Попри численні звіти влади про те, що на Хмельниччині чимало зроблено для впровадження енергоощадних технологій, економії блакитного палива та його заміщення, з’ясувалося, що за минулий рік споживання газу не тільки не зменшилося, а навпаки зросло на понад 53 мільйони кубометрів. ПАТ «Хмельницькгаз» протранспортувало майже 690 мільйонів кубометрів газу. До того ж якщо раніше на збільшення цих обсягів впливали переважно промислові споживачі, то тепер з усіх категорій споживачів обсяги використання природного газу найбільше наростило населення — на 14 відсотків.

Статистика виявилася вражаючою. Адже ще рік тому на Хмельниччині говорили про загальне зменшення використання газу аж на 21 відсоток. Причому найбільше скорочення відбувалося саме у побутових та промислових споживачів: відповідно на 18 та 33 відсотки. Але тепер у приватних оселях знову стали палити більше. Чому?

До пояснень, що на такий стрибок вплинула холодніша зима, можна поставитися доволі скептично, адже середні кліматичні показники не так уже різко й змінилися. Зате в іншій причині — збільшенні кількості субсидіантів — можна не сумніватися. Якщо позаторік державною допомогою на газ користувалися 184 тисячі подолян, то минулого року — 255 тисяч. А після призначення субсидії у багатьох родинах не поспішають економити енергоносії. Адже кошти в рамках державної допомоги надають на підставі встановлених соціальних норм та не залежать від фактичного використання енергоресурсу. Тож випалити своє намагаються майже всі.

Така ситуація мала б бути на руку самим газівникам: що більше продають — то більша і виручка. Однак вони кажуть, що нинішня система субсидій негативно позначається на діяльності підприємства. Хоча населення і купує більше газу, проте 85 відсотків загальної виручки становлять субсидії. А це не реальні гроші, а лише бюджетні зобов’язання, що оформляються взаємозаліками.

Хоч як дивно, та попри всі заходи економії, бюджетники та підприємства збільшили споживання теплоенергетики відповідно на 6 та 4 відсотки. Натомість єдиною категорією споживачів, яка продовжує економно використовувати енергоресурс, залишається промисловість. За рік вона скоротила своє споживання газу на 7 відсотків. Хоча саме виробничники за послуги із транспортування газу сплачують «живими» грошима. І така тенденція спостерігається вже не перший рік.

Уже за кілька тижнів в області розпочнеться міжопалювальний період. Побутові споживачі на деякий час забудуть про свої платіжки за тепло та газ. Але для енергопостачальної компанії саме розпочинається пора, коли треба братися до основних робіт з ремонту та модернізації газових мереж та споруд. Та через брак обігових коштів робити це стає дедалі важче.

На перший погляд, споживача не мали б особливо турбувати ці внутрішньовиробничі проблеми. Але всім зрозуміло, що в кінцевому підсумку, коли застаріле устаткування почне виходити з ладу, все це так чи інакше позначиться на ньому. І де гарантія, що платити за нього через нові підвищені тарифи не доведеться саме йому?

Субсидії, які зняли соціальне напруження, так і не розв’язали загальних проблем енергетики. Хворобу не вилікувано. Її тільки загнали вглиб.

Ірина КОЗАК.

Хмельницький.