Це дата, яка нагадує про мужність, жертовність та щоденну працю тих, хто обрав справою свого життя служіння людям у найекстремальніших ситуаціях. Це свято не лише військовослужбовців і працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а й усіх громадян, які залучаються до справи порятунку, — добровольців, волонтерів, лікарів, саперів, водолазів, альпіністів-рятувальників.
День рятівника був офіційно встановлений указом Президента України від 12 вересня 2008 року. Для дати обрали 17 вересня — день вшанування ікони Божої Матері «Неопалима Купина», яку вважають покровителькою пожежників і рятувальників.
Історія українських служб, що відповідають за безпеку населення, сягає глибоких коренів. Перші організовані пожежні дружини з’явилися на українських землях у XIX столітті. Згодом ці формування переросли у професійні пожежні частини. У другій половині
XX століття виникли аварійно-рятувальні підрозділи, які ліквідовували наслідки катастроф на шахтах, заводах, транспорті. Найскладнішим випробуванням для українських рятувальників стала Чорнобильська катастрофа 1986 року. Саме тоді пожежники та ліквідатори першими вступили у бій із радіаційною загрозою, багато з них віддали життя, щоб врятувати мільйони інших. Правонаступником цих структур є Державна служба України з надзвичайних ситуацій, створена у 2012 році. Вона об’єднала пожежну охорону, цивільну оборону та спеціалізовані аварійно-рятувальні підрозділи.
Сучасні рятівники — це ціла когорта спеціалістів, які борються з різними видами небезпек. Серед них: пожежники та працівники аварійно-рятувальних частин; сапери та піротехніки, які знешкоджують вибухонебезпечні предмети; водолази, які шукають та рятують людей на воді; авіація ДСНС, яка гасить масштабні лісові пожежі чи доставляє допомогу у важкодоступні райони; кінологи зі службовими собаками, які допомагають знаходити постраждалих під завалами; медичні підрозділи екстреної допомоги.
Емблемою ДСНС є восьмикутна зірка з гербом України в центрі. Вона символізує світло, що пробивається крізь темряву небезпеки. За час існування незалежної України сотні рятівників загинули при виконанні службових обов’язків. Вони віддали найдорожче — власне життя, щоб врятувати інших. Їхні імена увічнюють у пам’ятних дошках, а їхній приклад стає уроком мужності для молодих поколінь.
Війна, розв’язана росією проти України, додала рятувальникам ще більше роботи. Щодня вони виїжджають на ліквідацію пожеж після обстрілів, розміновують поля, будинки й дороги, рятують мирних жителів з-під завалів. За даними ДСНС, з 2022 року сапери знешкодили сотні тисяч боєприпасів, а пожежно-рятувальні підрозділи здійснили десятки тисяч виїздів у зонах бойових дій. У період повномасштабної війни професія рятувальника стала однією з найнебезпечніших у державі. Попри обстріли, авіаудари, міни на полях працівники ДСНС продовжують виконувати свій обов’язок. Це справжній фронт — фронт порятунку. Свято нагадує: герої живуть серед нас. Вони не завжди на перших шпальтах газет чи телебаченні, але саме вони першими приходять на допомогу.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
