Їхали до головного офісу Українського державного підприємства поштового зв’язку (УДППЗ) «Укрпошта» з твердим наміром поспілкуватися з теперішнім керівником, який понад півроку налагоджує його роботу. У всякому разі, переможні реляції про здобутки — удавані чи реальні(?) — дедалі частіше з’являються у засобах масової інформації. Нагадаємо, керівник «Укрпошти» Ігор Смілянський (на знімку) ще 2016-го обіцяв завершити корпоратизацію УДППЗ у першому кварталі нинішнього року.

Перш ніж нас допустили на аудієнцію, попередили, що часу обмаль, тож треба поквапитися із запитаннями, оскільки робочий день розписано по хвилинах: сьогодні — зустріч із книговидавцями, а ще треба встигнути до міського голови. Одне слово — справ непочатий край. І ми поквапилися, поставивши лише декілька запитань панові Смілянському — ті, що встигли. На решту ж головний поштовик країни пообіцяв відповісти трохи згодом. І от — не минуло і двох місяців (наша попередня зустріч відбулася 21.12.2016 р.) — маємо відповіді на всі поставлені запитання.

— Ігорю Юхимовичу, ви вже значний час працюєте на посаді Генерального директора УДППЗ «Укрпошта». Ви привели нову команду, яка мала здійснити революційні перетворення на підприємстві, спрямовані на покращення якості поштових послуг, їх розширення, поліпшення добробуту працівників державного підприємства, зокрема поштарів. Проте зовні цих перетворень не помітно: як і раніше, поштарі їздять на старих, зламаних велосипедах, до того ж навіть не у всіх вони є, мерзнуть у своїх кімнатках, оскільки на опалення не вистачає грошей, тягають торби з товарами народного вжитку, щоб заробити хоч якусь копійчину, щоденні газети так само доставляються із запізненням і не у всіх регіонах кожного дня.

— Так, усі ті проблеми, про які ви говорите, мають місце. Але виникли вони не сьогодні і наявні вже протягом останніх 7—8 років. «Укрпошта» постійно втрачала частку ринку. На те є об’єктивні і суб’єктивні причини. Люди стали менше писати, менше передплачують газет, а от кількість посилок зростала, і на цьому підприємство не те що не заробляло, а скоріше, дуже сильно втрачало.

Крім того, вкрай застаріла матеріальна база компанії. Лише 21% наших відділень комп’ютеризовано, середній вік автомобілів понад 15 років — із 3600 авто більш як 800 потрібно списати, а 1100 не проїхало жодного кілометра за останні шість місяців. Ніхто нічого не списував, але їх просто немає. У свою чергу, інвестицій в інфраструктуру не було, бо компанія з року в рік мала великі фінансові проблеми. Формально всі останні роки підприємство мало прибуток, і його показувало тільки за рахунок урізання своїх зобов’язань і персоналу. У нас працює 76 тисяч осіб, але кілька десятків тисяч із них тільки на 0,8, 0,5 або навіть 0,3 ставки.

Нині стоїть завдання максимально змінити ситуацію, але цього не станеться одномоментно. Однак нам уже вдалося зробити чимало. Зокрема, на закупівлях ми заощадили 50 млн. грн., на тендері на корпоратизації — 8 млн. грн., на закупівлі комп’ютерів — 700 тис. доларів.

Відповідно до фінплану «Укрпошти» на 2017-й завдяки пошуку нових можливостей для розвитку всього за рік підприємство планує збільшити власні доходи на понад 1 млрд. грн. порівняно з планом на 2016-й. Це дасть змогу профінансувати збільшення зарплат працівникам. План зростання доходу компанії в 2016 році порівняно з доходами 2015 р. — всього лише 125 млн. грн. Ми розробили детальну стратегію розвитку «Укрпошти» на 5 років, яка включає в себе і пріоритетні напрями для роботи, і розрахунок обсягу інвестицій, які необхідні компанії для розвитку. Успіх підприємства визначають насамперед інвестиції в інфраструктуру, розширення фінансових послуг, розвиток продажів і виведення нових продуктів, спрощення лінійки послуг.

— «Укрпошта» рапортує про збільшення доходів за всіма показниками операційної діяльності. Зокрема, у третьому кварталі 2016 року доходи підприємства становили 1089,7 млн. грн., або порівняно з аналогічним періодом 2015-го плюс 7,7%. То коли споживачі та працівники «Укрпошти» відчують реальні зміни на краще?

— Якщо реформа «Укрпошти» йтиме так швидко, як це можливо, то перші позитивні зрушення в роботі наші клієнти помітять уже в другій половині — наприкінці 2017-го. А на повне перетворення компанії — на таку, якою пишатиметься кожен українець, знадобиться приблизно 5 років.

— Редакція вивчила ситуацію в регіонах і з’ясувала декілька обставин. По-перше, значна частина поштарів працює на 1/2, а то і на 1/4 окладу (що становить заледве тисячу гривень). Це при тому, що керівництво «Укрпошти» має понад 300 (плюс бонуси) тисяч гривень на місяць.

— Це питання складається з двох частин. Перше — це, справді, те, що значна кількість наших поштарів працює на пів чи чверть окладу. Я щойно вже пояснив, звідки ця проблема взялась: «Укрпошта» багато років демонструвала прибуток, просто зменшуючи реальні виплати своїм співробітникам, переводячи їх на меншу ставку тощо. І тому ми категорично проти продовження демонстрації фіктивних прибутків за рахунок таких заходів.

Друга частина — це оплата праці керівництва компанії. Одразу важливо зауважити: це лише здається, що раніше керівництво отримувало низькі зарплати: низькими були формальні ставки зарплати, але до них ще йшли нарахування, премії, усілякі інші види доплат. Це дуже добре демонструє динаміка виплат зарплат у генеральній дирекції: незважаючи на прихід нової команди до керівництва «Укрпошти», реальні видатки на оплату праці в ІІІ кварталі 2016-го навіть зменшилися порівняно з ІІ кварталом 2016 року. Зокрема, зменшення витрат генеральної дирекції на оплату праці становило 8,8 млн. грн., зменшення по підприємству в цілому — 8,4 млн. грн.

Дешеві менеджери вже показали свою «ефективність»: розруха в усьому, корупція і відкати майже на всі поставки тощо. Людина, яка розпоряджається контрактами на мільйони гривень, не може отримувати 5000 гривень. Знання і репутація коштують дорого. Але знання і репутація нашої команди вже окупилися для «Укрпошти». Тільки зменшивши вартість усіх закупівель, що здійснювалися компанією,  на 30%, ми заощадили майже 50 млн. грн. у річному вимірі.

Я прихильник того, щоб були нормальні заробітні плати, нормальні системи контролю. Одним лише підвищенням зарплат нічого не вирішимо. Повинна бути індивідуальна система оплати праці. Один оператор обслуговує 100 клієнтів на день, а інший — 20. Їхня праця має оплачуватися по-різному. Якість обслуговування також повинна впливати на зарплату. Тому має змінюватися система мотивації і нарахування зарплати. Ми повинні заохочувати людей, які працюють більше і краще. Я проти зрівнялівки. Зарплата має бути прив’язана до результатів роботи. Хто більше і краще працює, той більше отримує. Простий базовий принцип. І у нас уже є прецеденти, коли хороші оператори в пілотних відділеннях отримують у рази більше, ніж їхні колеги, — бо працюють у рази ефективніше.

— Ігорю Юхимовичу, все ж хотілося б, щоб ви прокоментували той факт, що керівництво «Укрпошти» має понад 300 (плюс бонуси) тисяч гривень на місяць...

— Раз за разом держава натикається на те, що приходять дешеві управлінці, а потім у нас несподіванки в деклараціях. Я одним із перших керівників державних підприємств опублікував свою декларацію добровільно, щоб люди бачили, з чим я прийшов на цю посаду і з чим піду. Це непопулярно. Я розумію різницю між зарплатою поштаря та керівника. Але, хоч би як дивно нині це звучало, листоноша отримує так мало саме тому, що у нас раніше були дешеві менеджери. Вони просто не мали необхідних знань та компетенцій, щоб розвивати компанію, конкурувати за клієнтів, відповідати на виклики, що ставили та ставлять перед «Укрпоштою» стрімкі технологічні зміни у світі.

У нас лише 20% офісів обладнані комп’ютерами. Чому? Я прибічник того, щоб показати, що люди, які отримують нормальні заробітні плати, вигідні і для держави, і для співробітників. Тоді у них почнуть змінюватися зарплати, і ми не говоритимемо про те, щоб у нас не було багатих, а прагнутимемо, щоб не було бідних...

— Поштарі змушені, окрім безпосередніх обов’язків, займатися продажем харчових продуктів, миючих засобів тощо. Чи є для цього юридичні підстави (ліцензії, дозволи, фахова підготовка)? Чи дотримуються санітарні норми (збереження в холодильних установках, дотримання термінів споживання, контроль за якістю)? Чи проходять поштарі, зайняті продажем товарів, медичне обстеження?

— Треба розуміти, що роздрібна торгівля — важливе джерело доходів для «Укрпошти», яке дає змогу частково перекривати втрати, що вона несе через падіння обсягу надання поштових послуг та, як наслідок, необхідність утримувати величезну мережу збиткових відділень у найвіддаленіших куточках країни. Ми не можемо відмовитися від торгівлі, оскільки це означатиме втрату значної частки наших доходів. Але ми хочемо зробити торговельні операції «Укрпошти» більш цивілізованими. Щоб поштарі не примушували купувати, а щоб люди самі хотіли купити, і для цього потрібна конкурентна ціна. Закуповуватимемо те, що потрібно людям, наводитимемо лад з асортиментом, цінами, бо нині людям вигідніше в магазині купити, ніж у листоноші. Працюємо над вибудовуванням ефективної товарної лінійки і підвищенням прибутковості торгових операцій. Крім того, ми рухатимемося до централізації продажів, до створення стандартних вітрин, до товарів з урахуванням місцевих особливостей регіонів і т. д. Щодо санітарних оглядів: раніше вони не проводилися, але сьогодні «Укрпошта» почала вкладати гроші у те, щоб були санітарні книжки. Намагаємося у цьому питанні наводити лад.

— На сьогодні поштарі в регіонах практично не забезпечені транспортом. Старі велосипеди ремонтують власним коштом. Зміни ситуації передбачаються?

— Ми вже закупили 800 велосипедів і домоглися зниження ціни при закупівлі на 30%. Для цього запрошуємо на тендери виробників, а не посередників. Звичайно ж, активно працюємо над тим, щоб покращувати стан забезпечення транспортом наших поштарів. Нині розглядаємо різні варіанти того, який транспорт потрібно купувати.

— Свого часу було проведено оптимізацію поштової системи. Практично ліквідовані районні відділення і утворені центри поштового зв’язку, які об’єднали декілька відділень. Робилося це під гаслом покращення доставки, зокрема періодики, а також економії коштів, які мали йти на підвищення зарплат рядових поштарів. Усе відбулося з точністю до навпаки: зарплати зменшились, доставка погіршилась. Ви декларуєте чергове реформування. Є передчуття, що результат буде невтішним. Сьогодні доводиться констатувати, що нічого кращого керівництво «Укрпошти» не придумало, як продовжити практику подальшої оптимізації процесу (читай — скорочення штату, ліквідацію поштових відділень). Ви вважаєте, це нормально?

— За останні 5—10 років компанія не розвивалася, а тільки зменшувалася, щоб зберігати формальну прибутковість. Ми можемо показати прибуток — понад 53 мільйони гривень. Але коли жахливий стан інфраструктури, прибуток не є показником успішності підприємства. Цей прибуток формувався методами, які призводили до ще більшого занепаду підприємства. Наприклад, щоб показувати прибуток, значну кількість працівників «Укрпошти» за останні роки перевели на неповну зайнятість з 70 до 51 тисяч осіб. Якби сьогодні підприємство виконувало всі свої зобов’язання в строк, а всі співробітники працювали на повний день, збитки компанії в 2015 році становили б приблизно 400 млн. грн.

Щоб вивести «Укрпошту» з кризи, потрібні інвестиції у людей і залучення фахівців з ринку. Ми не говоримо про скорочення листонош або операторів, зміни стосуються лише адміністративного апарату. Ми не скорочуємо відділення, а навпаки минулого року відкрили 21 нове, зробили поточні ремонти в 252 відділеннях, капітальні ремонти — у 60. Ми змінюватимемо формат відділень, щоб вони були комфортними для наших клієнтів — і молоді, і літніх людей.

— Колись ви розповідали «Голосу України» про те, що для початку реформ треба здійснити повномасштабний аудит усіх сфер діяльності «Укрпошти», зрозуміти, яке майно у вас є, а якого немає, яке майно потрібне, а чого треба позбутися, визначити, скільки і яких працівників потрібно «Укрпошті». Чи завершився цей аудит і які його наслідки, які висновки можете зробити?

— Так, проведено і аудит, і оцінювання активів підприємства, і найближчим часом ми повідомимо про їхні результати громадськості, в контексті корпоратизації підприємства. Зараз же можу сказати, наприклад, про результати аналізу нерухомого майна «Укрпошти». Як з’ясувалося, у нас є 1,3 мільйона квадратних метрів нерухомості. Але саме функції управління, а не «освоєння» коштів на ремонтах, не було. Управління мережею теж не існувало. Через це нерухомість використовувалася вкрай неефективно. Раніше багато об’єктів здавалось за готівку, і держава цих грошей не бачила. Поштове відділення в невеликому містечку могло орендувати офіс площею 600 кв. м, ремонтувати його з року в рік, і ніхто не замислювався, що такий великий офіс під пошту не потрібен і простіше переїхати на сусідню вулицю. Понад 300 мільйонів гривень тільки операційних витрат підприємство вимушене щорічно робити на утримання свого портфеля нерухомості. Нині ми провели аудит, боремося з нелегальною орендою. Загалом, результати оцінювання майна підприємства показали масштаби неефективності використання цього майна та численні приклади, коли формально майно є, але фактично його вже давно немає: закуплених ІТ-програм насправді не існує, заявлені будівлі — це вже непридатні до використання руїни тощо.

— Як і раніше, періодику доставляють із значним запізненням, особливо в села, дуже часто щоденні газети доставляють тричі чи один раз на тиждень. Для щоденних газет — це втрата тиражів, а відтак, і доходів. При цьому, якщо втрачає редакція, то і «Укрпошта» також втрачає свої прибутки від передплати. Не варто забувати і державну функцію, яку виконують друковані ЗМІ, особливо державні, у реалізації якої бере участь «Укрпошта». Тим паче в період ведення проти нас гібридної війни, де інформаційна складова, війна за мізки людей, стоїть на першому місці. Як і коли планується виправити цю ситуацію?

— Сьогодні ми переглядаємо час доставки відправлень нашим клієнтам, зокрема, преси. З січня збільшили кількість магістральних поштових маршрутів.

«Укрпошта» відповідно до Закону «Про поштовий зв’язок» виконує функції національного поштового оператора, і в зв’язку з цим на підприємство покладено певні обов’язки перед державою і жителями України з надання універсальних функцій поштового зв’язку на всій території України за регульованими тарифами. Тобто ми забезпечуємо соціальну функцію, доставляємо листи і газети в найвіддаленіші села України. У різних державах до цього підходять по-різному. У багатьох країнах ці послуги неприбуткові. Якщо ми у село доставляємо одну газету, а для цього споряджаємо цілу машину, то така доставка буде золотою. Що роблять інші держави? Вони надають комплекс універсальних поштових послуг. Вони розуміють, що це неприбутково, і компенсують універсальним поштовим операторам відповідні витрати, які в цьому разі не можуть відмовитися від надання цих послуг. Для «Укрпошти» поки що — відкрите питання, як вирішувати цю проблему, над якою ми сьогодні активно працюємо.

— На сайті Мінінфраструктури розміщено законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок». Між іншим, усі користувачі сайту, ті, хто його переглянув, негативно оцінили цей проект нового життя української пошти. Хоча в ньому є певні позитивні моменти, які варто було б внести до чинного Закону «Про поштовий зв’язок». Отже, окремі норми зазначеного законопроекту, наприклад, за оцінкою Української асоціації видавців періодичної преси, можуть призвести фактично до знищення вітчизняної періодики, доставку якої пропонують внести до переліку універсальних поштових послуг. Ми також, як і «Укрпошта», виступаємо за створення прозорих, рівних та конкурентних правил гри на ринку поштових послуг, але застосовувати до вітчизняної преси умови доставки звичайної кореспонденції не можна. Це справді призведе до дуже значного її подорожчання і, як наслідок, знищення напрацьованої системи передплати.

— «Укрпошта» виступає за створення простих, прозорих і рівних правил гри для всіх учасників ринку поштово-логістичних послуг в Україні і динамічний його розвиток через посилення здорової конкуренції. Тому ми ініціювали спільне обговорення документа з Мінінфраструктури, приватними поштовими операторами. Законопроект потребує подальшого доопрацювання, щоб він відповідав розвитку ринку поштово-логістичних послуг.

У редакції, що була запропонована, проект закону призвів би до збільшення собівартості надання послуг поштового зв’язку, а також ускладнив, а не спростив би умови роботи поштово-логістичного бізнесу в Україні. Після обговорення законопроекту всіма учасниками ринку, представниками делегації ЄС Мінінфраструктури прийняло рішення доопрацювати законопроект та створило спеціальну робочу групу.

— Чи планує «Укрпошта» обговорення формування тарифів на свої послуги? Коли нарешті стане відомо громадськості, як здійснюється формування тарифів фактично монополіста на ринку поштових послуг в Україні?

— По-перше, немає підстав говорити, що «Укрпошта» — монополіст. Абсолютно ні — і це засвідчить будь-який аналіз ринку та доходів національного та приватних операторів. Але, хай там що, ми виступаємо за прозорість роботи всіх операторів (і своїх, і наших конкурентів). Щодо тарифів — ми розробили пропозиції про перегляд деяких із них, оскільки, як показав проведений нами детальний аналіз існуючих на підприємстві тарифів, багато з них є економічно невиправданими. Я думаю, найближчим часом ми активно спілкуватимемося із суспільством з цього приводу. Ми маємо збалансувати, з одного боку, соціальну функцію «Укрпошти», потребу забезпечити доступні тарифи для соціально незахищених громадян та водночас ми як державна компанія просто не маємо права працювати у збиток.

— Центр зв’язків з громадськістю «Укрпошта» поширив інформацію, де зазначається, зокрема, що «законопроект пропонує включити до переліку універсальних поштових послуг пересилання періодичних друкованих видань». Пропонується обговорити цю норму. Варто взагалі зняти її, оскільки, як стверджують фахівці, вона може призвести до зникнення вітчизняної преси, яка ваша думка?

— Ми є лише одними з багатьох сторін, кого зачіпає цей законопроект, ця норма для нас не є критичною чи пріоритетною, тому, думаю, фінальна версія законопроекту міститиме норми, що будуть прийнятні для всіх.

— Наголошується на фінансових вигодах перетворень і, зокрема, на нових тарифах для періодики. Щоб остаточно зняти питання, можливо, варто створити спільну групу (Рахункова палата, податкова, правники, представники друкованих ЗМІ, поштарі) і перевірити обґрунтованість можливих змін тарифів? За різними оцінками робота з періодикою становить 5—7% від усього обсягу послуг «Укрпошти». Невже ця частка є тим тягарем, який тягне на дно усю поштарську систему? Невже лише підвищення тарифів для періодики врятує «Укрпошту»? Світовий досвід свідчить, що держава у різний спосіб підтримує періодику. Зокрема, зниженими тарифами на доставку. А ви говорите про необхідність їх збільшення. І це при тому, що цілком очевидним є той факт, що друковані ЗМІ є не бізнесовими проектами, а швидше суспільно-політичними. Чим поясните свою позицію?

— Це правда. В інших країнах поштові оператори часто отримують дотації від своїх урядів на надання збиткових послуг. Наприклад, пошта Франції отримує до 100 мільйонів євро субсидій саме на доставку газет по країні. Або інший приклад — у Словаччині порахували, що утримання неприбуткових поштових офісів коштує 10 мільйонів євро на рік. Створили спеціальний фонд і фінансують цю мережу. Україна теж повинна зробити стратегічний вибір. Є дуже велике соціальне навантаження на «Укрпошту». В деяких населених пунктах ми — і магазин, і пошта, і банк в одній особі. Але навіть при цьому, з урахуванням украй низької кількості клієнтів у таких відділеннях, у більшості сіл вони залишаються збитковими. Водночас, якщо не буде національного поштового оператора — держава просто втратить контакт із мільйонами своїх громадян. Тому це питання, справді, слід вирішувати системно, і тут потрібне системне бачення питання з боку держави. Саме воно, зокрема, і має лягти в основу нової версії закону про поштовий зв’язок, про який ми говорили.

Але маємо розуміти, що тут далеко не все залежить від «Укрпошти». Ми — державна компанія, з величезним обсягом регулювань і багато в чому, зокрема і у роботі з друкованими ЗМІ, ми дуже зарегульовані (в тому числі і в питанні заборони надавати збиткові послуги).

— Держава передбачила компенсатори для «Укрпошти» саме за надання послуг видавцям періодики: зменшена оплата за телефонний зв’язок; мінімізована орендна плата за приміщення; передбачені відшкодування з державного бюджету. Якщо ви не користуєтеся такими вигодами, то це ваші проблеми. Але щодо відшкодування, то треба вирахувати витрати на доставку періодики, надходження від дотацій, економію на телефонному зв’язку, оренді, комунальних послугах, а тоді подивитися на різницю і визначити, доплачувати «Укрпошті» чи ні. Адже вже була ситуація, коли «Укрпошта» брала з редакцій до 80% передплатної вартості. Тоді профільне міністерство за участю відповідного комітету парламенту, Національної спілки журналістів доказово переконало, що тарифи завищені. Можливо, варто все-таки розглядати партнерство періодика — «Укрпошта» окремо?

— Ми готові співпрацювати з будь-якими учасниками ринку. Тут нічого приховувати. Але я би хотів наголосити. Ми нічого не отримуємо із бюджету і живемо лише на ті гроші, що заробляємо. Як самоокупне підприємство ми розраховуємо винятково на ті доходи, які отримуємо. Тому будь-яке рішення виходитиме з цього базового посилу. Я впевнений, що ми знайдемо рішення, яке буде привабливим для усіх сторін.

 

ВІД РЕДАКЦІЇ

Хай хоч і не відразу, а за два місяці, керівництво «Укрпошти» таки спромоглося відповісти на наші запитання. Формально воно так, але все ж залишається відчуття незавершеності. Навряд чи уважного читача, так само, як і нас, задовольнять запевнення керівника державного підприємства у тому, що «...успіх «Укрпошти» визначають насамперед інвестиції в інфраструктуру, розширення фінансових послуг, розвиток продажів і виведення нових продуктів, спрощення лінійки послуг...» Як сказав живий класик: «нєпєрєводімая ігра слов», а ми додамо — де годі шукати якогось змісту. Досить сумнівними видаються також сентенції пана Смілянського про «дешевих менеджерів і управлінців» та «несподіванки в деклараціях», після чого він сам спростовує свої слова, посилаючись на те, що й до нього керівництво «Укрпошти» було не з дешевих, а з приходом нової команди реальні видатки на оплату праці навіть зменшилися порівняно з попередніми періодами. Схоже, розмірковування про дешевих і дорогих керівників, скоріше за все — гучні слова, а от про те, як підняти зарплати листоношам і наблизити умови праці до більш-менш пристойних, поки що не йдеться. Навряд чи допоможуть розв’язати цю проблему і 800 велосипедів та комп’ютери, про які розповів керівник «Укрпошти».

Хоч як ми намагалися почути думку керівництва «Укрпошти» про нові тарифи для періодики, пропонуючи навіть створити спільну групу з представників зацікавлених сторін, щоб перевірити обґрунтованість можливих змін, наш співрозмовник, на жаль, відбувся загальними фразами про готовність до співпраці. І не більше того. А шкода.