Держбюджет-2016, який має відповідати вимогам Міжнародного валютного фонду, необхідно прийняти до завершення року. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
«Україна повинна вступити в новий рік із бюджетом, який відповідає тим критеріям, які визначені нами з МВФ для того, щоби Україна залишилась у програмі МВФ. Це є ключова умова і вимога. Наша робота з МВФ — це є основний критерій відповідності України тим показникам реформ, які сприймаються іноземними інвесторами та приймаються нашими західними партнерами. Це і є реальна оцінка — чи проходять реформи, чи не проходять», — відзначив глава уряду.
А от податкову реформу, схоже, остаточно перенесли на наступний рік. Про це повідомила народний депутат від Блоку Петра Порошенка Ніна Южаніна.
Однак навколо так званого компромісного варіанта Податкового кодексу не вщухають суперечки серед експертів. Ось думка керівника ГО «Публічний аудит» Максима Гольдарба:
— Новий варіант Податкового кодексу не виконує ключової вимоги — полегшення фіскального тиску. Тому не дасть жодних позитивних результатів у виведенні економіки із тіні. Навпаки, за теперішнього спаду виробництва слід би було зменшувати податковий тягар. А урядовці слідом за МВФ переймаються тим, що дефіцит держбюджету має бути не більше 3,7%, забуваючи про те, що внаслідок зменшення фіскального тягаря майже 30% економіки могло б вийти з тіні. Уже за рахунок цього у бюджеті вдалося б залатати діри. Крім того, необхідно правильно працювати і з приватизацією, і з політикою залучення інвестицій. Щоб позбутися дефіциту бюджету є безліч інших варіантів. Лише за рахунок адекватного зменшення кількості держслужбовців можна досягти економії в 10 млрд. грн. на рік. І замість того, щоб вилучати гроші своїх громадян шляхом підвищення податків, завищення цін та тарифів, необхідно йти на революційні кроки, на послаблення фіскального тиску.
Головна ідея компромісного варіанта полягає в зближенні загальної і спрощеної систем оподаткування та збільшенні сум обов’язкових платежів, які мають сплатити «спрощенці». В результаті, за офіційною статистикою уряду, кожен п’ятий підприємець, що працює за спрощеною системою оподаткування, буде змушений перейти на загальну систему. Тому з чотирьох груп підприємців має залишитися тільки три, і з цих трьох груп лише до однієї належатимуть справжні «спрощенці» з доходом не більше $1000 на місяць. Власне, така реформа є дуже жорсткою, і вона може залишити без роботи сотні тисяч фізичних осіб-підприємців.
Доходи українців. Якщо раніше податок на доходи фізичних осіб передбачав дві ставки — 15% і 20%, залежно від виду і суми доходу, то тепер пропонується одна ставка у 18% (з можливим зменшенням до 17% у 2017 році). Тобто, якщо раніше людина при середній зарплаті в 4—5 тис. грн. сплачувала близько 600—700 грн., то з 1 січня віддаватиме 700—800 грн. А от громадяни, які отримують від 13 тис. грн. заробітної плати на місяць і відраховують з цієї суми 20%, з наступного року матимуть полегшення у вигляді 18-відсоткової ставки — відповідно, сума їхніх відрахувань буде менша. В будь-якому разі, оскільки більшість українців все-таки отримують середню заробітну плату, саме за рахунок їхніх доходів уряд і планує наповнювати держбюджет.
Отож так званий компроміс у вигляді зміни співвідношення чотирьох базових податків: податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізосіб та податку на прибуток — з
20-20-20-20 (мінфінівський варіант) на 20-20-18-18 (компромісний) — не вносить кардинальних змін у податкову картину. Адже по суті 18% оподаткування доходів фізичних осіб залишаться майже тими 20%, бо ніхто не скасовував 1,5% військового збору. До речі, куди протягом цього року збиралися ці 1,5%, ніхто не знає — це цільовий податок, який розчинявся в бюджеті, а отже, й витрачався він досить приховано. Більшість інших ставок залишилася без змін — це й податок на прибуток — 18% (з можливим зменшенням до 17% у 2017 році), податок на додану вартість — 20% з можливістю його поширення, за попередніми даними, на сільське господарство та фармацевтику.
Знизити пропонується лише один податок ЄСВ (єдиний соціальний внесок) — із сьогоднішніх 36,3% для роботодавця до 20%. Так уряд планує вивести з тіні заробітні плати. Втім, більшість економістів сходиться на тому, що «вибілити» зарплати просто за рахунок зниження ЄСВ не вдасться.
— Жодних глобальних реформ, спрямованих на стимулювання розвитку економіки, бізнесу в Україні ми не побачили, — вважає керівник «Публічного аудита» Максим Гольдарб. — Навпаки, на певні категорії платників податків лише посилюється податковий тиск, що робиться для досягнення потрібних показників наповнення державного бюджету. І зміни ці задовольняють МВФ лише тому, що фонд напряму зацікавлений у збільшенні дохідної частини бюджету будь-якими методами.
Проте прив’язуватися до фрази «це влаштує МВФ» — згубно для країни. Україні важливо самостійно визначати власну фіскальну політику. Тим більше, що отримані кредити спрямовуються не в розвиток економіки країни, а в золотовалютні резерви — у такий спосіб уряд, фактично, перекредитовується.
Головна ж мета кредиторів — бути певними в можливості повернення наданих Україні кредитів. А якою ціною — це їх мало обходить.
Підсумовував Віктор БОНДАР.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
