— Мамо, що за красива рослина майорить у тебе серед гладіолусів? — зацікавився мій син. — Їй не дошкуляли літня спека, відсутність дощів...


— Це амарант, — відповідаю, — біологи називають його відкриттям століття, коморою білка, культурою майбутнього...

 

 

Колір рослини зелений, пурпуровий, фіолетовий, а іноді в одній рослині поєднуються всі ці кольори. Висота залежить від виду — може становити 30 см, а може сягати і 3 метрів. У нашому кліматі амарант вирощують як однорічник. Він значно покращує родючість ґрунту, стимулює життєдіяльність мікроорганізмів, сприяє збагаченню його азотом. Я обов’язково залишаю декілька рослин амаранту у рядках з гладіолусами чи іншими декоративними рослинами. Помітила, що вони разом чудово уживаються.


В Україні амарант найчастіше називають щирицею, а ще оксамитником, півнячим гребенем, лисячим хвостом. Посадка амаранту і догляд за ним не клопітні. До того ж амарант дуже стійкий до шкідників і хвороб.


Щоб зібрати насіння амаранту, відберіть кілька найміцніших рослин. Як тільки нижні листки на них почервоніють, підсохнуть і опадуть, а стебло стане білястим, зріжте суцвіття і помістіть досихати у добре провітрюване сухе приміщення. За кілька тижнів під час розтирання висохлих волотей руками зріле насіння легко висипається з коробочок, потім його залишиться лише просіяти через дрібне сито і покласти на зберігання в паперовий пакет. Насіння амаранту не втрачає схожості понад 5 років.


Поживні властивості амаранту важко переоцінити. Для порівняння: показник поживної цінності білка амаранту дорівнює 75 одиницям, а молока — лише 72 одиницям. Корені, стебла, листя, квіти і насіння є джерелом олії, крохмалю, вітамінів, пектину, каротину, протеїну, мікроелементів, мінеральних солей, цукру. Листя амаранту за кількістю вмісту в ньому поживних речовин не поступається шпинатові, проте значно перевершує його за кількістю білка. Білок амаранту містить найважливішу для людини амінокислоту — лізин — у такій само кількості, що й соя, але засвоюється значно легше. Японці порівнюють зелень амаранту з м’ясом кальмара і вважають, що щоденне вживання амаранту відновлює життєву енергію й омолоджує організм.


Усі частини амаранту їстівні, поживні й корисні, проте найціннішим продуктом є насіння амаранту, що за смаком нагадує горіх. Так, проросле насіння амаранту за своїм складом має таку саму цінність, що і материнське молоко.


Амарантова олія — найцінніша з рослинних олій, удвічі перевершує за лікувальними показниками обліпихову. Вона містить сквален (до 8%) — найпотужніший антиоксидант, що має протипухлинні властивості. Креми і маски на основі амарантової олії омолоджують шкіру, підвищують її тонус і забезпечують антибактеріальний захист.


Амарант використовують не лише у медицині, а й у кулінарії — для приготування салатів, супів, соусів. Я обов’язково при солінні огірків у банки кладу декілька листочків та суцвіття амаранту — тоді вони добре «хрумтять», додаю і при маринуванні помідорів.


Тож поспішайте заготовити цю рослину восени, коли вона так яскраво палахкотить по садках та городах і її ще не прихопили осінні морози.

 


Владислава ПАТОКА, кандидат біологічних наук, спеціаліст садово-паркового господарства.


Фото автора.