Перше, що приємно вражає у цьому медичному закладі, — повсюдна стерильна чистота. Усе — обладнання, меблі, навіть сходові майданчики, коридори, кабінети і палати — сяє блиском і свіжістю. Важко навіть повірити, що лікарні понад 120 років, її історія охоплює, по суті, три століття, а творили її багато поколінь медиків, які стояли на сторожі здоров’я залізничників.
Головний лікар Леся Дрофа (друга праворуч) обговорює з колегами результати планового обходу операційного блоку.
Фото автора.
Завідувач відділення спеціалізованої хірургічної допомоги лікар-офтальмолог вищої кваліфікаційної категорії Ірина Рижій проводить обстеження пацієнтки.
Підготовку хворої до безконтактної ультразвукової літотрипсії (дроблення каменів у нирках та їх видалення) здійснюють лікар-уролог вищої кваліфікації кандидат медичних наук Олег Лобода та старша медсестра Людмила Шакирова.
Фото надано медичним закладом.
«Попри складнощі з фінансуванням прагнемо все-таки розвиватися, зберігати кращі традиції і надбання, надавати якісні медичні послуги», — розповідає Леся Дрофа. Водночас вона зазначає, що відомча система охорони здоров’я завжди була більш фінансованою і контрольованою, ніж загальнодержавна. Це обумовлюється прямим підпорядкуванням відомству, життям і роботою в тому числі й медиків за окремими законами, постановами і наказами. Плюс конкретною їх відповідальністю за долю і працівників, і галузі. Адже наша місія, зазначає керівник, — не просто стояти на сторожі здоров’я залізничників. Від його стану значною мірою залежить функціонування галузі, безпека руху на залізниці, пасажирів, наголошує головний лікар. Тому свята справа — профілактична робота, диспансеризація машиністів, оглядачів, операторів, касирів, диспетчерів, тобто всіх, хто працює на залізниці. Постійні медичні огляди працівників передбачено наказом № 240, який є своєрідною Конституцією «Укрзалізниці». Не обминають увагою і членів їх сімей, у тому числі дітей, пенсіонерів галузі.
— Скільки я працюю, стільки є свідком бажання декого з високих міністерських кабінетів «забрати», «передати», — каже Леся Дрофа. — І шкода, що значну кількість дорожніх медичних закладів останніми роками ліквідовано. Зруйнована система, де все було підлагоджено, працювало, як годинниковий механізм. Від маленьких амбулаторій до відділкових і дорожніх лікарень.
Упевнена: наша медицина має переорієнтуватися на профілактику здоров’я, впровадження здорового способу життя, наголошує головний лікар. Вона висловлює переконання, що всі працівники галузі повинні проходити медогляди у своїх відомчих медичних закладах, а не в комунальних, де складно проконтролювати диспансерні заходи. І резюмує: хоч як це складно сьогодні через зруйнування відомчої медичної системи, великі відстані від місць роботи і помешкання залізничників до лікарняних закладів, треба все-таки цього прагнути.
Віктор КУРГАН.
ДОВІДКОВО
У Дорожній клінічній лікарні № 2 працюють 396 лікарів та 420 медсестер, діє 12 відділень. Заклад обслуговує понад 50 тисяч пацієнтів із трьох областей. У лікарні давно запроваджено систему медичного страхування.
