У Національній спілці письменників України відбувся круглий стіл «Спадщина Тараса Шевченка в небезпеці». Учасники акції надіслали звернення до перших осіб держави, де йдеться про те, що при ремонтно-реставраційних роботах, проведених до 200-ліття Кобзаря у Національному музеї Тараса Шевченка, допущено низку порушень. Зокрема: «Без конкурсу проектних робіт їх здійснила архітектор Лариса Скорик, яка, до того ж, не має відповідної ліцензії... Виконавцями стали 24 будівельні організації, з яких жодна, як і генеральний підрядник СТ «Інбуд», не має ліцензії на здійснення робіт на об’єктах, що є пам’ятками культурної спадщини».
При тому замість реставраційних робіт насправді проведено повномасштабну реконструкцію, заборонену Законом України «Про охорону культурної спадщини». Наслідки: «У палацовій споруді замуровано головний вхід.
Замуровано ще четверо дверей і ряд вікон, через що безцінні фонди музею — оригінали творів Тараса Шевченка, документи, меморії, стародруки тощо — опинилися в пастці. У разі непередбаченої ситуації колекцію музею евакуювати надзвичайно проблематично. Вона під загрозою! Це також стосується відвідувачів і музейних працівників.
Роботи на фасадах проведені недбало, втрачено цілий ряд деталей декору, самочинно змінений первісний колір стін.
У дворі музею знищено рекреаційну зону. На місці саду і квітників зведено впритул до палацу скляний атріум, який спотворив пам’ятку архітектури, позбавив повноцінного денного світла половину музейних залів, негативно впливає на температурно-вологісний режим у головному приміщенні. Споруда зведена не лише всупереч закону, а й неякісно — при негоді її заливає дощем.
Атріум досі не зданий в експлуатацію, а саме через нього тепер із заднього ходу вхід до музею. Просто вхід, отвір, двері до музею відсутні!
Архітектор Л. Скорик, не маючи досвіду експозиціонера... керувала також побудовою нової експозиції музею. ...Наслідок такого керівництва катастрофічний. З музею зникла ошатність палацу, вивітрився дух самого поета, експонатура розміщена хаотично, деякі стародруки й речі, тексти Поета лежать практично на підлозі, перший «Кобзар» важко віднайти, Шевченкова «Катерина» теж загублена в експозиції, а в першому залі відвідувача зустрічає... портрет Катерини-імператриці».
Автори листа вимагають «негайного створення експертної комісії для комплексного вивчення вказаних проблем». Також вважають за необхідне усунути архітектора Л. Скорик від робіт з реставрації культурних пам’яток та звільнити з посади генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Дмитра Стуса — ініціатора реконструкції.
Наш кореспондент поцікавився реакцією Дмитра Стуса на цього листа. Він відповів: «Позиція наших опонентів не змінилася, щось схоже вони казали і рік, і півтора тому, доки ще тривав ремонт. Свої контраргументи я тоді неодноразово озвучував, зокрема й на сторінках «Голосу України», і моя позиція відтоді теж не змінилася. Єдине, що насправді змінилося, — так це те, що музей знову активно працює, влаштовує виставки, приймає відвідувачів і провадить наукову та просвітницьку роботу. Ремонт був необхідний, після нього тут з’явилася вентиляція, кондиціонування, нове якісне приміщення фондів, а техніка безпеки відповідає нормам чинного законодавства».
Вл. інф.
