Це дата, що символізує відродження Речі Посполитої та тріумф прагнення нації до свободи.

Кінець XVIII століття став трагічним для Польщі. У 1772, 1793 і 1795 роках відбулися три поділи Речі Посполитої між Російською імперією, Пруссією та Австрією. Польська держава зникла з політичної карти Європи, а її народ опинився під владою трьох монархій, які намагалися знищити його національну ідентичність.

Проте поляки не змирилися. Вони піднімали повстання — листопадове (1830—1831), січневе (1863—1864), створювали таємні гуртки, плекали мову, літературу, освіту, виховуючи нові покоління, які вірили у відродження незалежної Польщі.

Під час Першої світової війни (1914—1918) польські землі стали ареною бойових дій, але саме війна відкрила шлях до незалежності. Три імперії-окупанти воювали між собою, що дало полякам шанс діяти. Лідером визвольного руху став Юзеф Пілсудський, який створив Польські легіони. Паралельно інші діячі, зокрема Роман Дмовський і Ігнацій Падеревський, домагалися підтримки великих держав на дипломатичному рівні.

Після капітуляції Німеччини та завершення війни, 11 листопада 1918 року, польська Рада регентів передала владу Юзефу Пілсудському, який повернувся до Варшави з німецького полону. Того ж дня Європа відзначала кінець війни, а Польща — початок нового життя. З цього моменту почався процес формування національних органів влади, війська, кордонів і відбудови незалежної держави, яку офіційно визнали інші країни світу.

Офіційно День незалежності встановлено у 1937 році. Проте вже через два роки Польща знову втратила свободу: 1 вересня 1939 року на неї напала нацистська Німеччина, а 17 вересня — радянські війська. Після Другої світової війни, у часи комуністичного режиму, святкування 11 листопада було заборонене. Його відновили лише після 1989 року — разом із демократичними перетвореннями та поверненням Польщі до європейської спільноти.

Нині 11 листопада є державним вихідним днем у Польщі. У Варшаві відбуваються урочистості біля Могили Невідомого Солдата, покладання вінків, підняття державного прапора, спільні молитви за Батьківщину. По всій країні організовують паради, марші, освітні заходи, присвячені історії боротьби за свободу.

Найвідомішим є Марш Незалежності у Варшаві, який збирає десятки тисяч учасників з різних міст. Біло-червоні кольори, звучання гімну та пісень легіонерів, таких як «Ми, перша бригада», створюють особливу атмосферу національної єдності. Це не лише день пам’яті, а й нагода для сучасних поляків осмислити, як важливо берегти здобуту свободу.

Після Другої світової війни Республіка Польща послідовно інтегрується у світову спільноту, активно долучаючись до діяльності провідних міжнародних організацій. Ще 1945 року Польща стала однією із засновниць Організації Об’єднаних Націй, узявши на себе зобов’язання підтримувати мир, безпеку та співпрацю між народами. Того ж року країна приєдналася до Міжнародного валютного фонду, а з 1946-го є членом Світового банку, що сприяє реалізації численних програм економічного розвитку. У 1975 році Польща долучилася до Гельсінського процесу, який став основою створення Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Це дало можливість Варшаві активно впливати на питання європейської безпеки, прав людини та демократії.

Після падіння комуністичного режиму країна впевнено стала на шлях європейської інтеграції. У 1991-му Польща вступила до Ради Європи, а 1996 року — до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), приєднавшись до спільноти розвинених демократій світу. Важливим етапом стало набуття членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) у 1995 році, що відкрило шлях для повноцінної участі польської економіки у глобальній торговельній системі. 1999 року Польща стала членом Організації Північноатлантичного договору (НАТО), посиливши свої позиції у сфері колективної оборони. Наступним історичним кроком став вступ до Європейського Союзу у 2004-му — символ повернення Польщі до спільноти європейських демократій.

З 2007 року держава входить до Шенгенської зони, що забезпечило вільне пересування громадян та розширило можливості співпраці всередині Європи.

Нині Польща залишається активним учасником світових політичних і економічних процесів, зміцнюючи свій міжнародний авторитет та виступаючи за єдність, безпеку і розвиток демократичних цінностей у Європі.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Польща стала однією з перших держав, що простягнула руку допомоги українському народу. Польський уряд, громадські організації, волонтери та звичайні громадяни проявили приклади справжньої солідарності, що ввійшла в історію як приклад європейського гуманізму. Польща прийняла мільйони українських біженців, надаючи їм притулок, медичну допомогу, освіту, соціальний захист і можливість працевлаштування. У перші місяці повномасштабної війни через польські міста — Варшаву, Краків, Перемишль, Люблін — пройшли безпрецедентні гуманітарні потоки. Польські родини безплатно приймали українців у своїх домівках, а волонтерські центри працювали цілодобово.

На державному рівні Польща стала одним із головних адвокатів України в Європейському Союзі та НАТО. Варшава підтримала запровадження санкцій проти росії, постачання зброї та техніки для Збройних Сил України, ініціювала міжнародну коаліцію підтримки українського народу. Колишній президент Анджей Дуда неодноразово виступав у Верховній Раді України, наголошуючи, що «не може бути вільної Польщі без вільної України». Крім того, Польща стала головним логістичним центром постачання гуманітарної та військової допомоги для України. Через її територію проходять головні шляхи підтримки, а польські міста — місце координації міжнародних ініціатив.

У 2023—2025 роках польсько-українське партнерство зміцнилося ще більше. Польща допомагає українським громадам у відновленні шкіл, лікарень, культурних установ, бере участь у програмах реабілітації дітей і військових. Ця підтримка є не лише проявом сусідської солідарності, а й глибоким переконанням, що боротьба України за свободу — це також боротьба за безпеку всієї Європи.

У XXI столітті День незалежності Польщі набуває нового сенсу. Це не лише згадка про минулі перемоги, а й нагадування про цінності, які сьогодні об’єднують народи, — свободу, гідність, солідарність. Відзначаючи 11 листопада, поляки разом із українцями, які знайшли прихисток у Польщі, вшановують героїв, що віддали життя за незалежність своїх країн. Держава підтвердила, що є для України справжнім другом і союзником, довівши, що історична пам’ять про власні випробування може стати джерелом сили та гуманності. І тому в день, коли у польських містах майорять біло-червоні прапори, звучать слова, зрозумілі обом народам: «Незалежність — це не дарунок, а спільна боротьба і відповідальність».

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.