Учорашнє засідання уряду прем’єр Володимир Гройсман розпочав із критики учасників енергетичної блокади, назвавши її початок у розпал опалювального сезону «нечесним та безвідповідальним вчинком» по відношенню до всіх українських громадян.

 

«Якщо справжні патріоти хочуть Україні добра, то вони мають розуміти, що треба зробити сьогодні і що треба в перспективі. А розпочинати енергетичну блокаду в розпал опалювального сезону — це не зовсім чесно по відношенню не до мене, а по відношенню до українських громадян», — сказав глава уряду та закликав учасників блокади до професійного та якісного діалогу.


Прем’єр зауважив, що ніколи не виключав можливості перекриття російським агресором залізничних шляхів, тому влітку минулого року й було утворено Енергетичний штаб для підготовки до зими. «З першого дня я говорив про те, що ще з літа нам треба швидко накопичувати стратегічні запаси антрацитового вугілля, яке нам потрібне для сталого проходження опалювального сезону. Щодня я говорив, що сьогодні-завтра або післязавтра росіяни обов’язково пере-
криють залізничне сполучення для того, щоб здійснити тиск на Україну, в тому числі використовуючи енергетичні важелі», — сказав він та додав, що при цьому «ніколи не думав, що це перекриття і цю енергетичну блокаду буде створено деякими українськими громадянами».


Запевнивши, що уряд має чіткий план щодо захисту українських громадян та національної економіки від ризиків, які несе енергетична блокада, прем’єр, однак, зазначив, що ці дії таки несуть загрозу «віялових» відключень, зупинки роботи металургійних підприємств та, як наслідок, уповільнення зростання національної економіки. «У середньостроковій перспективі — 1—3 роки — у нас немає іншої альтернативи, ніж антрацитове вугілля. Я думаю, що всі це розуміють. Але, можливо, у когось є абсолютно інша мета — довести Україну до відчаю», — запитав В. Гройсман і запропонував міністру енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насалику поінформувати про ситуацію із заміщенням вугілля антрацитової групи та наслідками за-провадження тимчасового надзвичайного стану в енергетиці.


Міністр зауважив, що ця робота розпочалася далеко не сьогодні, адже, наприклад, введення влітку минулого року в експлуатацію лінії електропередач Рівненська АЕС—підстанція Київська дало змогу повніше використовувати потужності Рівненської та Хмельницької АЕС, що в результаті дало можливість замістити 1,4 мільйона тонн антрацитової групи вугілля. У травні 2016 року також розпочато програму з переведення другого і п’ятого енергоблоків Зміївської ТЕС з антрациту на інші марки вугілля. Ця робота має бути завершена у другому-третьому кварталах цього року. «Що дає ця програма? Вона дає змогу замістити 1 мільйон тонн антрациту на вугілля газової групи», — сказав І. Насалик та додав, що ці блоки було вибрано через можливість їхнього швидкого та з найменшими витратами переоснащення. Ще один проект — із будівництва повітряної лінії Запорізька АЕС—Каховка — має бути реалізовано до вересня 2017 року, що дасть змогу вже до кінця року замістити 750 тисяч тонн антрацитового вугілля. А завершення у цьому році будівництва гідроакумулюючих станцій на Дністровській ГЕС зекономить ще 700 тисяч тонн антрациту. «Якщо зберемо всі ці проекти разом, то побачимо, що йдеться про заміщення майже 3,5 мільйона тонн вугілля антрацитової групи. І ця програма триватиме й надалі», — підкреслив міністр.


Оцінюючи запровадження тимчасового надзвичайного стану в енергетиці, міністр поінформував, що коли в травні минулого року АЕС виробляли 47 відсотків електроенергії, то вже під час минулих вихідних їхня частка сягнула 62 відсотків. Ці та інші заходи дали можливість перейти від споживання 40 тисяч тонн вугілля антрацитової групи на добу до 17—18 тисяч тонн. «Блокада триває вже 25 днів і, за великим рахунком, на сьогодні вже мали б розпочатися «віялові» відключені, однак, як бачите, система поки що працює в штатному режимі», — зазначив І. Насалик.


Кабінет Міністрів ухвалив рішення про виділення 113 мільйонів гривень для виплати одноразової допомоги родинам Героїв Небесної Сотні та постраждалим під час Революції Гідності. «Уряд третій рік поспіль виділяє грошову допомогу учасникам подій на Майдані. Ці герої віддали найдорожче — свої життя і здоров’я. Тому вкотре скажу, що гроші не можуть повернути ані того, ані другого, однак така допомога — це найменше, що ми можемо зробити для героїв та їхніх родин», — зазначив Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів.


На початку засідання члени уряду вшанували хвилиною мовчання пам’ять Героїв Небесної Сотні.