ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА

Ранкове засідання 8 червня

 


Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України), який закріплює стратегічний курс на членства в НАТО.


Глава парламенту Андрій Парубій, який представляв цей законопроект, нагадав, що в липні виповнюється 20 років з дня підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору.


«Це один з основоположних документів у відносинах України з НАТО. Угода була підписана Україною, Генеральним секретарем НАТО Хав’єром Соланою та лідерами 16 країн—членів НАТО 9 липня 1997 року під час Мадридського саміту. Тому вже давно настав час чітко законодавчо встановити наш безпековий зовнішній курс — курс на членство в НАТО», — сказав він, наголосивши, що єдине об’єднання вільних країн, яке може ефективно боротися проти російської агресії, — це Північноатлантичний союз.

 

Олексій Мушак, Сергій Березенко.

 

Тетяна Острікова, Павло Унгурян.

 

Олег Березюк.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

А. Парубій підкреслив, що наша армія за три роки боїв на східному фронті стала однією з найефективніших військових потуг на європейському континенті, тому членство України в НАТО також посилить сам альянс.


«Ми єдина армія в світі, яка має досвід боротьби з однією із найбільших глобальних небезпек у світі — агонізуючою ядерною недоімперією Путіна, тому логічне продовження боротьби — це подальше реформування армії до стандартів НАТО», — зазначив він та підкреслив, що зараз курс на НАТО має найвищу консолідовану підтримку українського суспільства з часів відновлення незалежності.


«Цим законопроектом ми незворотно закріплюємо в законах «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» та «Про основи національної безпеки України» головний безпековий курс України — членство в НАТО», — сказав Голова Верховної Ради та висловив переконання, що «Північноатлантичний щит, зміцнений Україною, стане надійним бар’єром від московської орди, яка ніколи не змириться з існуванням вільної України на її кордонах».


Заступник голови Комітету у закордонних справах Борис Тарасюк повідомив, що комітет пропонує ухвалити цей законопроект в цілому. «Агресія Російської Федерації проти України, анексія частини української території поставили перед нашою державою невідкладне завдання щодо реального забезпечення національної безпеки країни. Досвід низки держав—сусідів України свідчить, що в нинішніх умовах як найефективніший інструмент забезпечення безпеки, збереження територіальної цілісності та суверенітету вони розглядають структури колективної безпеки, що функціонують на засадах прогресивних демократичних цінностей, найбільш дієвою з яких є Організація Північноатлантичного договору і суттєве розширення цієї організації за останні роки переконливе цьому підтвердження», — сказав він та підкреслив, що Україна має достатні політико-правові передумови для повного інституційного зближення з Північноатлантичним альянсом, серед яких і відоме рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про однозначне визнання майбутнього членства України у цій організації.


Під час обговорення Олег Березюк («Самопоміч») зазначив, що жити на межі з віковічним ворогом, який сотні років знищує українську людину та українські цінності, без армії та без захисту неможливо. «Чому впродовж 20 років гальмувалося бажання України бути частиною безпекової системи Європи проти деспотії і авторитаризму? Тому що це інтерес ворога, щоб Україна не мала своєї армії і не була учасником безпекових систем», — сказав він та нагадав, що курс до членства в НАТО також задекларовано в Коаліційній угоді.


Олег Ляшко (Радикальна партія) наголосив, що коли б Україна була членом НАТО, то не було б російської агресії. За його словами, сьогодні потрібно виправити колективну помилку всього попереднього керівництва України, яка призвела до того, що свого часу було зірвано надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. «Тодішня влада, тодішній Прем’єр-міністр зробили все, щоб заблокувати надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО», — підкреслив він.


Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, реагуючи на закиди О. Ляшка, нагадала, що 11 січня 2008 року особисто підписала звернення про надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. «Але коли Янукович прийшов до влади, все це було зупинено», — сказала вона та запевнила, що вступ до НАТО є програмною засадою партії «Батьківщина».


Перший заступник глави парламенту Ірина Геращенко, висловлюючи позицію фракції Блоку Петра Порошенка, зауважила, що ненадання Україні у 2008 році Плану дій щодо членства в НАТО насамперед пов’язане з тим, що на той час український політикум не продемонстрував консолідованої позиції. Вона зазначила, що фактично у 2008 році лише Президент Віктор Ющенко та фракція «Наша Україна» чітко виступали проти російської агресії в Грузії та за членство України в НАТО, однак більшість тогочасних народних депутатів не відгукнулися на заклик зібратися на позачергове засідання парламенту. «Підписаний лист і консолідована позиція — це дуже різні речі», — сказала вона та закликала ухваленням цього рішення «спокутувати попередній гріх». А стосовно перспектив членства в НАТО, то І. Геращенко нагадала, що іще недавно скептики так само стверджували, що Україна ніколи не отримає безвізу та що поки у нас війна на Донбасі, не буде ратифіковано Угоду про асоціацію з ЄС. «Перемагають ті, хто вірить в Україну», — заявила І. Геращенко.


Народні депутати не змогли ухвалити в першому читанні та повернули на повторне перше читання законопроект про внесення змін до законів України «Про комітети Верховної Ради України» та «Про центральні органи виконавчої влади» (щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств). Глава парламенту Андрій Парубій, який є автором цього законопроекту, зазначив, що головним його завданням є покращення співпраці між урядом та парламентом.


«Цим законопроектом пропонується зменшення кількість комітетів Верховної Ради відповідно до кількості міністерств. Логіка змін в тому, щоб кожному міністерству відповідав профільний комітет, бо хоча координація роботи Кабінету Міністрів і Верховної Ради цього скликання є, мабуть, найкращою за всі роки незалежності України, я переконаний, що таке рішення дозволить ще більше покращити нашу співпрацю», — зазначив А. Парубій та додав, що зменшення кількості комітетів — це ще й значна економія бюджетних коштів. Однак попри те, що цей законопроект мав вступити в дію з початком роботи Верховної Ради наступного скликання та що його розроблено на виконання рекомендацій місії Європарламенту і постанови парламенту від 17 березня 2016 року «Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України», достатньої кількості голосів для його ухвалення поки що не знайшлося.


«Час говорити правду — в Україні немає безоплатної медицини», — зазначила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, представляючи у першому читанні урядовий законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№ 6327). Вона повідомила, що до першого читання цей законопроект доопрацьовувала робоча група, до якої увійшли представники семи фракцій та восьми парламентських комітетів. «Цим законопроектом ми гарантуємо українцям три речі. По-перше, ми переходимо на міжнародні стандарти лікування та діагностики, що підтримує понад 50 відсотків громадян. По-друге, запроваджуємо принцип «гроші ходять за пацієнтом», тобто Національна служба здоров’я заплатить із казначейських рахунків тій лікарні, яку обрала людина і де їй надали якісні послуги — цей принцип підтримує понад 80 відсотків громадян. По-третє, ми запроваджуємо однаковий для всіх державний гарантований пакет медичних послуг, що підтримує 90 відсотків громадян», — повідомила в. о. міністра. При цьому передбачається, що повна оплата з держбюджету поширюватиметься на медичні послуги і лікарські засоби на рівні первинної, екстреної, а також паліативної медичної допомоги.


Народний депутат Олег Мусій, який представляв альтернативний законопроект № 6327-1, заявив, що представлений в. о. міністра охорони здоров’я документ треба було б назвати «про позбавлення українців будь-яких фінансових гарантій отримання медичної допомоги».


Звинувативши авторів урядового законопроекту у спробі побудови нових корупційних схем, оскільки, за його словами, на рівні центрального органу влади буде сконцентровано 80 мільярдів гривень, які зараз передаються на місцевий рівень як медична субвенція, він зазначив, що ухвалення альтернативного законопроекту дозволить зменшити корупційні ризики на 80 відсотків. «Я пропоную відправити на суттєве доопрацювання законопроект Гройсмана-Супрун, бо змінити його під час підготовки до другого читання неможливо», — сказав О. Мусій.


Співдоповідач, голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова повідомила, що цей законопроект розглядався саме її комітетом, а не Комітетом з питань охорони здоров’я тому, що попередній його варіант передбачав запровадження державного медичного страхування. За її словами, комітет пропонує ухвалити допрацьований робочою групою урядовий законопроект у першому читанні за умови врахування низки застережень народних депутатів щодо перегляду статей, зокрема тих, які передбачають зобов’язання пацієнтів до співоплати деяких медичних послуг за рахунок власних коштів.


Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, у свою чергу, висловила думку, що ці законопроекти не потрапили на розгляд до її комітету з порушенням Регламенту. «Чому ці законопроекти не потрапили до Комітету з питань охорони здоров’я? Тому що Міністерство охорони здоров’я і Кабмін не спромоглися за останній рік дати відповіді на запитання, що входитиме в базовий, гарантований пакет медичної допомоги, скільки коштує ця допомога, скільки потрібно буде платити людям по співоплаті», — сказала вона та підкреслила, що члени комітету підтримують медичну реформу, але хочуть отримати відповідь, чи не стане гірше від цих законопроектів. І, відповідаючи, О. Богомолець заявила, що, наприклад, будуть позбавлені права просто потрапити до лікарні психічно хворі, люди не зможуть отримати довідку про розтин, оскільки послуги патологоанатомічної служби не належать до гарантованих державою, на планову операцію фактично не зможуть потрапити діти з вадами розвитку, діти-сироти та пенсіонери, адже вони постануть перед необхідністю за це доплачувати.


Після бурхливого обговорення законопроект № 6327 ухвалено в першому читанні — «за» проголосували 227 народних депутатів. А от пов’язані із попереднім законопроекти «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№ 6329 та № 6329-1), які стосуються створення нової моделі фінансування медичної галузі, поки що було відхилено.


Перед перервою парламентарії розпочали розгляд законопроекту «Про Конституційне провадження».


Глава парламенту Андрій Парубій оголосив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об’єднання «Парламентарії за мир».