Ранкове засідання 6 жовтня

 


На ранковому засіданні парламент розглянув декілька законопроектів, спрямованих на посилення обороноздатності держави. Верховна Рада прийняла в цілому проект закону про внесення змін до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо уточнення строків військової служби за контрактом, реєстр. №2356а). Автор законопроекту Тетяна Чорновол (на знімку) зауважила: багато з тих, хто уже завершив військову службу за мобілізацією і зараз демобілізовується, хотів би продовжити службу за контрактом. Але нині служба за контрактом в армії можлива не менш аніж на три роки. Законопроект передбачає можливість служби у Збройних Силах України за короткостроковим контрактом — на півроку. 

 

 

 

Такий шестимісячний контракт можна буде підписати після проходження служби в армії за мобілізацією упродовж 11 місяців, а потім контракт можна буде знову продовжувати за згодою сторін. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію, дія таких контрактів припиняється достроково.

«Це потрібно для обороноздатності фронту», — аргументувала законопроект Т. Чорновол. Адже прослужити у війську ще півроку знайдеться значно більше бажаючих, аніж підписати контракт на три—п’ять років. Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Сергій Пашинський висловив думку, що зарплата у Збройних Силах повинна суттєво зрости і бути гідною. Водночас промовець зауважив, що держбюджет нині не може забезпечити високий рівень зарплат військовим, але в бюджеті на наступний рік буде передбачено значне збільшення видатків на оборону і зростання зарплат в армії, зауважив голова комітету і звернувся до колег під час ухвалення бюджету підтримати ці пропозиції.

Під час обговорення Микола Томенко (Блок Петра Порошенка) наголосив на потребі радикальної реформи системи оборони, в тому числі й Міністерства оборони. За ухвалення закону одразу в першому читанні та в цілому проголосували 253 депутати.

На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України акцентував увагу на недопущенні безстрокового призначення тих суддів, які себе дискредитували та «заплямували» репутацію представника Феміди. В. Гройсман подякував громадськості за увагу до процесу призначення Верховною Радою суддів, зокрема, за ретельний аналіз списків, а також Службі безпеки України за достовірну інформацію щодо деяких суддів, які перейшли на бік ворога під час окупації, однак ще досі перебувають у списках на призначення.

«Ще раз переконався в тому, що пропозиція залучити громадськість до інформування з цього приводу і відкритості цього процесу є абсолютно результативною, — сказав В. Гройсман. — Ми не допустимо жодної можливості, щоб були призначені судді, які мають заплямовану репутацію». Глава парламенту пообіцяв, що призначення відбуватиметься у парламенті «абсолютно публічно».

Законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань удосконалення забезпечення діяльності органів військової прокуратури (проект Юрія Луценка, реєстр. № 2967) при голосуванні в першому читанні набрав лише 186 голосів, тож його відправлено на доопрацювання. У депутатів було багато застережень, зокрема, і щодо того, що за військовою прокуратурою зберігається загальний нагляд, що було вилучено із функцій прокуратури за новим законом про прокуратуру, який набрав чинності у липні 2015 року. «Тобто вся країна буде в Європі, а військова прокуратура — в іншому місці», — сказав народний депутат Сергій Міщенко.

У першому читанні схвалено проект закону про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про громадянство України» (щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України) — реєстр. № 2847. Законом пропонується надати іноземцям та особам без громадянства, які служать за контрактом у Збройних Силах України, право на безперервне проживання на території України на три роки з моменту набрання чинності контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України. Автор законопроекту Іван Вінник (Блок Петра Порошенка) також зауважив, що законом пропонується надати право на отримання громадянства України для іноземців, які служать у Збройних Силах України та (або) нагороджені державними нагородами, не через п’ять років, як зараз, а через три.

Верховна Рада України ухвалила одразу в першому читанні та в цілому проект закону про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту родин Небесної Сотні (реєстр.   № 2022а) — 239 «за».

Автор законопроекту Олександр Третьяков (фракція БПП) зазначив, що законопроект розроблено за участю ініціативної групи Майдану та громадських організацій. Пропонується поширити дію закону про статус ветеранів війни на членів родин Небесної Сотні, загиблих під час Революції Гідності — масових акцій громадського протесту з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року. Члени родин Небесної Сотні матимуть пільги на лікування, придбання житла, житлово-комунальні послуги тощо. Водночас закон не стосуватиметься родин військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил та інших військових формувань, які загинули під час подій на Майдані.

У цілому прийнято ще Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства», який врегульовує порядок служби в українському війську іноземців, та Закон «Про внесення зміни до пункту 24 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (щодо перерозподілу видатків місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій).

Верховна Рада ухвалила Звернення до держав-партнерів (демократичних держав світу) та міжнародних організацій щодо намірів проведення незаконних виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Міністерству закордонних справ України доручено поінформувати відповідні органи держав-партнерів України, а також міжнародні організації про зміст цього Звернення.

На розгляд парламенту було винесено два альтернативні законопроекти — депутатський та урядовий — щодо зниження рентних ставок на газ.

Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення (№ 2835), внесений лідером фракції «Батьківщина» Юлією Тимошенко, передбачав зниження рентних ставок для вітчизняних газовидобувних компаній. Урядовий альтернативний законопроект — про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування суб’єктів господарювання, що здійснюють видобування природного газу         (№ 2352а), — передбачав поступове зниження рентної плати упродовж трьох років і фактично збереження нинішніх тарифів на газ для населення.

Ю. Тимошенко переконувала, що зниження рентної плати на газ приведе до здешевлення ціни на газ для населення майже вдвічі.

Представники «Народного фронту» назвали законопроект Тимошенко популістським, вважаючи, що зниження рентної плати приведе до зниження тарифів на газ для населення всього на 10 відсотків, однак доведеться забути про пільгові тарифи до 200 кубометрів газу та про субсидії для населення, оскільки кошти на пільговий тариф і субсидії закладаються у бюджеті якраз від рентної плати за газ.

Володимир Литвин (ДГ «Воля народу») висловив припущення, що депутатський законопроект у разі схвалення очікує президентське вето. «Чи знає міністр, що в доходах населення комунальні тарифи становлять понад 60 відсотків і люди просто виживають, і чи Кабінет Міністрів у цьому плані щось пропонує?» — сказав парламентарій. Литвин закликав міжнародних аудиторів прорахувати, чи можна прожити на пенсію в 1000—1200 гривень. На підтримку депутатського законопроекту висловилася і фракція «Самопоміч».

З другої спроби законопроект в авторстві Ю. Тимошенко № 2835 було проголосовано 228 голосами.

Депутати також ухвалили зміни до Календарного плану, вирішивши наступний тиждень працювати не у пленарному режимі, а в комітетах.

Дослівно

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони:

— Зарплата у Збройних Силах України має становити для військовослужбовців рядового складу не менше 8 тисяч гривень, а для офіцерського складу — не менше 15 тисяч, а з усіма надбавками — 20—30 тисяч гривень.

Цитата

Із Звернення Верховної Ради до держав-партнерів та міжнародних організацій

Верховна Рада України обурена повідомленнями про провокаційні наміри маріонеток Кремля провести псевдовибори в окремих районах Донецької та Луганської областей України 18 жовтня та 1 листопада 2015 року. Такий виборчий фарс не відповідає ні чинному українському законодавству, ні загальновизнаним демократичним стандартам ОБСЄ та є свідомим кроком, спрямованим на зрив мирного процессу.

 

 

Віктор Пинзеник, Віктор Чумак.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.