З поверненням десяти тисяч демобілізованих на Львівщині розпочалися дискусії, хто ефективніше займається реабілітацією колишніх воїнів АТО. Поки що найкращий досвід демонструє у Львові Центр надання послуг учасникам бойових дій на вулиці Пекарській.
Санаторій, земля і водійські права
Це була стандартна процедура. Демобілізований військовослужбовець приходив до районного відділу соціального захисту, де його ставили на облік як учасника бойових дій. Для реабілітації пропонували поїхати з дружиною відпочити, наприклад, у санаторій, у містечко Хирів віддаленого Старосамбірського району. Більшість про такий санаторій чули вперше. Трускавець знали, Моршин, Модричі, а Хирів — ні.
Можна було піти вчитися на курси англійської мови або на курси водіїв. Також у соцзабезі нагадували, що для отримання земельної ділянки для ведення садівництва можна звернутися в управління земельного кадастру.
У далекий і невідомий санаторій їхали рідко. За дачною ділянкою теж не поспішали, бо виділяли їх далеко від населеного пункту. А коли через півроку прийшли оформляти документи в автошколу, то дізналися, що ця програма у Львівській області вже не діє: немає грошей. Телефонуйте, може, ще з’являться кошти.
Соцзабез на перших порах виділяв по 5,6 тис. грн. для навчання на водійських курсах. Програма була досить ефективною. Молоді хлопці два з половиною місяці вливалися в нові колективи і швидше адаптувалися до мирного життя. Зрештою, з’являлися перспективи, особливо безробітним, влаштуватися на роботу водієм. І що важливо, тут не виникало лазівок для зловживань. Все відкрито і прозоро.
На жаль, ця програма на Львівщині у другому півріччі залишилася без фінансування. Як розповів «Голосу України» начальник центру АТО при ОДА Василь Мартиняк, для навчання демобілізованих на курсах водіїв для Львівської області виділили 1,9 млн. грн. Уже освоєно всі кошти. Департамент соціального захисту населення замовив додаткове фінансування, але коли воно надійде, поки що невідомо.
Тепер найчастіше про учасників АТО згадують на Львівщині у трьох випадках. Перший, коли керівники області зустрічаються із сім’ями загиблих та пораненими.
Другий — коли виникають скандали з невиділенням земельних ділянок. Особливо це стосується невеличких містечок, районних центрів. Землі мало, а виділяти ділянки під будівництво колишнім воїнам — жодного прибутку.
Третій випадок — це акції протесту, в яких беруть участь воїни АТО. Їх часто використовують політики і бізнесмени під час конфліктних ситуацій.
Про середньостатистичного учасника бойових дій, а таких більшість, нині згадують дуже рідко. Вони залишені самі на себе та свої родини.
Тим часом нещодавно оприлюднили тривожну статистику: в Україні за два роки 500 учасників АТО позбавили себе життя, а на Львівщині — понад 40. І ця статистика війни буде ще довго про себе нагадувати.
Правда, є поодинокі випадки, коли демобілізовані мають свій бізнес і досягли успіху. У центрі Львова учасники АТО відкрили кафе «Патріот». Простенький дизайн, фотографії із зони бойових дій, прапори військових підрозділів — все тут нагадує про військову службу. Ціни демократичні. Атмосфера доброзичлива. Можна відпочити і розслабитися. Працівники кафе взяли шефство над пораненими у військовому госпіталі. Часто до них навідуються з піцою «Патріот».
Найбільш системно працюють із демобілізованими у Львові в Центрі надання послуг учасникам бойових дій на вулиці Пекарській. Протягом року сюди звернулося майже 10 тисяч осіб. Тут можна отримати інформаційні, соціальні, психологічні та юридичні послуги. На сайті центру постійно є інформація про вакансії для учасників АТО. Минулого тижня пропонували працевлаштуватися майстром зі складання корпусних меблів. Тут координують різноманітні освітні, культурні та розважальні проекти і програми.
Найбільше навантаження припадає на прийом документів на декілька видів допомоги учасникам бойових дій. Це одноразова допомога на дороге лікування, на оздоровлення дітей. Якщо демобілізованому воїну необхідне лікування, яке не пов’язане з проходженням служби, наприклад онкологічне захворювання, тоді він звертається по допомогу до Центру надання послуг.
Виділяють кошти
Одна з найскладніших програм — це захист інтересів учасників АТО, яка передбачає виплату одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань і забезпечення житлом у будинку для сімей загиблих. Протягом 2017 року допомогу по 100 тисяч грн. отримали 660 осіб на загальну суму 66 млн. грн. Така програма діє тільки у Львові для тих, кого призвали на службу з цього міста.
Перелік послуг, які надає Центр на вулиці Пекарській у Львові, досить широкий. Тут можна подати заявки на вступ до гаражного кооперативу, записатися на навчання ІТ-спеціальностей, пройти психологічні тренінги, долучитися до майстер-класів, відвідувань театрів та кіно.
Як вважає заступник керівника Центру надання послуг учасникам бойових дій Любов Вознюк, головний принцип їхньої роботи – рівний – рівному, бо серед його працівників є учасники АТО, волонтери і переселенці зі сходу.
Це поки що єдиний такий центр в Україні – його досвід нині переймають інші міста.
Центр надання послуг, громадські організації – це прекрасно, але все починається із спілкування з конкретними людьми. Неодноразово доводилося спостерігати в соціальних службах, як на прийом приходять колишні воїни АТО. Як їх тримають у чергах по годині, хоч видати довідку можна за п’ять хвилин. Як у поліклініці сердита докторша нарікає, звідки ви стільки посвідчень набрали, вас стало так багато, як чорнобильців. Як водії в маршрутках зачиняють двері перед учасником бойових дій, який має право на безплатний проїзд. Це все ніби дрібниці, але з таких непорозумінь формується загальна картина ставлення до воїнів, які стали на захист своєї Батьківщини у складний час.
Доктор психології Френк Пьюселік, ветеран війни у В’єтнамі, під час тренінгу з воїнами АТО в Україні розповів, що йому знадобилося 15 років постійної роботи над собою, щоб повернутися до нормального життя. У боях у В’єтнамі загинуло 58 тисяч американських солдатів. За різними даними, після війни наклали на себе руки понад 40 тисяч ветеранів.
Богдан КУШНІР.
Львівська область.
