«Гладко вписано в папери, та забули про яри». Цей афоризм, на думку голів малих міст, найкраще характеризує додаткові виклики і загрози, які постали перед містами районного значення у процесі децентралізації. Деякі з них уже наявні, а деякі стануть актуальні з початком нового року.

Так, за словами голови Асоціації малих міст міського голови Українки Павла Козирєва, реалізація ухвалених парламентом законів «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про співробітництво територіальних громад», «Про засади державної регіональної політики» тощо виявила низку проблем. Скажімо, завершити процес об’єднання і провести вибори до об’єднаної громади в жовтні 2015 року неможливо. «Ще в лютому під час з’їзду малих міст ми казали, що технічно добровільне об’єднання до виборів 25 жовтня провести не вдасться. Через те маємо зрозуміти, який вихід із ситуації. Адже перенесення місцевих виборів на пізніший термін не буде сприйнято і може дестабілізувати ситуацію», — зауважив П. Козирєв.


Ще одна загроза — фінансова. Як відомо, закон передбачає надання об’єднаній громаді субвенцій на формування відповідної інфраструктури. Але надаватиметься вона лише після створення відповідної громади та початку її діяльності. Процес об’єднання щойно розпочався, для його завершення, за підрахунками місцевих очільників, знадобиться не менш як 100 днів. Водночас пропозиції щодо надання фінансової підтримки об’єднаній громаді відповідна обласна держадміністрація за поданням місцевої ради має внести не пізніше 15 липня, що передує бюджетному процесу. Тож громади ризикують опинитися без фінансових ресурсів на розвиток та підготовку діяльності.


Щоб вирішити ситуацію, асоціація пропонує надати статус міста обласного значення всім містам районного значення та селищам, які є районними центрами. Це дасть змогу запобігти колапсу системи, який однозначно відбудеться на рівні міст районного значення з січня 2016 року, вважає П. Козирєв. А також дасть можливість підготувати та в дії випробувати інфраструктуру, яка необхідна для об’єднаної громади, що так чи інакше утворюватиметься навколо міст районного значення.


Нарікають очільники малих міст і на спротив реформам. Зокрема, за словами олевського міського голови Житомирської області Анатолія Повара, найбільшим противником реформ стали районні ради та адміністрації. Підтверджують це і в асоціації. «За практикою ми бачимо, що районний рівень влади, отримавши додаткові гроші, став, хоча ми очікували його на рівні сільських і селищних голів, чинити спротив. Вони не хочуть об’єднання. Тож є загроза, що з 1 січня 2016 року замість очікуваної децентралізації ми отримаємо ще більшу централізацію», — наголосив П. Козирєв.


Знають про цю проблему і в Комітеті Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. За словами його голови Сергія Власенка, комітет не раз наголошував на перекосі в бюджетній децентралізації. «Ми зверталися і до профільного комітету та Мінфіну. Бо роль, яку нині відіграють райдержадміністрації, дуже сильно б’є по правах малих міст, сіл і селищ. Краще себе почувають міста обласного підпорядкування та обласні центри, бо мають більші та зовсім інші важелі, ніж малі міста», — зауважив він.


А за словами міського голови Тростянця Сумської області Юрія Бови, ще одна причина спротиву полягає в тому, що районні адміністрації та ради розуміють: після реформи їх не буде, альтернативи для них немає. «Але ж сам себе ніхто не заріже, тож і виникає спротив», — вважає він.


Що ж до децентралізації, то, зазначає Ю. Бова, суть закону про об’єднання територіальних громад якраз і полягає в тому, щоб громадам, які об’єднуватимуться, а відбуватиметься це навколо малих міст, надати статус обласного значення. Він має два рецепти розв’язання проблеми малих міст. Перший: дати громадам можливість розробити перспективні плани на рівні обласних адміністрацій і рад, затвердити їх. «Кожна сільська рада тоді зможе об’єднатися з ким захоче. Умовно кажучи, якщо перспективні плани буде прийнято до 1 вересня, то наступний крок — ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій. Тоді й вибори відбуватимуться за цим законом», — зазначив він. Другий варіант: надати малим містам статус міст обласного значення.


Щоправда, і тут не все так просто. За словами народного депутата Миколи Федорука, комітет готовий розглянути кожний окремий випадок. «Жодному з міст ми не відмовили, — зауважив він. — А скопом усім містам надати статус обласних, не думаю, що це підтримає Мінфін». Чи дослухаються в уряді до голосу очільників малих міст, стане зрозуміло вже незабаром. Принаймні Сергій Власенко запевнив: комітет ініціативу асоціації підтримує.

Довідково

Надання малим містам статусу міст обласного значення призведе, зокрема, до:


— зняття проблеми навколо дитячих садків та клубних установ в районних центрах з 1 січня 2016 року, де надається до 75 відсотків послуг місцевому населенню;


— збільшення фінансового ресурсу ради аналогічно процесу формування місцевих бюджетів міст обласного значення у 2015 році;


— того, що районні центри зможуть перейти на новий рівень самоврядування і прийняти повноваження в районних державних адміністрацій та районних рад щодо надання послуг у сфері освіти, медицини, соціальному обслуговуванні населення тощо.