Укр | Рус
Просвітяни привезли на передову пісні й подарунки Для туристів-мандрівників із Млинова <<Карпати>> - за три поля навпростець Зведення штабу АТО на 06:00 16 січня 2018 У спорткомплексі Рівненської АЕС стартує сезон зимових розваг Футбол. Клуб назви не змінюватиме Інспекція МАГАТЕ підтвердила, що РАЕС дотримується міжнародних гарантій У лісах Рівненщини відстрілюють переносників африканської чуми У Рівному до п’яти років позбавлення засуджено інформатора терористичної організації <<ДНР>> Футбол. Артем Кравець перейшов до турецького «Кайсеріспора» Футбол. «Гірники» розпочинають перші зимові збори в Туреччині Голова Верховної Ради Андрій Парубій: <<У парламенті достатня кількість голосів для ухвалення закону про забезпечення суверенітету на Донбасі>> Мобільні лабораторії - проти <<бомбардувальників>> доріг Нафтогаз vs Газпром: Росія не оскаржуватиме рішення Стокгольмського арбітражу 85-і роковини Голодомору 1932-33 років в Україні будуть відзначені на найвищому організаційному та державному рівнях - засідання Оргкомітету Брифінг Голови Верховної Ради України А.Парубія (відео)
Загрузка...
загрузка...
Голосування
З 1 січня в Україні набули чинності зміни в правилах дорожнього руху. Як ви ставитеся до обмеження максимальної швидкості транспортних засобів у населених пунктах до 50 км/год?

Голосувати

Як ви ставитеся до посилення санкцій за керування автомобілем у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння?

Голосувати
На головну
27.08.2015

Про фізику без лірики,

 

або Кілька слушних думок щодо підсумків вступної кампанії

 

Цьогорічна вступна кампанія, мабуть, як ніколи раніше, висвітила найболючіші місця освітньої галузі. Завдяки можливості широкого доступу до інформації зі вступу через Єдину державну базу освіти (ЄДБО) кожен міг проаналізувати обсяги державного замовлення, хід подачі документів, конкурсну ситуацію в окремих навчальних закладах, за окремими галузями та напрямами підготовки тощо. Більше того, конкурсний відбір та оприлюднення списків, рекомендованих до зарахування у цьому році, було проведено фактично за один день. Це, без сумніву, також є позитивним моментом, оскільки у минулі роки абітурієнти змушені були «човниками» їздити по Україні, щоб перекласти документи з одного вишу в інший. Одне із нововведень цьогорічної вступної кампанії — так звані пріоритети, які кожен абітурієнт проставляв сам, виходячи з власних уподобань. Без сумніву, ці «пріоритети» допомогли провести автоматичний відбір і рекомендацію до вступу. Однак, як і кожне нововведення, залишило низку запитань, на які поки що важко знайти відповіді.

 

Спочатку вплутаємося, а там...


Сама техніка проведення автоматичного відбору в умовах прийому чомусь була прописана лише двома-трьома короткими фразами. У пункті 5 розділу XІV «Формування та оприлюднення списку вступників, рекомендованих до зарахування» сказано, що «рейтингові списки формуються приймальною комісією з Єдиної бази з урахуванням пріоритетності та оприлюднюються у повному обсязі на веб-сайті вищого навчального закладу». У пункті 1 розділу І пояснюється, що «рейтинговий список вступників — список вступників за напрямами (спеціальностями), що формується відповідно до умов та правил прийому до вищого навчального закладу».


Протягом усієї вступної кампанії на сайтах вишів постійно відображалися списки абітурієнтів та їх пріоритети. Проте оскільки списки формувалися у порядку подачі заяв, пріоритети при цьому аж ніяк не враховувались. Вони були враховані лише 6 серпня, під час проведення автоматичного відбору. Тому, як спрацювали ці пріоритети, яким був механізм відбору, для більшості учасників вступної кампанії все це так і залишилось загадкою. В умовах прийому відносно цього сказано лише, що «вступника буде рекомендовано до зарахування за найвищим пріоритетом з числа зазначених ним під час подання заяв, за яким вступник потрапляє у число тих, хто може бути рекомендований до зарахування на місця державного замовлення».


Але майже одразу виявилося, що окремі абітурієнти, які паралельно подали документи і на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», рекомендовані до зарахування одночасно по двох списках. І це чимало здивувало приймальні комісії, адже умови прийому повинні виконуватися для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів...


Узагалі склалося враження, що достеменно механізм автоматичного відбору могла знати і розуміти лише одна людина — програміст, який писав комп’ютерну програму цього відбору.


Очевидно, перш ніж вдаватися до подібного роду експериментів, варто було б попередньо протестувати нововведення у кількох вищих навчальних закладів різного рівня і лише після цього, внісши відповідні правки, впроваджувати у життя. Ми ж вкотре скористалися улюбленим принципом Наполеона: «Вплутаємося в бійку, а там подивимося». А тепер дивуємося кількості несподіваних «сюрпризів»...


«Сюрпризи» від ЄДБО


Розглянемо результати цьогорічної вступної кампанії на прикладі двох напрямів підготовки — «6.040203 Фізика» і «6.040201 Математика» із галузі знань «0402 Фізико-математичні науки». Давайте, зокрема, подивимось, як формувалися та виконувалися обсяги держзамовлення в університетах України, які готують бакалаврів за цими напрямами.


За даними інформаційного ресурсу www. vstup. іnfo, таких університетів у нашій країні 38. Переважна більшість із них готує вчителів відповідних шкільних предметів «Фізика» і «Математика».


Протягом першого тижня після початку подачі документів ситуація виглядала більш-менш пристойно: на фізику при обсязі держзамовлення у 865 осіб документи подав 1591 абітурієнт, тобто середній конкурс становив 1,84 особи на одне місце держзамовлення. На математику при обсязі у 1109 осіб документи подали 2534 абітурієнти, і середній конкурс становив 2,28. Якщо порівнювати з минулорічними тенденціями, це викликало деякі побоювання, однак була певна кореляція зі зменшенням контингенту випускників шкіл та результатами ЗНО.


Проте починаючи десь із середини дистанції, а особливо — наприкінці, побоювання переросло вже у легку паніку. Хоча конкурс, як йому і належало за природою, зростав, та темпи його зростання не радували око.

Приймальні комісії гарячково почали прогнозувати по закінченні вступної кампанії або вихід на обсяги держзамовлення, або навіть невеликий його недобір. Остаточні результати прийому документів виявилися такими. На фізику було подано 3171 заяву, і середній конкурс становив 3,75; на математику — 4495 заяв із середнім конкурсом 4,22. Як правило, при таких конкурсах державне замовлення виконують майже всі навчальні заклади (після незначної «перекидки» місць між напрямами, без зміни загального обсягу).


Але публікація списків рекомендованих до зарахування в результаті автоматичного відбору, проведеного ЄДБО, для більшості університетів стала справжнім шоком. За результатами цього відбору із 38 університетів місця державного замовлення з фізики були заповнені лише у 5, а з математики — у 17. При цьому, у таку ситуацію потрапили як «рейтингові» навчальні заклади, так і не дуже, як ті, що мали великий обсяг держзамовлення, так і ті, що мали мізерний. Та й географія таких вишів найрізноманітніша...


Більше того, загальна сума заповнених ЄДБО місць з фізики склала 492, що становило 56,87% від плану прийому, а з математики — 940 (84,76% від плану). Для вишів залишалась остання надія — «підняти з-під риски незафарбованих» абітурієнтів (тобто допущених до конкурсу, які можуть бути рекомендовані до зарахування відповідно до критеріїв, записаних в умовах прийому). Однак виявилося, що у більшості університетів таких абітурієнтів або немає, або вони паралельно рекомендовані ЄДБО на освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», і чекати на примарне підняття у рейтингу «бакалавра» ці абітурієнти не мають жодного наміру.


Перед фінішем кампанії свою порцію здивування, а то і розпачу, отримали «не зафарбовані абітурієнти», які подали до вишів оригінали документів і мали сподівання вступити на незаповнені місця. Але перед ними, наче гриби після рясного дощу, почали з’являтися «відбілені» невідомо яким засобом від «рожевого кольору» абітурієнти з вищим рейтингом (абітурієнти, зараховані у іншому рейтинговому списку, заяви яких участі у конкурсі не беруть). І нарешті, остаточне «торжество прозорості, незаангажованості і об’єктивності ЄДБО»: по держбюджету на перший курс денної форми навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» на фізику зараховано 410 абітурієнтів (47,39% від плану), а з математики — 852 (76,82% від плану). Ми користуємось обсягом держзамовлення станом на шосте серпня. Повністю державне замовлення виконали з фізики лише три університети, тобто 7,89%, а з математики — сім, тобто 18,42%.


І це ті напрями підготовки, які, без перебільшення, були і завжди будуть базовими для економічного та науково-технічного розвитку суспільства!


Тож, як щодо пріоритетів?


У чому ж причина такого вражаючого недовиконання, і чи можна було його спрогнозувати та уникнути? Чисто механічно — звичайно, так. Це найпростіша задача лінійної екстраполяції результатів прийому попередніх років, з поправкою на демографічну та соціальну ситуації в країні.


Та насторожує те, що така картина спостерігається далеко не з усіх напрямів підготовки. Відбувається стабільне зменшення популярності серед абітурієнтів фізико-математичних спеціальностей, які готують вчителів. Не допомагає навіть зменшення майже усіма університетами до 100 балів (порівняно з 124 минулорічними балами) вимог до сертифікатів ЗНО з фізики та математики.


Проте можете бути впевненими: вже з перших днів нового навчального року до відповідних вишів почнуть надходити численні звернення директорів шкіл, представників райвідділів освіти з проханням направити студентів 5-го або навіть і 4-го курсів на робочі місця у школу. Адже вчителів фізики та математики в українських школах катастрофічно не вистачає (навіть у обласних центрах), а багато з тих, що зараз працюють у школі, вже пенсійного віку, або близькі до нього. І з кожним роком проблема щодалі поглиблюється.


Саме тому дивує так званий цільовий прийом. Здавалося, при складній кадровій ситуації у школі природно було б його збільшити, слідкуючи при цьому за кількісним та якісним складом вчительських кадрів. Однак для цільового прийому на фізико-математичні спеціальності місця у навчальні заклади або взагалі не виділяють, або ж планують лише одне-два місця.


Так, у цьому році на перший курс напряму підготовки «Фізика» лише в 11 університетів зарахували 19 «цільовиків», тобто 4,63% від числа усіх зарахованих. На напрям підготовки «Математика» у 22 університети зарахували 53 «цільовики», тобто 6,22% від числа усіх зарахованих. Складається враження, що вчителями фізики і математики школи повністю укомплектовані щонайменше на п’ять років наперед, і при цьому освітянські кадри не старіють!


Мабуть, щось негаразд «у нашому королівстві». Ситуація або навмисне не помічається, або ж, що найгірше, не контролюється. Тоді це є свідченням відсутності більш-менш усвідомленої кадрової політики.


Проте ще є надія, що цю вкрай негативну тенденцію в Міносвіти нарешті помітили. Принаймні, про це свідчить інтерв’ю пана Квіта в ефірі одного з телеканалів, в якому він визнав низький рівень знань абітурієнтів з фізики та математики.


Але чи зміняться після цього визнання міністерські «пріоритети»? Чи і надалі учні вивчатимуть фізику і математику у школі за дві-три години на тиждень? Адже давно відомо: втрачене на ниві освіти протягом одного року потрібно буде надолужувати як мінімум років десять, оскільки освіта має значну міру інерції.


Вихід з цієї ситуації, на нашу думку, є лише один: присвоїти фізиці і математиці першочерговий пріоритет. Саме цього потребують сучасні реалії. Але для цього бодай на міністерському рівні потрібно мати чітку програму дій на перспективу, чітке усвідомлення того, що майбутнє країни та її економіки закладається зараз за шкільними партами і в університетських аудиторіях.


Олександр СПІВАКОВСЬКИЙ, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.

 

Автор статті на зустрічі зі студентами Херсонського державного університету та Херсонського національного технічного університету.


Фото прес-служби Олександра Співаковського.

Всі статті рубрики На головну