Цієї зими можна і порадіти за сільгоспвиробників, і водночас їм поспівчувати. Бо, з одного боку, погода сприяє зміцненню сходів озимини, а з другого, не дозволяє тримати вирощені урожаї кукурудзи на полях: через підвищену вологість зерно дуже швидко псується. Тож багатьом аграріям доводиться істотно витрачатися на елеватори.

Оптимальна вологість зерна кукурудзи, яке зберігається на елеваторі — 14% плюс-мінус півпроцента. Однак коли збіжжя привозять з поля, його вологість може бути удвічі вищою. Щоб висушити зерно до потрібних кондицій, зазвичай спалюють газ, і ця ланка технологічного ланцюга є найдорожчою. А ще ж інші накладні витрати — аж до зарплати персоналу.

На знімку: «безгазовий» зерносушильний комплекс.

Фото надано автором.

На «Заводі Кобзаренка», що розташований у райцентрі Липова Долина на Сумщині, розробили зерносушильну конструкцію, використання якої дає змогу повністю відмовитись від газу. Замість нього спалюють тирсу, тріски та інші відходи деревообробки. Комплекс змонтували у селі Байрак. Він складається із теплового генератора, теплообмінника, транспортера, яким подається паливо, та інших, дрібніших деталей. Теплогенератор виготовили в

Польщі, а решту обладнання — на підприємстві у Липовій Долині.

Начальник відділу продаж «Заводу Кобзаренка» Микола Купко розповідає: відходи деревини подаються до теплогенератора на металевому транспортері, де нагріваються до температури в тисячу градусів. Після згорання палива температура повітря знижується, і сушать зерно кукурудзи вже за температури 110 — 130 градусів. Це приблизно стільки, як у добре натопленій сауні.

За словами Миколи Купка, при застосуванні нової, повністю «безгазової», технології сушіння зерна вартість одного тонно-процента зменшується до 5 грн. Тобто, щоб знизити вологість тонни зерна на один відсоток, треба витратити лише 5 грн. А коли спалювали газ, виходило 100 грн.

— Повних економічних розрахунків ще немає, — каже Микола Купко. — Але вже видно: економія буде у рази.

Власник і керівник ТОВ «Завод Кобзаренка» Анатолій Кобзаренко вважає: коли нова технологія запрацює і почне широко використовуватися, це стане справжньою українською сенсацією. Поки що новий зерносушильний комплекс працює у режимі тестування. Його продуктивність незначна: до 200 тонн кукурудзи на добу за умови її первісної вологості на рівні 25%.

Спробуймо підрахувати економію від переробки навіть таких незначних обсягів. Якщо зерно кукурудзи мало 25% вологості, а її знизили до 14% — це означає, що із застосуванням нової технології на кожну тонну витратили 55 грн, а на 200 тонн — 11 тис. грн. Якби спалювали не тирсу і тріски, а газ, витратили б у кілька разів більше. В Україні торік зібрали понад 20 млн тонн кукурудзи. Принаймні половина цього обсягу перебуває на елеваторах.

Якби для досушування не використовували газ, українські аграрії зекономили б не менш як 3 млрд грн коштів. Але це — згідно із найскромнішими підрахунками. Реальна економія може виявитись значно серйознішою.

Директор із розвитку ТОВ «Завод Кобзаренка» Дмитро Кобзаренко переконаний, що поряд з економічними завданнями нова технологія сушіння зерна розв’язує й інші проблеми. Зокрема, села так позаростали кущами та хащами, що вже давно прийшла пора знайти цій рослинності корисне застосування. Звільняючи території від чагарників, аграрії паралельно одержували б безплатне паливо для сушіння зерна. І, вважає Дмитро Кобзаренко, підвищували б ВВП нашої держави.

Сумська область.