ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА

Ранкове засідання 23 травня


Парламент розглянув блок питань інформаційної політики та реклами. У цілому прийнято проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації» (№ 5313), який передбачає запровадження україномовних квот на українському телебаченні, — 75 відсотків ефіру мають становити україномовні телепередачі та фільми. Законопроект розроблено депутатами з різних фракцій, підтримати його до парламенту прийшли видатні діячі культури.


Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Вікторія Сюмар наголосила, що законопроект входить до сфери інформаційної безпеки держави. Законом пропонується внести зміни до статті 10 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» з метою закріплення законодавчих гарантій використання державної мови у телерадіоефірі, а також встановлення мінімальної частки телевізійних передач, в тому числі передач новин, державною мовою протягом доби.

 

Юрій Буглак, Тетяна Ричкова.

 

Олег Ляшко, Вікторія Сюмар, Андрій Лозовoй.

 

Олег Березюк, Роман Семенуха, Олег Лаврик.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Зокрема, передбачається встановити, що для загальнонаціональних телеканалів частка передач та фільмів українською мовою має становити не менш як 75 відсотків протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00 (прайм-тайм). А для регіональних телеканалів — на рівні 50 відсотків. Новини державною мовою мають становити не менш як 75 відсотків від загальної тривалості всіх передач новин. При цьому допускається використання інших мов без дублювання та озвучення при репортажах з місця подій, коментарях запрошених осіб тощо. Усі радянські фільми, відзняті до 1991 року, не перекладатимуться, але будуть субтитровані українською мовою.


Законопроект розглядали за повною процедурою, з голосуванням за всі поправки, на яких наполягали народні депутати. Зокрема, пропонувалося проводити не тижневий, а щодобовий моніторинг дотримання україномовних квот на теле- та радіоканалах, щоб у прайм-тайм не лунала російська мова. Однак Вікторія Сюмар наголосила, що запропонована редакція законопроекту є компромісом між різними політичними силами, закликавши підтримати законопроект на захист української мови у вітчизняному телеефірі.


«Ми всі були у вишиванках минулого четверга, треба не на тілі Україну мати, а в серці», — зауважила Вікторія Сюмар. «Цей закон позбавляє залишків тоталітарного минулого», — наголосив, у свою чергу, і Голова Верховної Ради Андрій Парубій. Законопроект із техніко-юридичними правками набрав 269 голосів.


У першому читанні прийнято законопроект про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності), № 3454. Ним пропонується заборонити розміщення реклами та на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, а також на опорах зовнішнього освітлення. Автор законопроекту Ольга Червакова продемонструвала фото недавнього нещасного випадку в Житомирі, де хлопчик отримав відкриту черепно-мозкову травму внаслідок падіння електроштанги від тролейбуса, що врізалася у рекламний щит.


Ухвалено у цілому Верховною Радою законопроект, внесений Президентом України як невідкладний, про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг (№ 6437). Представник Президента України у Верховній Раді Ірина Луценко, представляючи законопроект, нагадала, що у 2009 році Україна ратифікувала Конвенцію про права осіб з інвалідністю та взяла на себе низку зобов’язань, у тому числі щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на освіту. В Україні на сьогодні майже 10 відсотків особливих дітей потребують реалізації свого права на освіту.


Законопроектом, зокрема, передбачається: закріпити право на освіту осіб з особливими освітніми потребами і надати їм можливість отримувати освіту в усіх навчальних закладах, у тому числі безоплатно в державних і комунальних навчальних закладах за місцем проживання; запровадити дистанційну та індивідуальну форми навчання; визначити поняття «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне навчання». Школи матимуть право створювати інклюзивні класи та групи для дистанційного навчання. Фінансування заходів відбуватиметься за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.


З 1 вересня 2016 року Міністерство освіти разом з благодійним фондом Петра Порошенка за участі дружини Президента реалізували пілотний проект щодо розвитку інклюзивної освіти у Запорізькій, Хмельницькій, Житомирській та Дніпропетровській областях. Проект проводився як у навчальних закладах, школах-інтернатах для дітей із особливими потребами, так і у звичайних загальноосвітніх. Перший заступник голови Комітету з питань науки та освіти Олександр Співаковський наголосив, що законопроект дозволить дітям із особливими потребами проходити соціалізацію зі звичайними дітьми, а звичайним дітям більше спілкуватися із дітьми з особливими потребами. Профільний комітет одностайно підтримав цей законопроект. Володимир Литвин («Воля народу») запропонував внести до законопроекту поправку, щоб органи місцевої влади забезпечували підвезення дітей із особливими потребами до шкіл. А також уважніше поставитися до шкіл-інтернатів для дітей із особливими потребами, щоб їх не позакривали, бо такі тенденції вже є, зокрема, на Житомирщині. Олег Березюк («Самопоміч») запропонував віддати місцевим органам влади 5 відсотків надходжень від ренти за надра, а також від землі та використовувати ці кошти на виконання закону. Юрій Павленко (Опозиційний блок) наголосив, що для реалізації закону необхідно буде надрукувати спеціальні підручники (зокрема, шрифтом Брайля).


Ірина Луценко запевнила, що наявні інтернати для дітей-інвалідів не будуть закриті після ухвалення цього законопроекту і запропонувала поправку про підвезення дітей до навчальних закладів. Голосування за даний законопроект об’єднало сесійну залу — «за» проголосували 297 депутатів.


Фракція Блоку Петра Порошенка запропонувала запросити до Верховної Ради Генерального прокурора України Юрія Луценка. Про це повідомив з парламентської трибуни голова фракції Артур Герасимов. Депутати проголосували запросити Генпрокурора до парламенту в середу о 12.30. Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що мав попередню розмову з Юрієм Луценком. Виступ Генпрокурора у парламенті триватиме півгодини, потім ще півгодини депутати ставитимуть запитання Генпрокурору.


Під час пленарного засідання головуючий повідомив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об’єднання «За розвиток концесійного будівництва доріг», головою якого обрано Антона Яценка.


За основу прийнято законопроект про внесення зміни до статті 48 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо строку зберігання передач (№ 5607). Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків (№ 2897) за результатами обговорення відхилено.

Дослівно

Артур Герасимов, голова фракції Блоку Петра Порошенка:


— Відбувається багато інсинуацій, політичних спекуляцій стосовно діяльності Генерального прокурора України. Тому, щоб зняти напругу, позбавити різного роду критиканів підстав для огульної, безпідставної критики, фракція партії «Блок Петра Порошенка» пропонує запросити Генерального прокурора у сесійну залу з тим, щоб народні депутати могли і почути, і поставити свої запитання Юрію Луценку.