Сподівання українців на те, що газ для населення подешевшає, виявилися марними.
Стартував опалювальний сезон. Відсотками не зігрієшся.
Яке воно — дно кризи?
Сумна арифметика
Хоч недовго, а таки тішило сподівання, що газ для населення може подешевшати на третину. Саме на такій думці, в один голос, сходилися більшість експертів та аналітиків. Причиною того став прийнятий Верховною Радою в першому читанні законопроект про зниження ренти для газодобувних компаній. Звісно, теоретично, якщо виходити з логіки формування ціни: що менше газодобувні компанії віддаватимуть грошей «Нафтогазу» та до бюджету України, то на цю різницю, умовно кажучи, можливе було б зменшення самого тарифу на газ.
Звучали й застереження, мовляв, усе залежить від того, як вирішать розпорядитися грішми власники газодобувних компаній. Ніхто ж бо їм не заборонить інвестувати в розвиток нових родовищ або в буріння нових свердловин. Однак Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, як то мовиться, «прочистив форсунки», заявивши під час засідання Антикризового енергетичного штабу, що газ для населення не подешевшає. Особливо — від передвиборних спекуляцій. «Не буде газ дешевий, немає його, дешевшого, в світі. Усе, що ми могли зробити, ми зробили. Це 7,2 тис. — найвища ціна, 3,6 тис. грн., фактично 50% від ринкової вартості, для громадян України, які споживають до 200 куб. м газу», — заявив прем’єр. Також він зазначив, що намагання в парламенті проголосувати закон про ренти — лише спроба знизити податки для олігархів, а не турбота про громадян.
Насамкінець прем’єр попросив Петра Порошенка ветувати цей закон, якщо його ухвалять у цілому.
Тож доведеться затягувати паски і платити, як і було обіцяно, 3,6 грн. за куб за обсягу споживання до 200 м куб. на місяць та по 7,188 грн. за обсягу споживання понад 200 м куб. Виходить маловтішна картина. Особливо для пенсіонерів. За добу можна спалити 6,7 куба. А за такого споживання температура в котлі вище, ніж 45 градусів, не підніметься, у будинку ж, у кращому разі, буде 11—13, та й то якщо котел у такому режимі не відмовиться працювати. Отож хоч як вигадуй а понад норму доведеться використовувати як мінімум ще 100 кубометрів, але вже по 7,2 грн. Загалом саме опалення, за найскромнішими підрахунками, «з’їсть» 1440 грн. Така ось сумна арифметика.
Затопили, але не всі
Тепер про тепло. У Тернопільській і Рівненській областях підключили всі будинки, а в Херсонській — жодного. Прес-служба Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства повідомляє, що в Україні минулого тижня опалення увімкнули в 66,35% житлових будинків.
«Ураховуючи прогнози відносно погіршення погодних умов і зниження середньодобової температури зовнішнього повітря, в Україні розпочато опалювальний сезон», — йдеться у повідомленні.
На кінець минулого тижня в Україні запустили 15896 котелень (75,09%), найменша кількість — у Дніпропетровській (34,1%), Запорізькій (22,3%), Одеській (3,4%), Херсонській (0%) областях.
До теплопостачання підключено понад 13 тисяч шкіл, 10106 дитячих садків, майже 5 тисяч установ охорони здоров’я, 57620 житлових будинків. Найкраща ситуація з підключення житлових будинків у Тернопільській, Рівненській, Івано-Франківській, Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Львівській областях; найменший відсоток — у Дніпропетровській (20,0%), Донецькій (46,4%), Луганській (18,0%), Одеській (6,0%). У Херсонській області — унаслідок сприятливих погодних умов — опалення поки що не вмикали. У столиці, за даними «Київ-енерго», підключено до опалювання понад 70% житлових будинків. У автора цих рядків, як і в квартирах його сусідів, зимно. Видно, вони не потрапили в ці теплі 70 відсотків...
Ми почали вибиратися з дна кризи?
Міністр фінансів України Наталя Яресько заявила на брифінгу, що Україна почала вибиратися з дна кризи. Підґрунтям для такої заяви, на думку міністра фінансів, є «...стабільний курс гривні, повернення вкладів громадян у банківську систему, зниження темпів падіння економіки та інфляції, зменшення падіння промислового виробництва, а також збільшення резервів НБУ». За її словами, є всі підстави для збільшення допомоги від інвесторів удвічі — до $15 млрд.: «Під час зустрічей (у Перу) я просила наших партнерів подвоїти об’єм підтримки з $7,5 млрд. доларів до, принаймні, $15 млрд. Сьогодні я можу сказати, що через 7 місяців після укладення договору з МВФ у нас є основа для збільшення підтримки».
Хотілося б розділити оптимізм пані Яресько, однак якось «не гріє», бо запозичення колись доведеться повертати. Не нам, то нашим дітям.
Підсумовував Віктор БОНДАР.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
