Візит директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, яка прибула до Києва минулого тижня, свідчить про непросту економічну ситуацію в Україні. Попри значні зовнішні запозичення, державі конче потрібні додаткові кредити на придбання того самого природного газу для успішного проходження опалювального сезону.
До початку холодів, вважай, залишився місяць, а газу в сховища закачано 14,7 мільярда кубів, тоді як необхідно, за різними оцінками, від 16 до 19 млрд. Утім, на публіку справи здаються значно оптимістичнішими. Міністр фінансів України Наталія Яресько розповіла на своїй сторінці у Фейсбук, що «дуже рада високій оцінці, яку директор-розпорядник МВФ надала діяльності урядової команди у сфері реформування, макроекономічної та фінансової ситуації». А ось інша цитата з посту міністра: «Україна здивувала світ! Здивувала тим, чого їй вдалося досягти за такий короткий проміжок часу. Це не просто дещо, це — вражаюче! МВФ на боці України!», — передає Н. Яресько слова К. Лагард.
Звісно, побачити відмінні оцінки роботи нашої влади від найбільших позичкодавців — завжди приємно. Хай навіть не почуті напряму, а переповіданні міністром Яресько. Тим паче що за даними НБУ, золотовалютні резерви України на 1 вересня зросли до 12 мільярдів 617 мільйонів доларів. Лише у серпні збільшилися на 2 млрд. 241 млн. Але такому «прориву» посприяли не виробничі звитяги, а передусім, як звітує сам Нацбанк, «надходження чергового траншу кредиту від МВФ <...> у сумі 1 млрд. 649,7 млн. дол.». Також у серпні 508,1 млн. дол. «підкинули» інші закордонні структури — Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Європейська комісія. Тобто, здебільшого ми робили те, що позичали гроші. Наскільки доцільно поповнювати золотовалютний запас за рахунок кредитів? Простежимо це на простому прикладі. Якщо ви взяли чималу суму коштів у сусіда під відсоток і поклали їх у власну шафу, чи дає вам такий крок фінансову упевненість?
Хоча ні. Користь, хоч й ілюзорна, та є. Саме стабільністю на валютному ринку Нацбанк пояснює уповільнення інфляції в липні до 55,3% у річному вимірі. Але тут абсурд у тому, що сама величина зростання споживчих цін на 50% — свідчення фінансового нездоров’я країни. Питання ускладнюється збільшенням безробіття. Минулого тижня Держстат повідомив: в Україні цей показник, обчислений за методологією Міжнародної організації праці, зріс до 10%. Що й не дивно, адже падіння економіки тягне за собою скорочення робочих місць. А з другого боку, якщо немає зростання виробництва, виконувати зовнішні зобов’язання — віддавати борги — нічим. Зачароване коло...
Щоб наповнювати бюджет, доводиться або збільшувати фіскальний тиск, або створювати умови для розвитку бізнесу. В українських керівних кабінетах вирішили крокувати одразу двома шляхами. Створювати умови для сталого розвитку економіки покликана презентована минулого тижня податкова реформа. Її урядова модель передбачає запровадити однакові — на рівні 20% — ставки єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток та податку на додану вартість. Серед завдань реформи — зменшення навантаження на бізнес та детінізація. Хоча, заради справедливості, варто зазначити, що зараз доходи фізосіб оподатковуються за ставкою 15%. Двадцять відсотків застосовуються лише для доходів, що перевищують 10 мінімальних зарплат.
Щоправда, Мінфін пропонує з 2018 року об’єднати єдиний соціальний внесок і податок на доходи фізичних осіб, щоб взагалі мати один податок на зарплату — 20%. За попередніми оцінками, нова модель може призвести до скорочення надходжень до бюджету на 23,3 млрд. грн. Пенсійний фонд втратить значно більше. Натомість, є надія, бізнес почне розвиватися активніше.
Утім, радіти рано, бо держава братиме з нас гроші й поповнюватиме дохідну частину бюджету в інший спосіб. Пропонується з наступного року підвищити максимальну ставку податку на нерухомість до 3% від мінімальної зарплати за квадратний метр. При цьому міністр економіки запевняє, що збережеться пільга для власників квартир площею до 60 кв. м та будинків у 120 кв. м, які цей податок не платять. А квартири площею понад 300 кв. м та житлові будинки у понад 500 кв. м пропонують обкладати податком за фіксованою ставкою 25 тис. грн. на рік.
У сухому залишку — про авіаоптимізм і день народження.
Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про створення єдиного авіапростору з Євросоюзом. Серед усього іншого, в українському небі посилиться конкуренція, що призведе до здешевлення перельотів. Споживачам вигідно, а вітчизняним авіакомпаніям доведеться подбати про оптимізацію своїх витрат.
А національна валюта минулого тижня відзначила 19-річчя. Нагадаємо, одразу після її запровадження курс дорівнював 1,76 грн. за дол. Відтоді гривня знецінилася більш як у 12 разів. Хоч і долар помітно втратив в Україні свою купівельну спроможність. Дев’ятнадцять років тому однокімнатну квартиру у Києві можна було придбати за три тисячі «зелених».
Підсумовувала Галина КВІТКА.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
