З 1 вересня наступного року першачків навчатимуть відповідно до концепції «Нової української школи». З перетворень у початкових класах стартує реформа всієї системи загальної середньої освіти.
Фотоетюд Юрія ПЕРЕБАЄВА.
Потреби «Нової школи» враховані під час ухвалення державного бюджету: за словами профільного міністра Лілії Гриневич, на обладнання початкових навчальних закладів та створення нового освітнього середовища закладено майже мільярд гривень. Крім того, передбачено кошти на підвищення учительських зарплат.
Уряд вже має «дорожню карту» змін, конкретизовану у часі. Розпорядження «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» ухвалено ще в середині грудня. План передбачає створення іншої структури школи, розроблення нових проектів державних стандартів загальної середньої освіти та на їх базі — нових навчальних програм і підручників.
Школи отримають обіцяну академічну і фінансову автономію. Зокрема, протягом 2018-2019 років МОН та Мінфін мають забезпечити навчальним закладам можливість змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації, зі збереженням усіх податкових пільг. Керівників шкіл із 2019 року призначатимуть за результатами відкритого конкурсу, а вже з 2018-го має запрацювати механізм громадського нагляду за діяльністю навчальних закладів (у вигляді наглядової або піклувальної рад). Профільні старші класи з’являться не скоро. Втім, нарешті стало зрозуміло, яким чином уряд збирається створювати мережу профільних шкіл, які за первісним задумом мали існувати відокремлено. Відповідно до Плану заходів, вона буде сформована протягом 2019-2020 років «за результатами інвентаризації» наявних профільних шкіл, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а також реформованих шкіл-інтернатів (окрім закладів для дітей з порушенням інтелектуального розвитку).
Як відомо, концепція «Нова українська школа» передбачає зміну змісту освіти та підходів до навчання. За партою дитина має набувати необхідні в 21 сторіччі компетентності, отримувати не тільки знання, а й уміння застосовувати їх на практиці. Та чи всі педагоги готові їй допомогти? Відповідно до урядового Плану заходів, в Україні мають з’явитися сучасні професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи, вчителя-предметника та керівника закладу. Кадри вирішують долю реформ, тож їх підготовці приділятимуть особливу увагу.
«... найважливіше — це підвищення кваліфікації вчителів і їхня здатність переключитися з авторитарної педагогіки на педагогіку партнерства, — наголошує міністр освіти Лілія Гриневич. — Тому у нас більше 20 тисяч учителів пройдуть підвищення кваліфікації в першому півріччі 2018 року, щоб озброєними новими методиками заходити до дітей до першого класу».
З вересня наступного року всі першачки навчатимуться за новим державним стандартом початкової освіти, який за тиждень до Нового року ще не було затверджено Кабінетом Міністрів. Наступного року відповідно до цього стандарту мають бути розроблені типові освітні програми.
Було б добре, якби до вересня встигли надрукувати нові підручники. Підготовку та видання такої літератури для першокласників заплановано на третій квартал наступного року. Як доводить практика, зазвичай нові книжки не встигають завезти до початку занять.
Як повідомили в прес-службі МОН, на платформі EdEra працюватимуть онлайн-курси для підвищення кваліфікації вчителів, які братимуть перші класи «Нової української школи». А вже у січні 2018-го перепідготовку педагогів розпочнуть Інститути післядипломної педагогічної освіти. До 25 грудня 2017-го мали бути затверджені Кабміном та опубліковані положення про підвищення кваліфікації вчителів та відповідна програма. Експерти сумніваються у тому, що за таких шалених темпів вдасться вчасно «озброїти» педагогів «новими методиками».
Хай там як, а підкріплена бюджетним фінансуванням монополія державних інститутів післядипломної педагогічної освіти найближчим часом зберігатиметься. «Схвалення процедури визнання різних форм професійного розвитку у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників» перенесли на 2019 рік, а зміну фінансування цієї системи задля забезпечення «свободи вибору місця і форм професійного розвитку» — аж на 2020-й.
На сайті МОН «Нова українська школа» визначена «ключовою реформою Міністерства». Основна її мета — забезпечити високу якість освіти для кожної української дитини, незалежно від її соціального статусу та місця проживання. Для цього продовжать створювати опорні заклади та посилювати їх технічне забезпечення. Згідно з урядовим Планом заходів щороку, аж до 2020-го включно, в країні має з'являтися по сто опорних шкіл.
Анна СМІЛЯНСЬКА.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Про те, яких змін в освіті чекати наступного року, «Голосу України» розповів аналітик центру CEDOS Єгор Стадний:
«МОН зосередиться на шкільній реформі. По-перше, запрацює новий державний стандарт початкової освіти. По-друге, переглянуть підходи до підготовки кадрів. Зокрема, має з’явитися механізм надання послуг з підвищення кваліфікації вчителів на конкурентних засадах. Відповідні зміни передбачені законом «Про освіту», але на рівні підзаконних актів їх ще треба «дотиснути». Далі мусить запрацювати процедура добровільної сертифікації вчителів. Крім того, протягом 2018 року на папері має з’явитися концепція реформи педагогічної освіти.
Триватиме заплановане підвищення оплати праці вчителів. Бюджетом це передбачено. Хвилює ось що: яким буде рівень інфляції і чи не станеться так, що навіть з нових зарплат буде складно сплачувати «комуналку». Зміни у вищій освіті не в пріоритеті, хоча і над ними працюють — і в профільному департаменті Міністерства освіти, і в експертному середовищі. Якщо говорити про CEDOS, то ми займаємося новою моделлю фінансування вищої освіти. Кожна спеціальність має забезпечуватися відповідно до рівня затрат. Нині у нас природничі спеціальності, медики фінансуються майже так само, як і гуманітарії, а це хибний підхід. Крім того, фінансування має враховувати показники якості роботи університетів, і передусім — працевлаштування випускників, їх затребуваність на ринку праці. Нині це обговорюється в МОН та у профільному парламентському комітеті. Нова формула фінансування ВНЗ має з’явитися до червня 2018 року.
