Парламентська хроніка
Ранкове засідання 20 вересня


Верховна Рада продовжила розгляд поправок до проекту закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів (реєстр. № 6232). Цей законопроект, як відомо, містить понад чотири тисячі поправок. За три попередні дні депутати розглянули понад 1200 поправок.

 

Андрій Іванчук, Ніна Южаніна.

 

Наталія Королевська, Оксана Продан.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

 

Така низька активність із підтримки поправок, на думку деяких депутатів, спрямована на затягування часу і саботування розгляду пенсійної та медичної реформ. «Ця цинічна гра відбувається для того, щоб показати недієздатність парламенту», — вважає позафракційний Остап Єднак, і для цього використовуються формальні Регламентні механізми.


Артур Герасимов (БПП) переконаний, що у сесійній залі відбувається атака на судову й пенсійну реформи. «Я вважаю це неприпустимим. Судова реформа має ключове завдання — замінити корумповану систему часів Януковича. Так, у нас є дискусія щодо реформи, але це добра справа. Але коли відбуваються технічні затягування, які мають на меті зірвати ухвалення — це зовсім інше», — заявив він.
Щодо пенсійної реформи, парламентарій зауважив, що вона дозволяє з жовтня цього року підвищити пенсії.


Водночас Роман Семенуха («Об’єднання «Самопоміч») назвав пенсійну реформу імітацією. За словами обранця, документ має дві мети: виконати вимогу МВФ про скорочення фіскального розриву Пенсійного фонду України, насамперед за рахунок підняття пенсійного віку для окремих категорій громадян, і одноразово дешево дати подачку людям.


«Дуже часто цю псевдореформу нам подають під виглядом справедливості. Але про яку справедливість можна говорити, якщо ми пропонуємо окремим категоріям громадян, які не винні, що в 90-ті роки працювали не офіційно, збільшити їхній пенсійний вік фактично до 65 років. І це тоді, коли середній вік життя чоловіків в Україні становить 64—66 років. Про яку справедливість ми говоримо, якщо не зупиняємо підняття пенсійного віку для жінок до 60 років. У Європі справді на пенсію виходять у 63—67 років, але тоді справедливіше було б спочатку провести справжню медичну реформу, подовжити середній вік життя українців і лише після того починати дискусію про підняття пенсійного віку», — сказав обранець. Крім того, додав він, для нових пенсіонерів із першого січня 2018 року пенсії стануть на третину менші. «До того ж уряд на три роки заморожує один із ключових показників для розрахунку пенсій — середню зарплату. Я вважаю, що уряд має припинити шантажувати парламент цією законодавчою ініціативою. Скасувати ганебний, дискримінаційний податок для працюючих пенсіонерів — це обов’язок уряду й парламенту. Проіндексувати пенсії уряд мав змогу ще у 2016 році, для цього не потрібен закон», — наголосив Р. Семенуха.


На його переконання, солідарна система — це братська могила не лише для пенсіонерів, а й для всієї країни. Адже вона не в змозі забезпечити не те що мінімальну пенсію, а й мінімальний соціальний прожитковий мінімум. Єдине рішення, вважає депутат, — запровадження другого накопичувального рівня, який, своєю чергою, стимулюватиме розвиток третього — недержавного пенсійного забезпечення. «Лише це дає шанс, що майбутнє покоління матиме гідну пенсію, а країна — майбутнє», — констатував він під час виступу на початку ранкового засідання.


Позафракційний Олег Мусій повідомив, що Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я на своєму засіданні одностайно підтримав вимоги представників акції медиків біля Верховної Ради. Серед них, зокрема, містяться пункти про необхідність призначити міністра охорони здоров’я, який відповідатиме за посилення діяльності галузі під час впровадження медичної реформи. А також щодо збільшення обсягу медичної субвенції на 2017 рік на рівні не менш ніж 3,9 млрд. грн. для забезпечення своєчасної та у повному обсязі зарплати працівникам закладів охорони здоров’я, погашення заборгованості з виплати зарплат, скасування зрівнялівки в оплаті праці лікарів та медсестер тощо. Підтримані комітетом вимоги підписали 100 тисяч медичних працівників.


Крім того, на початку ранкового засідання від імені двох фракцій «Радикальна партія» та «Об’єднання «Самопоміч» із заявою виступив Олег Ляшко. Він повідомив, що його фракція напередодні мала зустріч з урядовою командою на чолі з міністром соціальної політики Андрієм Ревою, під час якої обговорювали пенсійну реформу. За словами політика, радикали головну ідею реформи вбачають у підвищенні пенсій. «Ми вимагаємо від уряду, по-перше, підвищення заробітних плат. Адже низька зарплата — це мала пенсія», — наголосив він і додав, що мінімальна зарплата повинна бути не менш як 5 тис. грн. По-друге, радикали вимагають підвищити прожитковий мінімум не на 5 відсотків, як пропонує уряд, а не менш як на 15. По-третє, враховувати в страховий стаж, який дає право на отримання пенсії, період навчання у вишах. По-четверте, підвищити мінімальну пенсію з 940 грн. (її отримують півмільйона людей старшого віку) до рівня прожиткового мінімуму, щоб вона була щонайменше 1,5 тис. грн. Крім того, радикали вимагають скасувати зрівнялівку та індексувати пенсії для тих, хто має великий трудовий стаж.


Від «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка» виступив Максим Бурбак. Він повідомив, що напередодні завдяки громадськості НАБУ порушило справи щодо розслідування корупційних діянь Сергія Льовочкіна. «На третій рік після перемоги Революції Гідності колишнього керівника адміністрації Президента, який уже живе в Ростові чи Москві, притягують і будуть розслідувати всі його діяння. Але турбує одне питання — чому це зайняло три роки і потребувало впливу громадськості?» — зауважив депутат.


У цьому контексті він торкнувся питання затягування розгляду судової реформи і закликав колег активніше працювати і висловився, що готовий робити це навіть вночі, відповідна практика, мовляв, у депутатів є.


Натомість Іван Крулько заявив, що «Батьківщина» (поправки представників переважно цієї політичної сили розглядалися протягом пленарного засідання), як боролася, так і далі послідовно обстоюватиме кожну поправку в кодексах. «Саме заради того, щоб показати, наскільки недосконалий документ подали до Верховної Ради. Якщо кожна наша поправка приноситиме конкретні результати, щоб захистити права людей, ми будемо це робити. Тому наберіться терпіння і працюймо за Регламентом», — заявив він.


Власне, протягом дня депутати розглянули понад сто поправок. Проте жодна з них не набрала достатньої кількості голосів для підтримки.


Закриваючи ранкове засідання, Голова Верховної Ради нагадав, що до першого жовтня парламент має розглянути пенсійну реформу, тож пропонуватиме, щоб у четвер сесія працювала без перерв і до вичерпання порядку денного. Водночас він звернувся до профільного комітету з проханням провести системну роботу на комітеті, щоб зняти більшість питань і на розгляд виносилось менше правок.

Дослівно 

Максим БУРБАК, лідер фракції «Народний фронт»:


«Нині ми чуємо від колег по опозиції, що кодекси треба розглядати ретельно. Так, правильно, але не ховайтесь за процедурою, ви перетворили розгляд на фарс. Не зволікайте час, адже у нас на порядку денному ще одне надважливе завдання — пенсійна реформа, якої чекають 9 млн. пенсіонерів, котрі з 1 жовтня отримають суттєве підвищення виплат».