Реформа: пілотний проект

 

Пішов третій рік від початку реалізації у трьох областях України — Вінницькій, Дніпропетровській і Донецькій — та в місті Києві пілотного проекту реформування в нашій країні системи охорони здоров’я. Наскільки ефективно воно здійснюється? Як оцінюється фахівцями, медиками-практиками, вченими, громадянами, політиками? Який позитивний досвід уже є і що заслуговує подальшого поширення на всю територію країни? На які проблеми слід звернути увагу, щоб внести корективи в розпочату перебудову важливої в суспільстві галузі? Ці та інші актуальні питання визначатимуть зміст журналістських матеріалів, які відтепер постійно і акцентовано публікуватиме «Голос України» під рубрикою «Медицина. Реформа: пілотний проект». Перші з них — у сьогоднішній добірці.

Одразу сім альтернативних видів зв’язку (!) матимуть бригади швидкої медичної допомоги на Вінниччині після створення єдиної оперативно-диспетчерської служби. Роботи фінансуються в рамках пілотного етапу національного проекту «Вчасна допомога». На технічне забезпечення нової установи державою виділено десять мільйонів гривень. Понад чотири мільйони витрачено на будівництво та облаштування споруди. Про те, яким буде «командний» пункт для «швидкої», розповідає головний лікар Вінницького обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Анатолій Пірникоза.

На виклик виїздить бригада з найближчої точки базування

За день до спілкування з керівником Центру у Вінниці працювали фахівці однієї з міжнародних компаній у галузі сучасних комунікацій спільно з керівником національної програми «Вчасна допомога». За словами співрозмовника, наприкінці лютого до установи надійде обладнання, з допомогою якого здійснюватимуть зв’язок з усіма бригадами «швидкої допомоги». Монтаж планують завершити орієнтовно протягом трьох місяців.

— Завдяки сучасному технічному обладнанню центру, а відповідно служби швидкої допомоги наш диспетчер матиме можливість зв’язуватися з бригадами «швидкої» одразу за сімома видами зв’язку, — каже Анатолій Пірникоза. — Один із них — супутниковий. Нарешті ми перестанемо залежати від покриття оператора мобільного зв’язку, коли в одному місці воно є, а в іншому — немає. Через це скористатися зв’язком не завжди вдається. Під час мого спілкування з розробниками програми і фахівцями, які здійснюватимуть монтаж обладнання, вони запевнили, що надалі у цьому не буде жодних перепон.

Центр, відкритий торік, розміщено в новозбудованому приміщенні на території обласної клінічної лікарні імені Пирогова. На першому його поверсі обладнано кімнату для технічного «серця» — так співрозмовник називає серверну. Другий поверх відведено для операторів-диспетчерів. Їх розташують у двох кімнатах. У центрі вже працюють інші служби, чергують бригади «швидкої», роботою зайняті бухгалтерські працівники. На обох поверхах є сучасні побутові кімнати, санвузли, душова. У класі для занять лікарі з районних станцій швидкої допомоги вдосконалювали навички надання первинної допомоги пацієнтам із складними захворюваннями серцево-судинної системи. Як пояснив головний лікар, ідеться про застосування препарату під назвою металізе. З його допомогою  не тільки вдається врятувати пацієнту життя, а й убезпечити його від інвалідності, що може наставати в разі інсульту.

Після технічного обладнання єдиної оперативно-диспетчерської системи, дзвінки на телефон «103» з будь-якого населеного пункту області прийматимуть ось у цих кімнатах, — продовжує розповідь головний лікар. — Перед диспетчерами на екрані в он-лайн режимі буде не тільки розташування районних станцій і пунктів швидкої допомоги. Вони також бачитимуть, в якому місці перебувають автомобілі, що вже виїхали на виклик. Тобто одразу можна буде або перенаправити бригаду медиків, які в дорозі, або доручити зробити це персоналу найближчого до хворого пункту базування бригад «швидкої допомоги».

Формуючи мережу новоствореного центру, в регіоні «стерли» межі обслуговування за принципом, що діяв раніше. Тоді бригади не виїжджали за територію свого району.

— Погодьтеся, що це була хибна практика, — каже Анатолій Васильович, звертаючи водночас увагу на карту області з позначками сучасної мережі базування станцій і пунктів швидкої допомоги. На прикладі Чечельницького району, де раніше працював головним лікарем, показує, що є населені пункти, звідки значно ближче до сусіднього райцентру Бершадь, ніж до Чечельника. «Однак ми гнали транспорт через весь район, — продовжує співрозмовник. — Втрачали час, змушували нервувати хворого. Категорія часу в разі виклику лікарів — найважливіша, особливо, коли йдеться про захворювання серцево-судинної системи. Тепер схема інша. На виклик до хворого виїздить бригада з найближчої точки базування».

У віддалені райони — літаком і гелікоптером

Для надання невідкладної допомоги тут виїздять не тільки на автомобілях. До найвіддаленіших районів, одним з яких є уже згаданий Чечельницький, — від обласного центру майже двісті кілометрів. Не набагато ближче до Бершаді, Піщанки. Понад 150 кілометрів до Ямпільського та Крижопільського районів. У разі потреби надання екстреної допомоги хворому в умовах обласної клінічної лікарні чи столичних медичних закладів у розпорядженні центру є два засоби транспортної авіації — літак Ан-2 і гелікоптер Мі-2. Придбали їх за кошти обласного бюджету на місцевому авіазаводі, там і переобладнали під медичні потреби.

— Спочатку ми мали тільки літак, — розповідає Анатолій Пірникоза. — Але, з’ясувалося, що не в кожному з віддалених райцентрів є пристосовані місця для приземлення. На таке зауваження обласна влада зреагувала тим, що виділила кошти ще й на придбання гелікоптера.

Півгодини затратив екіпаж літака, щоб здолати понад 170 кілометрів і доставити з Піщанського району до обласної клінічної лікарні хвору з патологією нирок. Протягом минулого року екіпажі здійснили загалом 13 вильотів. Частину з них за межі області. Так, до Донецького центру травматології та ортопедії транспортували постраждалу в автомобільній аварії. Здійснювали рейси до Ужгорода і Києва. Один політ санавіації у межах області стає приблизно у вісім тисяч гривень. Головний лікар наголошує, що за виклики екстреної допомоги пацієнти грошей не платять.

— Торік усі потреби центру було профінансовано на сто відсотків, — уточнив Анатолій Пірникоза. — Сподіваємося на таке само забезпечення в 2014-му. Головний лікар звертає увагу, що очолювана ним установа є комунальним закладом, створена рішенням сесії облради й утримується за кошти обласного бюджету. Ще раз наголошує на суттєвих змінах, що їх зазнала система екстреної допомоги упродовж останніх років, відколи на території області реалізують пілотний проект реформи медицини.

— Ми змінилися на краще, і наші пацієнти уже схвально оцінили такі зрушення, — каже на завершення співрозмовник. — Утім, головний біль у медиків бригад «швидкої» ще залишається. Спричинений він, щоправда, іншою, здається, одвічною проблемою — поганими дорогами. Є такі населені пункти, до яких не так просто дістатися автомобілем. Доставляючи хворого такою, з дозволу сказати, дорогою, в медиків починає боліти не тільки голова, а й серце. Що вже казати про хворого...

 

Вінницька область

Фото надано Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

ДОВІДКОВО

Вінницький Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф об’єднує в собі шість станцій швидкої медичної допомоги та 50 пунктів, з яких 15 — постійно діючі, решта — тимчасового базування. На базі районних лікарень створено 26 відділень екстреної медичної допомоги. Парк санітарних автомобілів збільшено вдвічі, до 162 одиниць. Прибуття бригад на виклик у межах десяти хвилин у місті становить 88,7 відсотка, у сільській місцевості норматив у 20 хвилин дотримано у 83,5 відсотка від усіх викликів.

 

Для доставки важкохворих у стаціонар обласної  чи столичних лікарень у розпорядженні Центру екстреної медичної допомоги є літак і гелікоптер санітарної авіації.