Головною економічною новиною минулого тижня можна вважати отримання Україною другого траншу кредиту від МВФ. Водночас з наданням грошей постали й нові вимоги до нашої держави з боку позичкодавців. Взяті країною зобов’язання прописані в черговому листі до Фонду. Послання завізували Президент Петро Порошенко, прем’єр Арсеній Яценюк, міністр фінансів Наталія Яресько та голова Нацбанку Валерія Гонтарева. В ньому ми запевняємо МВФ, що «з’явились ознаки поступового відновлення економічної стабільності».


До плюсів українська влада зараховує зростання тарифів «для кінцевих споживачів газу та централізованого опалення, відповідно, на 285 і 67 відсотків». Мовляв, це «важливі перші кроки на шляху до забезпечення повного відшкодування собівартості... з одночасним істотним збільшенням асигнувань на програми соціального захисту». Повідомляється, що витрати наступного року на пільги та субсидії для населення планується збільшити до 43 млрд. гривень (величезні гроші, приблизно по тисячі гривень на кожного українця). З викладеного можна зробити висновок: тарифи в енергетиці й надалі підвищуватимуться.


Тепер про статистичні підтвердження стабілізації. Минулого тижня Держстат уперше за останні два роки побачив дефляцію — у 1% у липні порівняно з червнем. Як стверджується, у річному вимірі зростання цін уповільнилося до 55,3%. Але, якщо розібратися, інфляція змінилася на дефляцію не завдяки збільшенню доходів громадян, а навпаки, через зубожіння населення та зниження купівельної спроможності. Літо — сезон урожаю, завдяки дарам власних садів та городів тримається чимало родин. Та восени інфляційна динаміка може повернутися на свій «космічний» рівень.


Очевидно, й у Міжнародному валютному фонді це розуміють. МВФ погіршив свої прогнози щодо України. Так, за підсумками 2015-го, падіння ВВП становитиме 9%, інфляція — 46%. Але, як стверджується, уже наступного року ознаки економічного відновлення стануть помітними. За прогнозами, «інфляція піде на спад і знизиться приблизно до рівня 12 відсотків».


Серед зобов’язань, які взяв на себе уряд перед МВФ, зокрема, запровадження загального режиму оподаткування ПДВ у сільському господарстві з січня 2016-го. Нагадаємо, ця скандальна новація викликала супротив з боку аграріїв — спроба провести її через парламент провалилася у липні. Взагалі такий крок, з одного боку — начебто, несе додаткові надходження до бюджету, а з другого — відбуватиметься вимивання обігових коштів з агросектору і, відповідно, знижуватиметься його конкурентоспроможність. У переліку інших зобов’язань — українська влада орієнтуватиметься на реформи, «які допоможуть неухильно знижувати пенсійні видатки (стосовно ВВП) уже в 2016 році». Заощаджуватимуть і на освіті. Оптимізація допоможе «зменшити кількість шкіл на 5 відсотків» уже за рік.


Підсумовувала Галина КВІТКА.