Тридцять років після трагедії на Чорнобильській АЕС були роками подвигу величезної кількості людей, а наслідки однієї з найбільших техногенних катастроф відчув на собі весь світ і надто Україна. І так само весь світ долучився до фінансової і технічної допомоги нашій країні, тому й 30-та річниця зібрала представників 33 держав у Києві, аби підбити підсумки співпраці та найголовніше — розробити нову стратегію ядерної безпеки людства.

На цьому під час відкриття форуму в Центрі культури і мистецтв Національного технічного університету «КПІ» наголосив президент Національної академії наук України Борис Євгенович Патон. Тим часом директор Департаменту ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку Вінс Новак запевнив, що допомога нашій державі надаватиметься й надалі, адже людство не повинно зволікати, коли йдеться про такі масштаби трагедії. Він також закцентував увагу на тому, що нині можна говорити про великий крок у науковому розвитку як українських учених, так і світових, і ці розробки мають лягти в основу нової стратегії. Ну а поки що знання по Чорнобилю були дуже ефективно використані в Японії. Зокрема, про це розповів Тоічі Саката, колишній посол цієї країни в Україні, а нині спеціальний радник президента Японського агентства з атомної енергетики. Коли сталася аварія на Фокусімі, японці отримали допомогу звідусюди, та найголовнішою була допомога України. До речі, в Японії вже за рік було відновлено частину враженої атомом території. Нині Японія на 30 відсотків скоротила залежність від ядерних реакторів, проте в світі загалом, навпаки, їхня кількість зростає, а з цим зростає й небезпека для людства. Тож, як наголосили учасники форуму, дуже на часі заснування спільного міжнародного органу реагування на ядерні катастрофи. У кожній державі, де є атомна енергетика, повинен бути свій орган, і вони, в свою чергу, мають тісно контактувати і співпрацювати. Лише так людство зможе адекватно реагувати на виклики. Невідомо — значить не можна. Це критерій, за яким мають підходити до ядерних реакторів, каже академік НАН України Віктор Бар’яхтар. Бо саме безвідповідальність і некомпетентність високих чиновників у Москві, які не дослухалися до зауважень стосовно недосконалості четвертого реактора Чорнобильської АЕС, і призвели до трагедії, вважає Віктор Григорович. «25 квітня був експеримент. Потужність було знижено, і тоді почалося отруєння реактора. Але керівництво не припинило експеримент, реактор став нестійким, його треба було заглушити, проте і цього не зробили», — розповів деталі учений «Голосу України». «Коли реактор почав виходити з-під контролю, тоді натиснули кнопку екстреного глушіння, але він вибухнув».
Водночас головний науковий співробітник Інституту проблем безпеки АЕС Національної академії наук Борис Прістер вважає, що нинішня пропозиція чиновників від Енергоатому виробляти енергію в режимі так званого маневрування (менше вночі і більше вдень) викликає дуже багато заперечень. Адже це фактично і є та причина, яка призвела до вибуху в Чорнобилі 1986 року. Тоді ставили приблизно такий самий експеримент. Учений також зазначив, що безпека — це абсолют, і лише від неї має відштовхуватися і керівництво держави, і всі ті, хто розробляє реактори та їх експлуатує. Маємо навчитися конструювати більш безпечні системи, а вчені повинні бути більш соціально відповідальними, зазначили учасники форуму.
А поки що спостерігаємо лише скорочення фінансування науки, з гіркотою констатували вчені. До того ж у державі дотепер відсутній центр радіаційного моніторингу, немає системи підтримання населення у разі аварії, а десятки рекомендацій, які були розроблені під час ліквідації аварії на ЧАЕС, нині просто втрачені. Одне слово, якби тепер сталося щось подібне, навряд чи впоралися б навіть так, як це вдалося в ті часи.
Щоправда, тоді багатьох проблем могли б уникнути, якби не страшенна засекреченість. За словами Юрія Щербака, екс-міністра екології, публіциста, автора книги про Чорнобиль, яку переклали в 20 країнах, «Чорнобиль почався з великої брехні, а Україна дуже дорого заплатила за роль молодшого брата». Тож нині нашій країні варто подбати, каже Юрій Щербак, про повний цикл ядерного палива. Адже, як відомо, Росія переробляє наші високоактивні відходи з АЕС, вилучаючи корисні речовини на кшталт плутонію, й після цього повертає до України залишки для захоронення. На послуги Росії Україна щорічно витрачає приблизно 100-140 мільйонів доларів. Та й нинішня війна, яку розв’язав проти нас північний сусід, каже пан Юрій, окрім людських втрат, економічного спустошення, несе ще й ядерну загрозу, адже лінія фронту проходить за 160 кілометрів від Запорізької АЕС.
Під час форуму було також оприлюднено цифри компенсації, яку отримала Україна, позбувшись ядерної зброї. Зокрема, за стратегічну зброю нам надали 500 млн. доларів і стільки ж за тактичну. Ці кошти були витрачені на паливо для атомних електростанції, що його закупили у Росії. І хоч правильність кроку з позбавлення від зброї нині вже не викликає сумнівів, адже Україна не мала можливості обслуговувати цей арсенал, до того ж закінчувалися терміни його експлуатації, відкритим залишається питання держав-гарантів нашої безпеки. Як відомо, серед них була й Російська Федерація. Проте останні події в Криму і на сході нашої країни ще раз засвідчили, що світова спільнота повинна рішучіше ставити агресора на місце. Якщо вже заговорили про цифри, то слід зауважити, що, за підрахунками вчених, катастрофа коштувала нам втричі більше, ніж прибуток за 35 років експлуатації атомних станцій. І це не кажучи вже про здоров’я людей. За останніми даними, прооперованих лише у зв’язку з раком щитовидної залози нині в Україні налічується 11 тисяч. Такі цифри свідчить і про те, що через засекреченість людям не була вчасно зроблена йодопрофілактика. Одне слово, всі ми повинні пам’ятати, що ядерна енергетика не видає охоронних грамот, а ядерний реактор є небезпечним і вимагає особливого ставлення.

Довідково 

Нині на території ЧАЕС активно ведуться роботи зі спорудження нового безпечного конфайнмента, який надійно ізолює зруйнований енергоблок. Роботи планують завершити до кінця 2017 року. Водночас на промисловому майданчику зведено об’єкти з поводження з радіоактивними відходами, будується сховище відпрацьованого ядерного палива тощо.

 

 

 

На знімку: під час форуму.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.