Одним із ключових показників економічного розвитку будь-якої країни є валовий національний дохід (ВНД) — сукупна цінність усіх товарів і послуг, вироблених протягом року на території держави (валовий внутрішній продукт) плюс доходи, отримані громадянами та організаціями країни з-за кордону, мінус доходи, вивезені із країни іноземними громадянами та організаціями. Про те, як показник ВНД впливає на подолання соціально небезпечних хвороб, таких як СНІД, туберкульоз, малярія, наша бесіда із Сергієм Федоровим, головою Представництва Фундації АНТИСНІД США в Україні (AHF), Наталею Низовою, директором Українського центру контролю за соцхворобами МОЗ України, Дмитром Шерембеєм, головою координаційної ради ВБО «Всеукраїнська мережа людей, що живуть із ВІЛ/СНІД».

— У серпні 2015 року, AHF ініціювала створення Коаліції «Підвищити середній рівень», яка наразі містить у собі 530 неурядових організацій із 45 країн світу. У чому причина такої ініціативи і що таке «середній рівень»?

С. Федоров: — У 1989 році Світовий банк (СБ) сформулював основну методологію для того, щоб класифікувати країни за рівнем доходу. Критерієм оцінки було обрано показник валового національного доходу на душу населення. У результаті вийшло три групи країн за рівнем доходу: низький, середній і високий. СБ створив цю систему для спрощення систематизації, аналізу й порівняння даних, насамперед для визначення рівнів кредитування. Він також визнав водночас, що класифікація з використанням ВНД на душу населення для порівняння різних економік недосконала й обмежена, тому що ВНД не відображає нерівність доходів у країні. До того ж Світовий банк використовує певну методику, яка ґрунтується на офіційних валютних курсах і не враховує рівня цін усередині країни.

Отже, показник ВНД далеко не ідеальний економічний орієнтир для прийняття політичних рішень, які зачіпають реальне життя мільйонів людей.

Н. Нізова: — Сьогодні для України, яка перебуває на порозі епідемії ВІЛ і туберкульозу, вкрай важливий обсяг фінансування державних цільових програм. За майже 30 років використання зазначеної системи класифікації національного доходу економічні реалії у світі значно змінилися, в тому числі відбулися перетворення в потоках капіталу. Сьогодні ВНД дедалі менше здатен адекватно відображати реальне економічне становище населення, особливо в країнах із низьким рівнем доходу та країн із середнім рівнем доходу, як їх називає Світовий банк.

Негативний вплив класифікації країн за рівнем доходу різко посилюється тим фактом, що, крім Світового банку, ВНД використовується організаціями аж ніяк не для аналітичних цілей, як замислювалося спочатку. Наприклад, Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, використовує критерії Світового банку, щоб установити нижчі рівні фінансування для деяких країн із середнім рівнем доходу. До того ж деякі фармацевтичні компанії, також послуговуючись класифікацією країн за рівнями, які ввів СБ, будують свою багаторівневу цінову політику на ліки, завищуючи їх вартість для країн середнього рівня. Тобто, тільки-но країна «умовно», лише за показником рівня ВНД на душу населення (який не має нічого спільного з реальним життям людей) переходить із розряду низького рівня в середній або у високий, ціна на ліки для неї зростає. А умови надання, наприклад добровільних ліцензійних угод (дозволів на місцеве виробництво аналогів деяких ліків, що перебувають під патентом) різко погіршуються, або виробництво і поставка таких дешевих ліків, вакцин до цієї країни просто забороняються.

Отже, з одного боку, країни заслуговують похвали, коли досягають деякого поліпшення економічних показників, таких як ВНД на душу населення. З другого — одразу замість заохочення стикаються з більш важкими й дорогими «правилами гри» на ринку лікарських препаратів. Унаслідок такого підходу ті самі «недосконалості» ВНД як порівняльний показник перетворилися на реальний негативний вплив на стан здоров’я населення.

Д. Шерембей: — Нині приблизно 75 відсотків бідного населення світу і дві третини всіх людей, що живуть із ВІЛ/СНІД, мешкають у тих країнах, які Світовий банк за своєю класифікацією відносить до «середніх». Проте, незважаючи на значний тягар убогості й хвороб, ці країни стикаються зі скороченням іноземної допомоги і збільшенням вартості основних лікарських засобів.

— Але, ймовірно, логіка в цьому є: населення країни середнього рівня не бідне й може дозволити собі платити вищі ціни за ліки, ніж країни низького рівня.

С. Федоров: — Це хибна думка. Використання показника ВНД призводить до глобального статистичного заниження реальних масштабів убогості, з якою стикаються мільйони живих людей, незалежно від того, як їх країна оцінюється з точки зору ВНД на душу населення.

— Чого ви хочете добитися?

С. Федоров: — Для того, щоб запобігти наслідкам некоректного використання класифікації різними донорськими організаціями, агентствами міжнародного розвитку й фармацевтичною промисловістю, Світовий банк повинен зробити публічну заяву, заявивши в недво-значних термінах, що класифікація країн за групами на основі ВНД на душу населення не була призначена й не може бути основою для прийняття рішень про доступність фінансування, цінової політики тощо.

А в довгостроковій перспективі банк повинен переглянути свою політику стосовно класифікації країн, розробивши більш сучасні індикатори, або підвищити поріг включення країн у групу «середніх». Нині, якщо ВНД на душу населення дорівнює 2 доларам 86 центам на людину в день, країна вже вважається такою, що досягла середнього рівня. Ми вважаємо, що цей показник має становити хоча б 10 доларів.

— Чи означає це, що ви хочете, щоб Україну визнали бідною країною?

С. Федоров: — Ні. Ми не просимо знижувати рейтинг України. Ми просимо поміняти правила гри. Повністю змінити класифікацію й припинити її використання для обґрунтування тих чи інших політичних або фінансових розв’язків.

— Для чого це необхідно Україні?

Н. Нізова: — Україна може тільки виграти від зміни правил класифікації за рахунок поліпшення цінової політики на медикаменти, умов одержання кредитів тощо.

З урахуванням картини епідемії ВІЛ, туберкульозу та інших соціально небезпечних захворювань доступність медикаментів, вакцин та інших медичних препаратів, а також програм міжнародної допомоги зміни правил класифікації СБ є критично важливою для подолання епідемій в Україні.

— Дякую.