Ранкове засідання 3 листопада

Після тритижневої перерви ранок у парламенті після емоційних виступів від фракцій розпочався із розгляду пакета соціальних законопроектів, зокрема, спрямованих на посилення соціального захисту військовослужбовців, котрі захищають державу в зоні АТО. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу (реєстр. № 2035а), який доповів його автор Олександр Дроздик, пропонує посилити відповідальність роботодавців за порушення встановлених законом гарантій, зокрема, щодо збереження робочого місця та зарплати. Законопроект встановлює фінансову відповідальність роботодавців у розмірі 10 мінімальних зарплат щодо кожного працівника, а також відповідальність посадових осіб — від 50 до 100 мінімумів неоподаткованих доходів громадян.

Однак під час обговорення депутати зауважували, що лише адміністративними заходами щодо роботодавців проблему не вирішити. Уряд сьогодні не виконує свої обов’язки і зобов’язання за законом щодо компенсацій роботодавцям у розмірі середньомісячної зарплати за виплати мобілізованим, заявила Оксана Продан (фракція Блоку Петра Порошенка). За 2014 рік роботодавцям не було компенсовано жодної копійки, зауважив Михайло Папієв (фракція Опозиційного блоку). А Олександра Кужель (фракція «Батьківщина») запропонувала розглянути цей законопроект одночасно з іншим, який передбачає дозвіл малим підприємцям брати на роботу іншого працівника на той час, доки мобілізований виконуватиме свої обов’язки перед державою, захищаючи її.

 

Водночас фракції «Батьківщина» та Радикальної партії заявили, що не голосуватимуть за жоден законопроект, доки на розгляд парламенту не буде винесено законопроекти, спрямовані на зниження тарифів, а також про скасування податків із пенсій. Микола Томенко (фракція БПП) висловив думку, що парламент разом із урядом мусив би домовитися, як працювати парламенту нинішнього тижня і включити до порядку денного першочергово ті найнагальніші соціальні питання, які сьогодні турбують українців.

Зрештою, голосування виявилося результативним — за схвалення законопроекту № 2035а за основу та в цілому проголосували 234 депутати.

На вимогу фракції «Батьківщина», Радикальної партії та «Самопомочі» головуючий оголосив перерву для консультацій лідерів фракцій, яка тривала понад годину.

За результатами консультацій Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман повідомив у сесійній залі, що доручив профільним парламентським комітетам — з питань податкової політики, аграрної та правоохоронної діяльності — під час обідньої перерви розглянути проекти законів щодо зменшення ренти на видобуток газу та інші, які сприятимуть зниженню тарифів на житлово-комунальні послуги, а також законопроекти, які сприятимуть запровадженню безвізового режиму з країнами ЄС та продовження мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

В. Гройсман запропонував, щоб під час підготовки до другого читання закону про зниження ренти на видобуток газу врахувати таку пропозицію — закон вступає в силу з 1 листопада 2015 року.

Потім парламент продовжив розгляд соціальних законопроектів.

Верховна Рада України прийняла одразу в першому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати одноразової грошової допомоги волонтерам, добровольцям, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та членам сімей загиблих».

Один із співавторів законопроекту — народний депутат України Олександр Третьяков — наголосив, що метою законопроекту є забезпечення соціальної справедливості щодо осіб із числа добровольців та волонтерів, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, а також членів родин загиблих.


Під час обговорення фактично всі депутати підтримали потребу ухвалення такого закону, водночас висловивши низку застережень. Юрій Тимошенко наголосив, що добровольці зробили стільки для захисту Вітчизни, що не можна навіть дискутувати щодо допомоги від держави у разі їх каліцтва на фронті та родинам загиблих, і закликав колег повернутися з буфету та проголосувати за даний закон.


Ігор Лапін нагадав, що батальйон «Азов» майже на 99% утримувався за рахунок волонтерів.


Водночас Юрій Левченко висловив таку думку: держава однією рукою у людей забирає гаманець, а другою дає «подачку». «Спочатку посилають непідготовлених людей на смерть, а потім дають пару копійок від держави, — зауважив парламентарій. — Треба працювати над тим, щоб армія була забезпечена належним чином, а у військовослужбовців була гідна зарплата».


Борислав Береза закликав колег розробити і прийняти законопроект про соціальні гарантії добровольців і розтлумачити взагалі термін «доброволець», зауваживши, що нині у добровольців, які захищали Україну в зоні АТО, немає жодних соціальних гарантій. «Бо у нас хлопці, які повернулися з війни, залишилися сам на сам, держава не гарантує їм нічого», — сказав депутат.


269 депутатів проголосували за ухвалення закону одразу в першому читанні та в цілому.


У свою чергу Іван Винник нагадав, що законопроект, який визначає статус добровольців — учасників АТО, вже прийнято парламентом.


У цілому також прийнято проекти законів «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо забезпечення діяльності фондів соціального страхування у період реорганізації» і про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів».

 

Пропозиції

 

Законопроект № 2556а передбачає надати безпосереднім учасникам АТО із числа добровольців та волонтерів, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, або членам родин загиблих право на одержання одноразової грошової допомоги у таких розмірах:


— 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (304 500 грн.) — у разі встановлення інвалідності І групи;


— 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (243 600 грн.) — у разі встановлення інвалідності ІІ групи;


— 150-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (182 700 грн.) — у разі встановлення інвалідності ІІІ групи;


— 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (609 000 грн.) — членам сімей загиблих.

 

Андрій Павелко, Сергій Куніцин.

 

Віктор Пинзеник, Віктор Чумак.

Фото Сергія Ковальчука.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.