На завершення медового сезону бджолярі Херсонщини підраховують не кількість меду в бідонах, а втрати бджіл у вуликах. Адже загибель та отруєння комах унаслідок їхнього контакту з дедалі більш потужними інсектицидами та пестицидами набуває загрозливих масштабів. Дійшло до того, що деякі власники пасік навіть побоювалися вивозити їх на поля у час цвітіння соняшнику, аби не наразитися на вбивчу хімію. Та це не дуже допомогло — адже бджола за солодким нектаром летить далеко і в своїх пошуках легко може дістатися околиці населеного пункту.
«Гадаю, не помилюся, коли скажу, що минулого літа всі пасіки краю тією чи іншою мірою постраждали через застосування агресивних хімікатів. Я свою пасіку з села Таврійського у Голопристанському районі навіть не вивозив. Але і за таких обставин у мене сорок відсотків бджіл отруїлися, а з них десь відсотків п’ять загинуло. Та невідомо, які наслідки це принесе у майбутньому», — нарікає голова Спілки бджолярів Херсонщини Юрій Лавриненко.
Пасічники зрозуміли, що самі бджіл не збережуть — для захисту постачальниць благодатного меду розпочали пошуки впливових союзників. 
Декого навіть устигли знайти: домовилися про співробітництво із регіональним підрозділом Держпродспоживслужби України. Звісно, не йдеться про те, що наступного сезону інспектори контролюючого органу за «наводкою» пасічників шукатимуть винуватців отруєнь бджіл і масово штрафуватимуть їх.
Потрібна радше консультативна допомога: пасічників залучатимуть до інспекторських виїздів у села, аби спільно говорити з директорами та агрономами сільгосппідприємств про застосування безпечних речовин для обробки посівів та садів, попереднє інформування власників пасік про обприскування насаджень тощо. До нового сезону навіть планують підготувати та роздати просвітницькі листівки на цю болісно важливу для бджолярів тему. Коли ж до когось не дійде, Держпродспоживслужба надаватиме пасічникам юридичну допомогу для перемовин із винуватцями отруєнь, а за необхідності — і для подання судових позовів про відшкодування завданих збитків.
Власне, аграрії самі мають бути кревно зацікавлені у співробітництві з бджолярами: не секрет, що бджоли над полем — це не тільки мед, а ще й збільшення врожайності. Та якщо домовитися не вдасться, це означає: вже за лічені роки звичного гудіння бджіл над квітками можемо й не почути. Адже мертві бджоли, як відомо, не гудуть.

Херсонська область.