У Полтавському краєзнавчому музеї відкрили виставку «Пан півень — Будимир». У такий спосіб тут пошанували один із символів нинішнього року, не озираючись на китайський та інші екзотичні календарі. Хто сказав, що червоний півень має прилітати до нас тільки зі Сходу?
На знімку: серед багатьох експонатів «півнячої» виставки чи не найоригінальнішим виявився стільчик-гойдалка Миколи Зацеркляного.
Адже він був і залишається постійним героєм нашого фольклору та найрізноманітніших видів українського народного мистецтва. Тільки для цієї експозиції з музейних фондів відібрали десятки творів із його зображеннями. Представлено тут датовані ХІХ—ХХ століттями декоративні миски й тарелі, фігурний посуд, писанки, вишивку, дерев’яні пряникові форми, мальованки, вибійки, листівки, живописні полотна...
Справді оригінальними виходили художні вироби з дерева та тематичні композиції у знаних кременчуцьких майстрів Миколи і Тетяни Зацеркляних. Зверталися до «півнячої» теми й корифеї репрезентованої тут опішнянської кераміки — Іван Гладиревський, Остап Ночовник, Василь Омеляненко та Гаврило Пошивайло. У своїх творах вони зуміли передати багатоманіття народних уявлень про знакового птаха.
Для наших предків він був і Будимиром, тобто провісником нового дня, і уособленням відважного захисника своєї сімейки, охоронця домівки, гордовитого красеня, задерикуватого хвалька тощо. Навіть коли йшлося про віщуна біди, пов’язаної з вогнем, півень зазвичай попереджав про небезпеку й застерігав людей від необачності.
Зрештою, «перші», «другі» чи «треті» півні не втомлюються співати для нас і в комп’ютерну еру. Закликаючи не «клювати» на всуціль комерціалізоване нав’язування всілякої екзотики та частіше озиратися на своє, рідне. Саме про це вкотре нагадує відвідувачам незвична музейна експозиція.
Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора.
Полтава.
