За кордоном інклюзивний реабілітаційно-соціальний туризм давно став частиною комплексного підходу в залученні до суспільного середовища осіб з інвалідністю.


В Україні цей прогресивний метод робить свої перші кроки. Про те, як прискорити процес його впровадження у життя та про необхідну законодавчу підтримку в цій царині розповідає ініціатор створення асоціації «Інклюзивний реабілітаційно-соціальний туризм» головний лікар комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», кандидат медичних наук, професор, академік УАН, заслужений лікар України Владлен Лепський.

 

Слово, що прийшло у нашу мову з англійської, має широке понятійне значення. Інклюзивність передбачає спроможність державних інституцій якнайповніше враховувати інтереси всіх членів суспільства, незалежно від стану їх здоров’я та соціального статусу. Інклюзивний туризм — один з видів реабілітації осіб з інвалідністю. Це комплекс заходів, що зменшують ізоляцію людини з обмеженими можливостями. Він активно включає її у всі процеси життєдіяльності сучасного світу. Крім того, інклюзія створює добрі умови для підвищення культури і соціальної свідомості громадян, вдосконалює правила і норми поведінки кожного індивіда. У розвинених зарубіжних країнах інклюзивний туризм створив належні умови для тісних, плідних контактів здорових людей з інвалідами, розвинув широке світосприйняття всіх сторін життя, розуміння психології людей з особливими потребами.


Що таке мандрівки без бар’єрів?


Інклюзивний туризм спроможний залучити до подорожі будь-яку людину, незалежно від її фізичних можливостей та за умови забезпечення доступності до об’єктів туристичної інфраструктури.


Інклюзивний реабілітаційно-соціальний туризм — це система заходів, спрямованих на надання особам з інвалідністю можливості відновлення та розвитку їх фізичного, соціального, духовного, творчого та інтелектуального рівня з метою сприяння подальшої інтеграції в суспільство. Інклюзивний туризм структурно включає в себе різні види реабілітації і соціальних послуг, а саме: медичну, психологічну, психолого-педагогічну, професійну, трудову, фізкультурно-спортивну, фізичну, соціальну та інші соціально-побутові заходи. Як я вже наголошував, цей вид туризму стрімко розвивається в усьому світі, бо майже сім відсотків туристів — люди з інвалідністю.

На жаль, у нас туристи з особливими потребами практично позбавлені таких послуг.


Сьогодні в Україні дуже часто говорять про доступність, маючи на увазі пандуси та транспорт для інвалідів, хоча в Європі вважають, що доступність — це не тільки можливість безперешкодного пересування, а насамперед це створення середовища, в якому людина з інвалідністю комфортно почувалася б, могла спілкуватися, навчатися та працювати. Попит на ринку туризму, доступного для всіх, швидко зростатиме вже найближчим часом.

Інформації про доступний туризм та експертних досліджень у нашій країні практично немає, хоча це перспективний напрямок й самої туристичної галузі, й, що найбільш суттєво, реабілітації людей з обмеженими можливостями. Нині перспективними напрямами розвитку інклюзивного туризму є: лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний, сімейно-молодіжний, професійно-трудовий та не олімпійського фізично-спортивного спрямування. Хоча держава піклується інвалідами (реабілітаційні центри, параолімпійський рух, санаторії, курорти тощо), але значна частина категорії інвалідів все-таки перебувають удома наодинці зі своїми проблемами.

Та й фактично інваліди в параолімпійському русі беруть участь тільки до 40 років, а далі людина з інвалідністю вимушена підтримувати своє здоров’я самостійно, без належного контролю спортивних тренерів і спеціалістів з проведення тренувань, без спортивних тренажерів і знарядь.


Враховуючи те, що в державі з’явилась нова категорія інвалідів — учасники та постраждалі внаслідок АТО, інклюзивний туризм може стати для них потужним засобом реабілітації, можливістю оздоровлення, спілкування з людьми, ліквідації наявних психологічних бар’єрів, отримання психологічного задоволення від занять руховою активністю і праці та відчути себе активним, потрібним, відчути радість і жагу до життя.


Фахівці комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» спільно з однодумцями, завідувачем кафедри соціальної роботи, кандидатом технічних наук, доцентом Катериною Кольченко, головою представництва Всеукраїнської спілки громадських організацій «Конфедерація громадських організацій інвалідів України» у Черкаській області, заслуженим працівником соціальної сфери, полковником у відставці ЗСУ Сергієм Каштаном, провели анкетування серед осіб з інвалідністю щодо розвитку інклюзивного туризму як одного із видів реабілітації. В анкеті було запропоновано десять запитань, на які дали відповідь 2883 особи з інвалідністю. Анкетування встановило, що більшість опитаних людей бажають активно займатися запропонованими видами подорожей з урахуванням розвитку та впровадження інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму як одного з активних видів реабілітації та вважають за необхідне включити його до індивідуальної програми реабілітації (ІПР).


Висновки щодо доцільності включення інклюзивного туризму до ІПР інваліда надали директор Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України В’ячеслав Засенко та директор «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Анатолій Іпатов.


Водночас в Україні гостро постає питання не лише транспортної доступності та адаптації туристичних маршрутів, а й відсутності нормативно-правового забезпечення, системи методичного супроводу, системи підготовки фахівців, державного фінансування тощо. Закон «Про реабілітацію інвалідів в Україні», який діє з 2005 року, давно потребує внесення сучасних змін та доповнень, адже в країні з’явилася нова категорія громадян — це учасники та постраждалі внаслідок АТО, зазвичай молоді, активні люди, які прагнуть до активного способу життя та спілкування. Саме ця обставина й стала рушійною силою для розробки та впровадження нових видів реабілітації, а саме інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму.


За ініціативою черкаського представництва «Конфедерації громадських організацій України», всеукраїнського науково-практичного об’єднання Інклюзивного туризму інвалідів і чорнобильців України, черкаських осередків всеукраїнської громадської організації інвалідів «Чорнобиль-Єдність», Всеукраїнської чорнобильської спілки інвалідів МВС України звернулись до народних депутатів Миколи Томенка, Андрія Артеменка та Анни Романової щодо проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму, який був зареєстрований 18.03.2016 р. за № 4271 та розглядається у Комітеті Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю, а також в інших профільних комітетах: з питань охорони здоров’я, з питань Європейської інтеграції, з питань науки та освіти, з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.


Минулого місяця громадська організація «Всеукраїнська асоціація працездатних інвалідів» провела круглий стіл, під час якого інваліди—учасники АТО з різних областей держави обговорили тему про співпрацю та обов’язки громадських організацій інвалідів у виконанні Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (на знімку учасники заходу). У резолюції було підтримано пропозицію фахівців з Черкас щодо впровадження інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму як нового виду реабілітації. Адже туризм — вид реабілітації, який може реально допомогти відновитись, поліпшити психологічне самопочуття. У подорожі людина перестає фіксуватися на своїх соматичних відчуттях. Включаючись у графік і ритм розпорядку мандрівки, вона зможе вийти з важкої стресової ситуації, пов’язаної з травмами і наслідками лікування.

 


Упродовж 2015—2016 років фахівці Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи зареєстрували 22 авторські права з впровадження різних видів інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму: лікувально-оздоровчого, екологічного, сільського, сімейного, культурно-пізнавального, інвалідного, спортивного, для осіб поважного віку, адаптивного та інших.


У травні 2016 року було також створено та зареєстровано асоціацію «Інклюзивний реабілітаційно-соціальний туризм». Засновниками нової громадської структури стали наш центр, національний історико-культурний заповідник «Чигирин» на чолі з генеральним директором, заслуженим працівником культури України Василем Полтавцем, Шевченківський національний заповідник (Канів), де генеральним директором Мар’ян Піняк, національний дендропарк «Софіївка», яким керує багаторічний директор, член-кореспондент НАН України, професор, доктор наук Іван Косенко, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини — ректор, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Олександр Безлюдний, громадська спілка «Всеукраїнське науково-практичне об’єднання Інклюзивного туризму інвалідів і чорнобильців України» — голова представництва «Конфедерації громадських організацій інвалідів України» у Черкаській області Сергій Каштан, благодійний фонд «Підтримки програм соціального захисту осіб, постраждалих від аварії на ЧАЕС, та інвалідів» — виконавчий директор Олена Березовська.


Метою створення асоціації стало запровадження на законодавчому рівні поняття інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму як виду реабілітації, надання особам з обмеженими можливостями, учасникам бойових дій, АТО, ліквідаторам і потерпілим від аварії на ЧАЕС та іншим особам, які їх потребують, реабілітаційних та соціальних послуг. Крім цього, засновники асоціації ставлять перед собою завдання добитися комплексного розвитку та координації в організації проведення фундаментальних, прикладних наукових досліджень у галузі надання реабілітаційних та соціальних послуг видами інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму, налагодити тісну співпрацю з громадськими організаціями інвалідів, з учасниками бойових дій, АТО, чорнобильцями, ветеранами.


Вже не викликає сумнівів те, що інваліди можуть долати великі відстані, здійснювати сходження на найвищі вершини планети, здійснювати тривалі туристські подорожі. Усе це разом узяте надихає їх, дає можливість відчувати повнокровність і яскравість життя. Туризм — унікальний, комплексний метод для реабілітації людей з обмеженими можливостями. Він включає в себе як пізнавальний, комунікативний процес, так і повноцінну соціалізацію. Процес цей взаємокорисний, адже всі люди потребують спілкування, приємного товариства, дружньої підтримки і позитивних емоцій. Інколи інвалід своїм палким, пристрасним прагненням до життя, наполегливою працею над собою може надихнути здорову людину до переосмислення багатьох речей. Може навчити цінувати здоров’я, родину, друзів, кожну хвилину прожитого життя. Активний, цілеспрямований інвалід своєю твердою волею переконує у тому, що фізичні можливості людини можуть бути обмеженими, та сила духу — ніколи!


Наступного року в Канаді відбудуться «Ігри нескорених». Це аналог Паралімпійських ігор, в яких беруть участь військовослужбовці, котрі стали інвалідами внаслідок воєнних дій. Впевнений, що команда учасників АТО, котра вперше поїде на змагання до Торонто, виборе почесні місця. Ми відчуємо хвилювання і гордість за наших незламних воїнів, котрі пролили кров у боях за Україну, а тепер служать прикладом мужності, стійкості, вірності Батьківщині.


Записала Ліна ЛЕБЕДЕНКО-ТИТАРЕНКО.


Черкаська область.


Фото надане Черкаським обласним центром медико-соціальної експертизи.