На адміністративному кордоні Одеської і Миколаївської областей, що проходить по мосту через Тилігульський лиман, розпочалася реалізація найбільшого на Одещині за останню чверть століття екологічного проекту. Ідеться про будівництво каналу, який з’єднає лиман із Чорним морем. Жителі прибережних сіл, що розташовані неподалік Чорного моря і Тилігульського лиману, чекали початку будівництва відтоді, як лиман почав катастрофічно міліти.

 

Ситуація з Тилігулом багато в чому схожа із проблемами Куяльницького лиману. Колись вода тут була придатною для вживання — у лиман впадає ріка Тилігул, яка була повноводною, але в результаті безконтрольної, а часом просто безжальної, господарської діяльності, обміліла. У лиман почала проникати морська вода, у результаті випаровування рівень води знизився на 1,5 м, і солоність лиману нині перевищує солоність моря. Місцеві рибалки скаржаться на збіднілі рибні запаси. За їхніми словами, деякі причали уже неможливо використовувати: човни, які ще нещодавно там вільно швартувалися, тепер не можуть підійти до берега.


Тилігульський лиман розташований на межі Одеської і Миколаївської областей. Він являє собою долину, затоплену морем приблизно 6000 років тому. Лиман простягся на 80 км завдовжки і у найширшому місці досягає 4,5 км. Максимальна глибина становить 21 метр.


У лимані налічується 56 видів риби, 5 видів земноводних і 8 видів рептилій. На схилах лиману живе 26 видів ссавців. Велика кількість островів приваблює безліч птахів, їх тут налічується 281 вид, що становить 70% орнітофауни України. Такі види птахів, як рожевий пелікан, малий баклан, коровайка, сірий журавель, орлан-білохвіст і багато інших, є рідкісними та занесені в Національну і Міжнародну червоні книги.


Тилігульський лиман містить поклади лікувальної грязі, які належать до магнієво-натрієвих і є найбільшими в СНД. На прилеглих територіях виявлені поселення епохи пізньої бронзи, античної культури, черняхівської культури. Тилігул був одним із районів найбільш ранньої україно-козацької колонізації.


Тилігульський лиман за оцінками фахівців є найчистішим серед лиманів північно-західного Причорномор’я та одним з найчистіших в Європі.


Будівництво каналу Тилігул—Чорне море — ініціатива депутата Одеської обласної ради Олега Кутателадзе. Про загрозливу екологічну ситуацію з повільною смертю Тилігульського лиману депутат облради знав не з чуток. Неподалік розташовується багатопрофільний виробничий комплекс, де він працює. Тут розміщено його виборчий округ і люди півтора десятка сіл просили його взяти участь у порятунку лиману.


— Ми встигнули заскочити в останній вагон, — каже голова обласної ради Анатолій Урбанський. —    Якщо не втрутитися тепер, то через 2-3 роки лиман зникне і розділиться на три окремі озера. Було розроблено проект будівництва повноцінного каналу, який з’єднає лиман з морем. Це дасть змогу підняти рівень води лиману до колишніх рівнів, знизити її солоність і оздоровить рибне господарство.


Довжина каналу становитиме 3,5 кілометра. Перші два кілометри від моря він пройде новим руслом, потім вода надходитиме через наявні озера. У місці з’єднання з морем на каналі буде встановлено шлюзове обладнання для регулювання потоку води та управління рухом риби. Також шлюз стане пішохідним мостом, який з’єднає узбережжя Одеської та Миколаївської областей. Місце забору води буде обгороджено спеціальними 70-метровими бунами, щоб не пустити в канал тверді наноси.


Проект пройшов екологічну експертизу, і сьогодні розпочато будівництво цих двох об’єктів. Згідно з проектом, глибина каналу буде понад два метри, ширина — більш як двадцять, конструкція шлюзу дасть можливість пропускати маломірні судна заввишки до 3,5 м.


На додаток до 10 мільйонів гривень, які виділила на порятунок Тилігулу обласна рада, очікується фінансування з державного бюджету.


За словами народного депутата Павла Унгуряна, Кабмін має затвердити план екологічних заходів, в якому першим пунктом значиться фінансування цього проекту в сумі 25 мільйонів гривень. Ці гроші планується виділити на закупівлю необхідних матеріалів: шлюзового обладнання, залізобетонних конструкцій буни та полімерного обсадного шпунта, який втримуватиме стіни нового каналу від зсуву.


Роботи з будівництва каналу в повному обсязі планується закінчити до кінця майбутнього року.


Як перспективний план нині розглядається можливість будівництва автомобільного мосту, який найкоротшим шляхом з’єднає Сичавку (Одеська область) і Коблеве (Миколаївська область), що дасть змогу розбудовувати інфраструктуру одеської ділянки узбережжя.

Одеська область.