Верховна Рада продовжила розгляд законопроекту про деокупацію Донбасу

Парламентська хроніка
Ранкове засідання 17 січня

Учора Верховна Рада продовжила розгляд поправок до законопроекту «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Водночас, перед розглядом правок, відповідно до Регламенту, депутати мали час на виголошення заяв. Стосувалися вони здебільшого законопроекту про реінтеграцію Донбасу.

Олександр Горбунов, Богдан Дубневич, Андрій Кіт, Микола Люшняк.

Леонід Козаченко, Іван Вінник, Ігор Артюшенко.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Так, лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак наголосив на істерії та маніпуляціях російських і прокремлівських ЗМІ, які зчинилися з початком розгляду проекту. «Говорять, що ми нібито не проголосували правку, якою «ЛНР», «ДНР» вважаються терористичними організаціями. Хочу освіжити пам’ять політиканів: 27 січня 2015 року ми вже проголосували постанову Верховної Ради, якою «ЛНР», «ДНР» визнаються терористичними організаціями. Хочу порадити їм почитати нинішній законопроект, в якому зазначається, що «ЛНР», «ДНР» є структурними підрозділами окупаційного режиму, які працюють в інтересах держави-агресора. Шановні колеги, годі маніпулювати і годувати нашу країну різними сміттєвими фейками. Фракція «Народного фронту» ухвалила рішення голосувати за проект закону в другому читанні в редакції Комітету, де були враховані всі поправки від фракцій, де відбувалася професійна дискусія. Головне завдання цього документа — нарешті визнати Росію державою-агресором і притягти її до відповідальності у міжнародних судах за те, що вона витворяє на тимчасово окупованих територіях», — заявив М. Бурбак.

Крім того, лідер фракції зауважив, що деякі політичні сили, на жаль, свідомо затягують процес прийняття документа, пропонуючи одні й ті самі поправки, і закликав врешті ухвалити законопроект на пленарному засіданні у четвер.

На думку народного депутата Тараса Батенка (позафракційний), законопроект про реінтеграцію є ударом по парламентаризму, бо звужує права Верховної Ради України: «Він суттєво розширює права та можливості Президента та частково виконавчої гілки влади. Надані в обхід Конституції широкі права та можливості для Президента можуть бути використані ним не лише в цілях організації оборони та відсічі збройної агресії, але й для втручання у політичні процеси в країні», — наголосив він.

У свою чергу Ігор Лапін («Народний фронт») зауважив: «На тлі ламання списів навколо законопроекту ми, на жаль, втрачаємо головні напрями розвитку нашої країни — це насамперед захист держави. Ці внутрішні перипетії завжди діють на руку нашому ворогу». У цьому контексті він торкнувся питання пенсій для військовослужбовців. Відповідний законопроект, попри обіцянки коаліції, сказав депутат, так і не було внесено до парламенту. Ще одне питання, на якому акцентував увагу парламентарій, — позбавлення військовослужбовців, які з 2014 року були першими в лавах добровольців, статусу учасника бойових дій (УБД).
Лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов зауважив, що, критикуючи Президента, всі чомусь забувають про здобутки, які діставалися важкою працею, а нині сприймаються як даність. «Це стосується і відновлення армії, і міжнародної солідарності з нашою країною, яку було не так легко створити і яку маємо всі підтримувати», — додав він.

Єгор Соболєв («Самопоміч»), скориставшись можливістю виступити від двох фракцій, заявив, що сам по собі закон не визволить українські землі, це може зробити лише українська армія. «Але для того, щоб ця армія воювала, а суспільство боролося за незалежність, закон має проголосити позицію від імені держави, парламенту, Президента. Тому дуже важливо, коли ми говоримо, що визнаємо Путіна агресором, справді це робити. Не може бути так, що, визнаючи війну, ми відмовлялися від відповідальності парламенту і Президента за проголошення війни», — сказав він.

У відповідь секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник зазначив, що визволити території й зупинити війну не можна самим фактом її оголошення. «Якщо ми зробимо політичну дію і оголосимо війну — це не означає, що російські танки одразу випаряться, а російський солдат повернеться у Росію. Жодним чином це не підсилить і українську армію. Тому, безумовно, коли спостерігаємо прояви гібридної війни проти України, коли Росія веде неоголошену війну, проводить фейкові, нелегітимні референдуми на нашій території, знімає знаки розрізнення з регулярних військ і вдає, що це українські шахтарі так вдало користуються сучасною російською технікою, яка є виключно у держави-агресора, за таких умов Україна зобов’язана давати ефективні гібридні відповіді», — наголосив І. Вінник.

Він нагадав, що перший крок, який зробила Україна у 2014 році — оголосила режим проведення АТО. «Так, ми не мали можливості оголосити воєнний стан, бо це тлумачилося б як ініціація війни. Можливо, це б тлумачилося, як «казус Бейлі». Так, я чітко усвідомлюю і розрізнюю статус війни та правовий режим воєнного стану. Але я так само усвідомлюю, що Україна є вразливою відносно до зовнішнього світу, який сьогодні є агресивним до України, як в економічно-фінансовому плані, так і в політичному й військовому сенсі», — сказав обранець, додавши, що, вдосконалюючи документ, Комітет багато працював, спільно з представниками інших фракцій. Тож документ вартий підтримки сесійної зали.

Насамкінець, закриваючи ранкове засідання, головуючий повідомив про вихід Валентина Ничипоренка з групи «Партія «Відродження».

Дослівно 

Апелюючи до Держслужби у справах ветеранів та учасників АТО, Ігор Лапін («Народний фронт») закликав її керівника звернути увагу на факт позбавлення статусу учасника бойових дій деяких бійців: «Я розумію, що багато УБД роздали правоохоронцям, які далі Краматорська не заїжджали... Отам треба забирати. Але я не розумію, чому забирають статус у добровольців 2014 року, у кіборгів, які нагороди від Президента мають... Давайте захищати наших військових, виконувати обіцянки».