Останніми роками ми безліч разів, наче папуги, повторюємо на всі лади: корупція, корупція! А що воно, це слово означає на ділі? То я вам скажу: це — неосвячене законом відчуження підприємств та гектарів землі, це — вищі від здорового глузду тарифи на обігрів осель, це — хабарі й непідйомні для пересічних українців розцінки на будь-які послуги. Корупція — це страшна машина підкупності й продажності, обману та провокацій, на якій їздять здебільшого авантюристи з можновладних структур.

Відкритий лист до керівників НАБУ, НАЗК та САП

Шановні панове! Ознайомившись із деякими, винесеними на суд громадськості перипетіями вашого намагання послужити Батьківщині на полі покарання владної злочинності, я зрозумів усю складність ситуації, до якої ви втрапили. Так, вам виділили чималі кошти для створення дуже потрібних суспільству установ, вам і вашим численним підлеглим призначили великі та надто великі зарплати, які ще можна збільшувати за рахунок премій. Та водночас вам визначили коло обов’язків, виконуючи які, ви маєте в межах чинного законодавства приборкувати корупцію. Вам також дали зрозуміти, що ви у своїх законних діях незалежні від владних структур.
Щоб бути лаконічним, порушуватиму питання не стільки правознавства, у яких не є фахівцем, скільки психології. Тож ваші установи можна порівняти з маленькими острівцями справедливості серед розбурханого моря правопорушень, хвилі якого часом можуть заливати й ваші береги. Бо ваші потенційні клієнти ще не сидять у в’язницях, вони ще керують людьми та ресурсами, тому, зрозумівши, що їм загрожують неслава й відсидка, вони спочатку пропонуватимуть вам частину награбованого лише за те, щоб ви дали їм спокій. Це може вас дуже розслаблювати й обеззброювати. Тому, щоб ви могли успішно виконувати покладені на вас суспільством високі обов’язки, маєте бути не лише знаючими фахівцями, а й людьми з непохитною мотивацією й крицевим характером.
Зізнаюся: коли дізнався, що ваші служби є цілком незалежними й самостійними, то дуже засумнівався. Адже в житті є чимало чинників, які нівелюють ці дорогоцінні якості. Треба бути дуже обачними, маючи на увазі думку древніх мудреців: той, хто завойовує світ, ризикує втратити власну душу. Але це — якщо поглянути на проблему з вашого боку. Якщо ж подивитись на неї очима владного корупціонера, взятого на приціл вашими службами, то вийде, що йому не залишається нічого іншого, як або купити вас, або знищити.
Отже, боротьба з корупцією — дуже серйозна річ. Тож для мене не була несподіванкою інформація про те, що якийсь клерк з адміністрації Президента запрошував керівницю НАЗК на килим. Ну, а вже про що вони спілкувалися, можна лише здогадуватися. Можливо, їй порадили обходити увагою корупційну діяльність перших осіб держави, зосереджуючись на другорядних діячах. Цей здогад підкріплюється наступною не надто активною, а в деяких моментах цілком провальною роботою ваших установ, які «жирних котів» не чіпають. Це значить, що інстинкт самозбереження виявився у вашій роботі головним, і що реальна загроза державі від ваших потенційних клієнтів вас аніскілечки не хвилює. Отже, величезні кошти, сплачувані народом як податки, пролітають через антикорупційну трубу, залишаючи в атмосфері лише сморід від спалених ілюзій. 
Тепер факт зустрічі антикорупційної леді з працівником Банкової начебто має розглядатися в суді. Суди в нас... Українці знають, чого варті наші суди. Вони здатні, якщо їх матеріально заохотити, ухвалити будь-яке рішення. 
Тож цілком не випадково, ви, керівники цих органів, опинившись усі разом у вузькому проміжку, від безсилля зробити хоч би щось корисне для України, зчепилися між собою в суперечці, головною думкою в якій було: сам дурень! Ця картина, коли «органи» самі себе ловлять, викликала б гомеричний сміх, якби не була такою сумною. Стало зрозуміло, що дехто з вас, фігурантів цього інциденту, втратив перспективу й саме тому розмінюється на не варті уваги блазенські штучки.
Справу треба негайно й докорінно виправляти. Не знаю, як на цю мою пропозицію поглянуть юристи, але здоровий глузд підказує, що вам, невдалим борцям із корупцією, особливо це стосується НАЗК, потрібен шеф, тобто помічник зі сторони, який працює у владних структурах, проте далекий від корупціонерів та їхнього натхненника — олігархату. Таким колективним шефом можуть стати, скажімо, представники з фракції радикалів та з групи націоналістів у парламенті, плюс — громадські організації.
Спільними зусиллями ви зможете зрушити напівмертву справу з місця й активізувати її. Результати колективної роботи стануть особливо помітними тоді, коли почне діяти Антикорупційний суд.

З повагою — 
Борис СИДОРЕНКО,
у минулому —
рядовий, офіцер, топограф, студент університету, газетяр, працівник обкому компартії, творчий працівник редакцій газет «Радянська Україна» та «Голос України», а нині — Заслужений журналіст України, пенсіонер.