Вечірнє засідання 5 вересня
У перший день нової сесії Верховна Рада ухвалила першу концептуальну реформу — освітню. Розглянувши всі поправки, подані до другого читання, депутати 255 голосами «за» ухвалили в цілому законопроект про освіту (№ 3491-д). Не голосували в повному складі фракція «Опозиційний блок» та група «Відродження». Уряд і профільний комітет наголошували, що законопроект сприятиме підвищенню якості освіти в Україні та приведенню її до європейських стандартів.
Законопроект розглядався за повною процедурою. Після постатейного розгляду понад 1300 поправок перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський зачитав узгоджені пропозиції до законопроекту. Найсуперечливішою виявилася стаття 7 законопроекту «Мова освіти». Після міжфракційних консультацій вирішено, що до 4 класу представники нацменшин у місцях їх компактного проживання матимуть змогу навчатися у спеціальних класах не лише державною українською мовою, а й рідною. А з 5 класу — державною. Згідно із законопроектом мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Водночас одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома та більше мовами — державною, англійською чи іншими офіційними мовами Євросоюзу.
Основні зауваження парламентаріїв у поданих поправках до законопроекту стосувалися збільшення термінів навчання у середній школі — з 11 до 12 років, фінансування середньої та профтехосвіти (депутати наголошували на потребі фінансувати освіту з держбюджету, а не з місцевих бюджетів), забезпечення за рахунок бюджету перевезення дітей у сільській місцевості до освітніх закладів шкільними автобусами (а не за рахунок батьків, як пропонувалося у законопроекті). Депутати вимагали зберегти безплатне забезпечення учнів підручниками, а дітей-сиріт — харчуванням, збільшити зарплати вчителям та викладачам, не скорочувати чисельність сільських шкіл та закладів профтехосвіти, не зменшувати кількість предметів, які викладатимуть дітям, зберегти пільговий вихід на пенсію вчителям тощо.
Зокрема, було підтримано поправку про збільшення зарплати вчителям — через п’ять років ставка вчителя найнижчої категорії становитиме 6500 гривень (чотири прожиткові мінімуми для працездатних осіб). Ця норма поступово вводиться в дію з 1 січня 2018 року. Хоча спочатку пропонувалось встановити зарплату вчителям на рівні трьох мінімальних зарплат — 9600 гривень. Закон набуде чинності з дня, наступного після його опублікування.
Які основні новації освітньої реформи?
— Навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається: для початкової освіти — з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти — з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої освіти — з 1 вересня 2027 року.
— Повна загальна середня освіта в Україні складатиметься з: обов’язкової початкової освіти (чотири роки); базової середньої освіти (п’ять років); профільної середньої освіти (три роки).
— Вчителі працюватимуть за контрактами.
— Директори шкіл призначатимуться за конкурсним відбором строком на шість років і не більш як два строки підряд.
— Обов’язкова атестація та сертифікація педагогічних працівників — не рідше як раз на п’ять років. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову 20-відсоткову надбавку до заробітної плати.
— Можливість отримання фінансової державної підтримки чи пільгового кредитування для здобуття професійної та вищої освіти.
— Надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво чи придбання житла або надання службового житла педагогам.
— Безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням для сільських учителів (у межах встановлених норм), якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
— Створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
— Виділення асигнувань з Державного та місцевих бюджетів на освіту в розмірі не менш як 7 відсотків ВВП.
— Державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів.
— Наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не повинна перевищувати 30 учнів, а у сільських школах — не менше п’яти осіб.
— На базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган — Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства проводитимуть інспектування закладів освіти.
За рішенням погоджувальної ради 6 вересня народні депутати працювали у комітетах, комісіях і фракціях.
Коментар
Міністр освіти і науки Лілія ГРИНЕВИЧ:
— Прийнятий документ — це шанс для нашої системи освіти до змін, адже без нових можливостей, закладених в закон, розвиток був би неможливий. Однак попереду багато копіткої роботи. Найважливіші механізми, такі як, наприклад, незалежна сертифікація для вчителів, потребують прийняття ще багатьох актів, в яких чітко буде виписано ці процедури. Ми маємо їх створити, це важка, але приємна робота.
