Надзвичайно оригінальними є борщівські вишиванки, назва яких походить від регіону виникнення — Борщівського району на Тернопіллі. Саме тут майстрині-вишивальниці декорують сорочки дуже щільною вишивкою чорними нитками.


Чорний колір на борщівських вишиванках став переважати неспроста — колись турки й татари знищили у цих краях усіх чоловіків. Відтоді жінки з навколишніх сіл вирішили впродовж декількох поколінь вдягати сорочки, вишиті чорними нитками. Проте з роками поміж чорні нитки вони почали вплітати і кольорові, однак чорне шиття залишилося головним.

А віднедавна у борщівському храмі Успіння Пречистої Діви Марії чільне місце посіла особлива ікона Богоматері з Ісусиком у вишиванці.


Щире здивування і захоплення викликає неординарна ікона Борщівської Божої Матері (на знімку), яку намалювала американська художниця українського походження Дарія Гуляк-Кульчицька. З образу постає Пресвята Богородиця, одягнута у традиційну чорну борщівську вишиванку, у рантусі на голові — стародавньому головному уборі. Ісусика художниця також зобразила у вишитій сорочечці.

 


За словами пароха церкви Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Борщові отця Богдана Боднара, цей образ не зовсім відповідає церковним канонам іконопису, але коли він уперше побачив його у Борщівському музеї, то зрозумів, що це духовний оберіг Борщівщини, що це образ, який несе в собі найкращі почуття — любов до рідного краю, родинну любов, добро та милосердя. Відтоді ікона Матері Божої з дитятком у борщівській вишиванці стала не лише окрасою храму, а й його візитівкою. Також цей образ став одним із символів Борщівщини, копії цієї ікони є майже у кожній хаті мешканців цього краю. А туристи залюбки везуть його з собою з цього району Тернопільщини.


Цікавою є історія написання ікони Пресвятої Богородиці у вишиванці, про яку розповів мені отець Богдан Боднар. Збираючись в еміграцію за океан, наші краяни завжди брали з собою як обереги родинні реліквії, зокрема й вишиванки, які нагадували їм про Батьківщину, рідний край.


І борщів’янка-емігрантка, художниця Дарія Гуляк-Кульчицька, від’їжджаючи до Америки, взяла з собою маленький образок Богородиці з церкви. Будучи людиною творчою та щиро бажаючи зберегти традиції рідного краю, вона вирішила втілити на полотні в образі Марії та Ісусика життєдайний зв’язок своїх земляків зі Святою Родиною. А щоб якнайкраще передати свою любов до Борщівщини, художниця «одягнула» Богородицю в унікальну борщівську чорну сорочку. Вийшло досить оригінально і незвично. Написання цієї ікони пані Дарія приурочила до 1000-ліття хрещення України-Русі. Мистецький твір художниці — ікона Борщівської Богоматері (саме так вона назвала це полотно) — завжди нагадуватиме емігрантам про рідний край, вважала Дарія, не знаючи, що її роботу так полюблять і в Україні.


— Ми вирішили створити копію образа, яку увічнив на полотні талановитий художник із села Верхняківці, що на Борщівщині, Микола Папірник. Відтоді ікона Богородиці стала візитівкою нашої церкви і міста, — каже отець Богдан Боднар. — Люди приходять, щоб поклонитися Матері Божій і просто помилуватися красою образа. Освятили його під час фестивалю «В Борщівському краї цвітуть вишиванки». Тоді всім гостям свята роздали іконки-репродукції.


Отець Богдан Боднар каже, що ця ікона наділена цілющою енергетикою, а ще приносить спокій й умиротворення, зцілення і благодать, наділяє людей Божою ласкою. Неодноразово йому доводилось чути від людей про цілющу силу від молитв до Борщівської Діви Марії. Образ матері і дитятка у вишиванці тепер ще й духовний оберіг борщівського краю.


До слова, велике мистецьке дійство, яке об’єднує два грандіозні фестивалі «В Борщівському краї цвітуть вишиванки» та «Борщ’Їв», щорічно відбувається на Борщівщині у вересні. Програма фестивалю завжди насичена, весела, цікава, пізнавальна і... смачна, адже тут можна відвідати  виставку вишиванок, скуштувати понад 50 видів українського борщу, насолодитися народною музикою, піснями, танцями і просто гарно відпочити. А ще поїхати з Борщівщини з духовним оберегом — оригінальною іконою Матері Божої з дитятком у борщівській вишиванці.

Тернопільська область.


Фото автора.