Парламентська хроніка Ранкове засідання 22 грудня


Ранкове засідання Верховної Ради розпочалося з урочистої церемонії передачі Вифлеємського Вогню Миру — його до сесійної зали парламенту привезли представники національної скаутської організації «Пласт». «Поширення вогню, запаленого скаутами у Вифлеємі, у місці народження Христа, — це багатолітня передріздвяна традиція, яка підтримується у багатьох країнах», — сказав Голова Верховної Ради Андрій Парубій, вітаючи пластунів у стінах парламенту. Він також зазначив, що «нинішнього року чи не вперше в незалежній історії України Верховна Рада проголосувала за Державний бюджет, у якому передбачено фінансову підтримку українських молодіжних патріотичних організацій, адже їхня підтримка — це запорука нашої національної безпеки та нашої обороноздатності», бо скаутські організації, зокрема й «Пласт», з дитинства виховують патріотичних і відповідальних громадян, готових до захисту своєї Батьківщини.

«Цей вогник напередодні Різдва щороку запалюється у місті Вифлеєм, а скаути поширюють його з рук у руки. Ми підтримуємо цю велику традицію вже 20 років і дуже раді сьогоднішній можливості передати цей вогник вам, щоб цей символ миру та злагоди допомагав ухвалювати добрі рішення», — сказав, звертаючись до народних депутатів, один із пластунів.

А. Парубій подякував українським пластунам за волонтерську діяльність, яка нині так необхідна українській державі, та нагадав, що й сам мав честь стояти біля витоків відродження українського «Пласту».

Розгляд питань порядку денного розпочався із законопроекту «Про відшкодування збитків за зруйноване (знищене) або пошкоджене приватне житло особам, приватне житло або приватні домогосподарства яких були пошкоджені (зруйновані) під час проведення антитерористичної операції» (реєстр.  № 4301), поданого Олегом Недавою, Артуром Герасимовим та ін., та альтернативного законопроекту «Про відшкодування збитків, завданих житлу населення внаслідок проведення антитерористичної операції» (реєстр. № 4301-1), поданого Наталією Королевською та Юрієм Солодом. Автори цих законопроектів зазначили, що їхньою головною метою є законодавче врегулювання порядку визначення обсягів та відшкодування майнових збитків фізичним особам за пошкодження (знищення) об’єктів приватного житлового фонду та господарських споруд під час проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Однак загострення в дискусії відбулося з першого ж виступу, в якому доповідач народний депутат Олег Недава провів паралелі із допомогою, яка надавалася мешканцям Західної України під час повені 2008 року, та запитав, «чим жителі Донбасу не такі, як жителі Західної України».

Ще гарячіше стало, коли Олександр Долженков (Опозиційний блок), представляючи альтернативний законопроект, сказав, що конфлікт на Донбасі «має громадянський характер».

Тож під час обговорення Сергій Соболєв («Батьківщина») зазначив, що вже коли читаєш назву законопроекту, то складається враження, що житла людей зруйнували не московські нелюди, а ми самі. «Таке формулювання законопроектів — це плювок в українську армію і український народ», — заявив він та порадив авторам законопроектів, якщо вони справді хочуть врегулювати питання надання допомоги українським громадянам, які постраждали внаслідок російської агресії, саме так це написати.

Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко висловив подив тим, що представник президентської фракції може виходити на трибуну і запитувати, чому Західній Україні допомагають, а Донбасу — ні? «Якраз від таких розмов у нас протистояння», — сказав він і підкреслив, що тільки наша єдність допоможе визволити окуповані території. Водночас він вважає, що так само, як потрібно відновлювати Донбас, потрібно й підтримувати два мільйони вимушених переселенців. І саме на це, за його словами, буде спрямовано передбачені в бюджеті на 2017 рік 3,2 мільярда гривень.

Ігор Лапін («Народний фронт») заявив, що на Донбасі у нас «не якийсь там громадянський конфлікт,  а відкрита російська агресія і війна», а тому всі збитки має відшкодувати країна-агресор.

Віктор Пинзеник (Блок Петра Порошенка) також зауважив, що в законопроекті потрібно чітко вказати, що це майно пошкоджене не внаслідок АТО, а внаслідок російської агресії, а також висловив думку, що цей законопроект не можна ухвалювати без ретельного аналізу, скільки коштів на це потрібно, бо це можуть бути десятки мільярдів гривень.

Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд підкреслила, що держава справді має беззастережно дбати про інтереси людей, які постраждали внаслідок війни. «Але що має робити держава? Держава має компенсувати ті збитки, які завдані внаслідок російської агресії. А що нам сьогодні пропонують? Нам пропонують відшкодування замість компенсації, але ж відшкодовує той, хто винен! Тобто цим законопроектом покладається відповідальність за всі ці збитки на Україну, і нам в черговий раз замість російської агресії пропонується називати все АТО», — сказала вона та підкреслила, що у такий спосіб під гуманним прикриттям відбуватиметься легалізація начебто внутрішнього конфлікту.    О. Сироїд також підкреслила, що в той час, коли зараз по крихті збираються докази російської присутності в Україні, щоб змусити Росію за це заплатити, це все пропонується перекреслити такими юридичними рішеннями. «Подумайте, на яку державу ви працюєте», — закликала колег заступник глави парламенту та зазначила, що рішенням може стати ухвалення законопроекту про тимчасово окуповані території, який чітко визначає, хто є окупант та хто має нести відповідальність за завдані збитки.

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко наголосила на необхідності на державному рівні підтримувати зусилля постраждалих людей на отримання компенсації за збитки від країни-агресора та щоб якомога більше позовів дійшло до міжнародних судів. Вона також нагадала, що цього року Верховна Рада додатково спрямувала майже 4 мільярди гривень на відновлення зруйнованої інфраструктури Донецької та Луганської областей. «Як уповноважений Президента наступного тижня разом з профільним міністром ми відвідаємо Донбас для того, щоб промоніторити, як витрачено ці кошти. Так само має відбутися звіт в парламенті, на що пішла кожна копійка, виділена на відновлення інфраструктури, і якщо там є крадіжки чи мародерство, то за це має бути найжосткіше покарання», — заявила вона. І. Геращенко переконана, що Україна має апелювати до міжнародних організацій, які сьогодні дуже допомагають Україні, щоб основні кошти йшли якраз на відновлення зруйнованого житла людей. Вона також висловила думку, що авторам обговорюваного законопроекту варто було б уважніше ставитися як до назви, так і до його змісту.

Як наслідок, законопроект було відхилено.

У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про електроенергетику» (щодо коефіцієнтів «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії). За словами його автора народного депутата Тетяни Чорновол («Народний фронт»), якщо цей законопроект не буде ухвалено, то з 1 січня 2017 року вдвічі зросте тариф для підприємств сонячної енергетики, які за часів Януковича побудувала компанія братів Клюєвих Actіv Solar. При цьому вона зауважила, що коли нинішній тариф за одну кіловат-годину для цих підприємств становить 23 євроценти, то в разі неухвалення цього законопроекту він зросте до 46 євроцентів. «Нинішній тариф й так удвічі перевищує середні тарифи на відповідних електростанціях у Європі, а якщо ми не проголосуємо, то це перевищення сягне п’яти разів. Тобто йдеться про 2 мільярди гривень втрат для енергоринку, якщо ми не підтримаємо цей законопроект», — сказала вона та підкреслила, що це питання порушується не тому, що ці підприємства мають стосунок до Клюєва, а тому, що з цими електростанціями пов’язаний «корупційний» тариф. «Ці електростанції було побудовано за рахунок невиплаченого кредиту державних банків, було отримано пільги для ввезення обладнання, до цих електростанцій за державний кошт було протягнуто електромережі, а це 200 мільйонів євро державного кредиту, який досі не повернуто. Тому ми говоримо не про електростанції Клюєва, а про корупційний бізнес», — заявила Т. Чорновол.

Співдоповідач, голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Лев Підлісецький зазначив, що, підтримуючи закладені до законопроекту норми, члени комітету водночас звернули увагу на небезпеку ліквідації «зеленого» тарифу для сонячних станцій, які встановлено на фасадах та дахах будинків. Щоб уникнути цього, комітет запропонував ухвалити законопроект в цілому з урахуванням зауважень, які стосуються саме функціонування вищезгаданих електростанцій. Більшість парламентаріїв з цим погодилися, і законопроект було ухвалено в цілому.

237 народних депутатів підтримали внесення змін до постанови парламенту від 25 грудня 2014 року «Про Звернення Верховної Ради України до міжнародних організацій та міжпарламентських асамблей щодо звільнення української льотчиці та народного депутата України восьмого скликання Надії Вікторівни Савченко», які передбачають виключення Н. Савченко зі складу Постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ.

Комітет Верховної Ради у закордонних справах обгрунтував необхідність цих змін тим, що цю постанову ухвалювали в час, коли новообраний народний депутат Н. Савченко незаконно утримувалася під вартою на території Російської Федерації за безпідставними обвинуваченнями та з очевидним порушенням РФ міжнародних стандартів захисту прав і свобод людини та що позаквотне включення Н. Савченко до складу Постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ надало їй імунітет цієї впливової міжнародної парламентської організації, що значною мірою сприяло її звільненню та поверненню в Україну. Оскільки на сьогодні обставини змінилися, тож з огляду на наявне недотримання рівності умов призначення членів Постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ та з метою більш точного дотримання положень Статуту Ради Європи і Правил процедури Парламентської асамблеї Ради Європи в частині формування складу національної делегації в ПАРЄ, виходячи з пропорційного представництва фракцій і груп, члени Комітету у закордонних справах прийняли рішення про внесення до постанови відповідних змін.

Крім того, парламентарії ухвалили низку інших проектів постанов: про присудження щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів; про присудження у 2016 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування; про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році.

Верховна Рада ухвалила законопроекти про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки про здійснення оплачуваної трудової діяльності членами сімей дипломатичного, штатного консульського, адміністративного і технічного персоналу дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в двох державах, та про ратифікацію Протоколу про внесення доповнень до Основної багатосторонньої угоди про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору «Європа-Кавказ—Азія».

Також у цілому із зауваженнями Президента ухвалено законопроект про амністію у 2016 році та законопроект про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат по заробітній платі працівників державних та вугледобувних підприємств із собівартості готової товарної вугільної продукції).

З днем народження вітали народного депутата Дениса Дзензерського.

 

Володимир Литвин, Олег Ляшко.

 

Урочиста церемонія передачі Вифлеємського Вогню Миру відбулася у сесійній залі Верховної Ради України — представники національної скаутської організації «Пласт» принесли його до парламенту.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.