Освітня реформа неможлива без підвищення соціального статусу педагога. На цьому наголосив перший заступник голови парламентського Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський під час його розширеного засідання.

 

«Якщо поліцейський отримує 10 тисяч, а вчитель, який формує майбутнє держави, не мотивований і має 4—5 тисяч, — це проблема, — зауважив він. — Ми розуміємо: триває війна, потрібні кошти. Але є проблема дисбалансу...». Особливої ваги фінансова тема набуває в контексті ухвалення майбутнього закону про освіту, який має започаткувати шкільну реформу. «Важливо підтримати ідеологію Закону «Про освіту», щоб він не залишився на папері, а імплементувався в життя», — зазначив перший заступник голови комітету.


У проекті держбюджету на 2017 рік передбачено підвищення зарплат «сіячам розумного, доброго, вічного», нагадала міністр освіти Лілія Гриневич. «Середнє підвищення заробітної плати вчителя — 33,5 відсотка. Сюди входять 18 відсотків загального підвищення соціальних стандартів для всіх бюджетників плюс підняття вчительських професій, професій педагогічних працівників на два розряди за тарифною сіткою, — уточнив перший заступник міністра освіти Володимир Ковтунець. — Сьогодні педагогічні працівники починаються з 8-го розряду, будуть з 10-го. Це не тимчасова доплата, це важливе рішення, яке на тривалу перспективу ставить педагогічних працівників у дещо краще становище порівняно з іншими бюджетниками».


Щоправда, під питанням залишається відповідне підвищення зарплат працівникам технікумів і коледжів, зауважила Лілія Гриневич. У цій частині зарплатні обіцянки уряду потребують додаткового фінансування. Водночас міністерству вдалося обстояти норму про те, що принаймні ще рік технікуми та коледжі фінансуватимуть з державного бюджету і залишать у сфері управління МОН. Щоб уникнути проблемної ситуації, яка з початку 2016-го склалася із профтехосвітою, яку раптово «перекинули» під опіку місцевої влади.


Присутній на засіданні комітету заступник міністра фінансів Сергій Марченко переконував, що обсяг передбачених у проекті державного кошторису коштів цілком відповідає заявам уряду про пріоритетність цієї галузі. «Загалом на освіту в державному бюджеті передбачено понад 145 мільярдів гривень, з них з державного — 37, з місцевих — 108 млрд. грн., — підсумував він. — Це досить значна сума коштів».


«Є очевидні позитиви цього бюджету для сфери освіти», — відзначила Лілія Гриневич. Серед проблемних питань, які не вдалося врегулювати під час підготовки проекту державного кошторису на 2017 рік, вона назвала ситуацію з профтехосвітою (в частині системи фінансування профтехучилищ з бюджетів міст — обласних центрів) та розбіжності у поглядах МОН та Мінфіну на співвідношення між соціальними та академічними стипендіями.


У проекті держбюджету передбачено збільшення стипендіального фонду та його розділення на дві частини. Мінфін наполягає на посиленні вимог до отримувачів академічних стипендій, які визначатиме МОН. Водночас з 1 вересня фінансове відомство пропонує передати адміністрування соціальних стипендій до Мінсоцполітики.


Тим часом Міністерство освіти наполягає на «зміні пропорцій» — збільшенні фонду академічних стипендій (які за визначенням покликані мотивувати до кращого навчання) за рахунок зменшення фонду соціальних. «Нині соціальні стипендії стосуються дуже вузької групи малозабезпечених студентів і студентів, які є інвалідами чи сиротами. Ідея, яка обговорювалася в уряді, — збільшити базу соціальних стипендій. І нині фактично половина коштів йде на соціальні стипендії, — пояснила Лілія Гриневич. — На мою думку, це призведе до демотивації студентів, тому що це забезпечує  передусім академічна стипендія, яку ми пропонуємо давати за більш жорсткими вимогами...». До речі, МОН пропонує збільшити розмір академічних виплат. На думку Лілії Гриневич, варто істотно посилити цей мотиваційний чинник для тих, хто здобуває гостродефіцитні для країни спеціальності (інженерно-технічні, природничо-математичні), а також для майбутніх викладачів природничо-математичних дисциплін.