тосатті, радник з питань культури і співробітництва Посольства Франції в Україні, яке щороку активно підтримує фестиваль науки, анонсував ще один цікавий захід: 21 травня відбудеться конференція, присвячена реформам у системі вищої освіти і науки. Французи поділяться своїм досвідом перетворень.
Фото Сергія Ковальчука.
